№ 3-15732/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 грудня 2010 року. Суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Гречаний В.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця АДРЕСА_1, громадянина України, працюючого Головою Правління ВАТ «НЗЗБВ», проживаючого: АДРЕСА_2
за ст. 41-2 КУпАП, -
в с т а н о в и в :
11.11.2010 року під час проведення планової первинної перевірки ВАТ «НЗЗБВ» щодо додержання законодавства України про працю встановлено:
1. Впродовж 2009-2010 років прийом на роботу, а згодом і звільнення з роботи працівників ВАТ «НЗЗБВ» здійснювалось на підставі контрактів, що суперечить вимогам ч. 3 ст. 21 КЗпП України, згідно якої особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов»язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України. Трудові контракти, які укладені на визначений строк з працівниками, не мають законної сили, що також не відповідає вимогам п. 3.1 КД товариства, згідно якого власник зобов»язується не включати до трудових договорів умови, що погіршують становище працівників порівняно з чинним законодавством.
2. Відсутність контролю за графіком надання відпусток призводить до порушення наступних вимог законодавчих актів:
- порушення вимог ч. 10 ст. 10 ЗУ «Про відпустки» та п. 5 ст. 79 КЗпП України в частині зобов»язання письмово повідомити кожного працівника власником або уповноваженим ним органом працівника про дату початку відпустки не пізніше, ніж за два тижні до встановленого графіком строку;
- порушення вимог ст.. 11 ЗУ «Про відпустки», згідно якої визначені підстави для перенесення відпустки на інший період, наприклад, ОСОБА_2 у вказаний у графіку термін (січень 2010 року) у відпустку не вибув, при цьому перенос терміну надання відпустки на жовтень 2010 року здійснювався без наявних підстав для перенесення відпустки, без письмової згоди працівника та без видання наказу про перенесення відпустки;
- порушення вимог ст.. 12 ЗУ «Про відпустку», згідно якої невикористану частину щорічної відпустки має бути надано працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка;
- порушення вимог ст. 20 ЗУ «Про відпустки», згідно якої до відпустки у зв»язку з вагітністю та пологами власник або уповноважений ним орган зобов»язаний за заявою жінки приєднати щорічну відпустку незалежно від тривалості роботи в поточному році. Дані факти також не відповідають вимогам п. 3.1 КД товариства, згідно якого власник зобов»язується трудові відносини регулювати у відповідності з чинним законодавством.
3. Формування тарифної системи у товаристві здійснюється суб»єктивно, відносно вирішення питання з визначенням розміру заробітної плати, а саме з порушенням вимог ст. 96 КЗпП України та ст. 6 ЗУ «Про оплату праці». Під час перевірки виявлене, що посадові оклади працівникам товариства були встановлені без врахування міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів посадових окладів, крім цього, посадові оклади сторожам, офіс-менеджеру на дому, деяким прибиральникам та інженеру-технологу були встановлені на рівні законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати у цьому періоді (а не такими, що перевищують законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати). Дані факти також не відповідають вимогам п. 5.1 КД товариства.
До суду ОСОБА_1 не з»явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи (а.с. 7).
Дослідивши обставини справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 у скоєному правопорушенні, передбаченому ст. 41-2 КУпАП, доведена повністю, що підтверджується актом перевірки № 04-23-122/76 (а.с. 2-5).
Таким чином, дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ст. 41-2 КУпАП, як порушення чи не виконання зобов»язань щодо колективного договору, угоди особами, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, чи представниками трудових колективів.
При визначенні виду і розміру стягнення, враховується характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини і обставини, що пом’якшують та обтяжують його відповідальність, а також той факт, що ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не притягувався, тому вважаю за необхідне призначити йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в мінімальному розмірі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 34, 35, 41-2 КУпАП, -
п о с т а н о в и в:
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 41-2 КУпАП та притягнути до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу на користь держави в сумі 850 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційний суд Дніпропетровської області або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з моменту винесення постанови.
Суддя
№ 3-15732/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 грудня 2010 року. Суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Гречаний В.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця АДРЕСА_1, громадянина України, працюючого Головою Правління ВАТ «НЗЗБВ», проживаючого: АДРЕСА_2
за ст. 41-2 КУпАП, -
в с т а н о в и в :
11.11.2010 року під час проведення планової первинної перевірки ВАТ «НЗЗБВ» щодо додержання законодавства України про працю встановлено:
1. Впродовж 2009-2010 років прийом на роботу, а згодом і звільнення з роботи працівників ВАТ «НЗЗБВ» здійснювалось на підставі контрактів, що суперечить вимогам ч. 3 ст. 21 КЗпП України, згідно якої особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов»язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України. Трудові контракти, які укладені на визначений строк з працівниками, не мають законної сили, що також не відповідає вимогам п. 3.1 КД товариства, згідно якого власник зобов»язується не включати до трудових договорів умови, що погіршують становище працівників порівняно з чинним законодавством.
2. Відсутність контролю за графіком надання відпусток призводить до порушення наступних вимог законодавчих актів:
- порушення вимог ч. 10 ст. 10 ЗУ «Про відпустки» та п. 5 ст. 79 КЗпП України в частині зобов»язання письмово повідомити кожного працівника власником або уповноваженим ним органом працівника про дату початку відпустки не пізніше, ніж за два тижні до встановленого графіком строку;
- порушення вимог ст.. 11 ЗУ «Про відпустки», згідно якої визначені підстави для перенесення відпустки на інший період, наприклад, ОСОБА_2 у вказаний у графіку термін (січень 2010 року) у відпустку не вибув, при цьому перенос терміну надання відпустки на жовтень 2010 року здійснювався без наявних підстав для перенесення відпустки, без письмової згоди працівника та без видання наказу про перенесення відпустки;
- порушення вимог ст.. 12 ЗУ «Про відпустку», згідно якої невикористану частину щорічної відпустки має бути надано працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка;
- порушення вимог ст. 20 ЗУ «Про відпустки», згідно якої до відпустки у зв»язку з вагітністю та пологами власник або уповноважений ним орган зобов»язаний за заявою жінки приєднати щорічну відпустку незалежно від тривалості роботи в поточному році. Дані факти також не відповідають вимогам п. 3.1 КД товариства, згідно якого власник зобов»язується трудові відносини регулювати у відповідності з чинним законодавством.
3. Формування тарифної системи у товаристві здійснюється суб»єктивно, відносно вирішення питання з визначенням розміру заробітної плати, а саме з порушенням вимог ст. 96 КЗпП України та ст. 6 ЗУ «Про оплату праці». Під час перевірки виявлене, що посадові оклади працівникам товариства були встановлені без врахування міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів посадових окладів, крім цього, посадові оклади сторожам, офіс-менеджеру на дому, деяким прибиральникам та інженеру-технологу були встановлені на рівні законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати у цьому періоді (а не такими, що перевищують законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати). Дані факти також не відповідають вимогам п. 5.1 КД товариства.
До суду ОСОБА_1 не з»явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи (а.с. 7).
Дослідивши обставини справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 у скоєному правопорушенні, передбаченому ст. 41-2 КУпАП, доведена повністю, що підтверджується актом перевірки № 04-23-122/76 (а.с. 2-5).
Таким чином, дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ст. 41-2 КУпАП, як порушення чи не виконання зобов»язань щодо колективного договору, угоди особами, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, чи представниками трудових колективів.
При визначенні виду і розміру стягнення, враховується характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини і обставини, що пом’якшують та обтяжують його відповідальність, а також той факт, що ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не притягувався, тому вважаю за необхідне призначити йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в мінімальному розмірі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 34, 35, 41-2 КУпАП, -
п о с т а н о в и в:
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 41-2 КУпАП та притягнути до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу на користь держави в сумі 850 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційний суд Дніпропетровської області або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з моменту винесення постанови.
Суддя (підпис)
Копія вірна:
Суддя В.А. Гречаний