Справа № 2-91\10

Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М              У К Р А Ї Н И

17 грудня    2010 року                                          Придніпровський  районний суд м. Черкаси

В складі: головуючої – судді                                              Колода Л.Д.

при секретарі                                                                        Юрченко В.А.

з участю адвоката                                                                 ОСОБА_1  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду  м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа Центральна універсальна біржа «Запоріжжя» про визнання договору купівлі-продажу недійсним та вилучення майна з чужого незаконного володіння

та за зустрічним позовом  ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Черкаського учбово-виробничого підприємства глухих про визнання частини договору купівлі-продажу стосовно покупця недійсним та визнання дійсним покупцем іншої особи , -

в с т а н о в и в :

       Позивач ОСОБА_2   28.01.2009 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа Центральна універсальна біржа «Запоріжжя» про визнання договору купівлі-продажу недійсним та вилучення майна з чужого незаконного володіння.  Свої позовні вимоги мотивує тим, що вона є власником автомобільного крану, марки КС моделі 3575А на базі автомобіля ЗІЛ 133 ГЯ,  державний номерний знак НОМЕР_1, 1992 року  випуску, зареєстрованого в Черкаському РЕВ ДАІ УМВС в Черкаській області, з видачею свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_8 від 03.07.2004 року. Вартість автомобільного крану 31000 грн.

       Позивачем 26.02.2007 року для користування вказаним краном видана довіреність відповідачу ОСОБА_3  і він тривалий час використовував автомобільний кран за його призначенням.

      В листопаді 2008 року  позивачу стало відомо, що належний їй автокран ОСОБА_3 знято з обліку в органах ДАІ МВС України і продано.  Нею  отримано копію договору купівлі - продажу транспортного засобу,  складеного і зареєстрованого 20.07.2007 року  брокерською конторою №2 у м. Черкаси Центральної універсальної біржі "Запоріжжя".Даний договір купівлі - продажу автокрана вважає  недійсним.  

      Відповідно до вимог ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити   цивільному     законодавству     і     моральним     засадам суспільства, а особа яка вчиняє правочин повинна мати необхідний   обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має   відповідати його внутрішній волі. Відповідно до приписів ст. 658 ЦК України право продажу товару належить тільки власнику товару.

      Відповідно до вимог ст. 317 ЦК України право власності по своєму змісту передбачає право володіння, користування та розпорядження майном.

      У спірному договорі купівлі - продажу від 20.07.2007 року  значаться продавцем позивач ОСОБА_2, а покупцем відповідач ОСОБА_3   Позивач ОСОБА_2 , як продавець не приймала участі в укладанні договору купівлі- продажу, не зважаючи на те, що вона вказана як така, що приймала участь в укладанні правочину,  її підпис в оспореному договорі підроблений.

Про підроблення підпису позивача у договорі підтвердить графічна (судова почеркознавча) експертиза, відповідач та брокери, що приймали участь в оформленні договору.

       Позивач відповідно до вимог ст. 16 ЦК України обирає спосіб захисту своїх цивільних прав власника майна шляхом визнання договору не дійсним на підставі ст. 203,215 та ст. 230 ЦК України оскільки договір укладено під впливом обману з боку відповідача ОСОБА_3, який фактично організував оформлення підробленого договору на свою користь, оскільки у договорі він значиться покупцем, і набувачем майна по договору.

       Ввважає, що відповідач не правомірно користується автокраном, як своєю власністю на підставі не дійсного договору купівлі - продажу, та проведеної переєрестрації в органах ДАІ. На даний час автокран має державний номерний знак НОМЕР_2.

     Відповідно до приписів ст. 216 ЦК України недійсний договір не створює юридичних наслідків і відповідач зобов'язаний повернути позивачу автокран, а при добровільному не поверненні автокрану він вилучається у відповідача у примусовому порядку та реєструється в органах ДАІ на позивача  за рахунок відповідача.

       В зв»язку з цим просила постановити рішення, яким  д оговір купівлі-продажу транспортного засобу автокрану КС 3575А на базі ЗІЛ 133ГЯ державний номер НОМЕР_1 від 20.07.2007 року,  укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_3  визнати не дійсним.    Вилучити автокран КС 3575А на базі ЗІЛ 133ГЯ 1992 року  випуску, шасі №НОМЕР_9 у ОСОБА_3 по місцю його знаходження і передати позивачу ОСОБА_2   Зобов'язати Черкаський РЕВ ДАІ УМВС в Черкаській області  відновити реєстраційні документи на автокран КС 3575А на базі ЗІЛ 133ГЯ   1992 року випуску, шасі №НОМЕР_9 на його власника ОСОБА_2

        Згідно ухвали суду від 16.02.2009 року позовні вимоги в частині зобов'язання  Черкаського РЕВ ДАІ УМВС в Черкаській області  відновити реєстраційні документи на автокран КС 3575А на базі ЗІЛ 133ГЯ   1992 року випуску, шасі №НОМЕР_9 на його власника ОСОБА_2 залишено без розгляду.

        Цивільна справа знаходилася в провадженні суддів Степаненко О.М. та Попільнюха Р.О. і після задоволених відводів, ухвалою від 15.03.2010 року була прийнята до провадження головуючим суддею.

        Позивач ОСОБА_5 19.06.2009 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про визнання договору таким, що відбувся між ним та ОСОБА_3 та визнання за ним права власності на автокран КС 3575А на базі ЗІЛ 133ГЯ, 1992 року випуску ,  державний номер НОМЕР_1.

       Ухвалою суду від 16.09.2010 року позов ОСОБА_5 було залишено без розгляду.

        Позивач ОСОБА_3 14.07.2010 року звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2, Черкаського учбово-виробничого підприємства глухих про визнання частини договору купівлі-продажу стосовно покупця недійсним та визнання дійсним покупцем іншої особи. Свої вимоги мотивує тим, що він з січня 1979 року по 1997 року працював у Черкаському  учбово-виробничому   підприємстві  глухих  на  посаді  водія автокрану, а саме на автомобільному крані КС-3575 на базі ЗІЛ - 133 ГЯ, який був власністю даного підприємства.

      З 2004 року підприємство перебувало у скрутному фінансовому стані, що вимусило директора підприємства здійснити продаж автомобільного крану, проте основною умовою продажу було те, що автокран було дозволено продати лише працівникові підприємства. Вказані умови продажу саме працівникові підприємства йому  повідомила відповідач ОСОБА_2, яка працювала на ЧУВП глухих на посаді бухгалтера. Для надання дозволу для продажу автокрану позивач  декілька разів їздив у м. Київ, Центральне управління глухих разом з ОСОБА_6, на той час замісником директора Черкаського УПП глухих.

       Оскільки позивач мав дружні стосунки з відповідачем  ОСОБА_2,якій було відомо про намір купити автокран, то відповідач запропонувала йому  оформити свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на її ім'я.   Щоб здійснити оплату за договором купівлі- продажу від 03.07.2004 року позивач  взяв в борг у ОСОБА_5 гроші в сумі 3000 доларів США (оскільки не мав повної суми для оплати  за автокран ). Після реалізації належного йому  на праві власності трактора МТЗ-80,1991 року випуску,   державний номерний знак НОМЕР_3, позивач  повністю повернув ОСОБА_5 борг.   За домовленістю   з   ОСОБА_2    договір   купівлі-продажу   автомобільного крану був укладений між Черкаським учбово-виробничим   підприємством глухих на ім.'я ОСОБА_2  з видачею  свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_10 від 03.07.2004 р на ім'я   ОСОБА_2, (автомобільного крану, марки КС моделі 3575 А на базі автомобіля НОМЕР_4, 1992 рокувипуску, зареєстрованого в Черкаському РЕВ ДАТ УМВС в Черкаськійобласті) , хоча фактично покупцем був позивач. Вартість автомобільного крану   на час укладання угоди становила 32 000 грн.

       Факт домовленості про придбання позивачем  для  власного користування автокрану може підтвердити  свідок ОСОБА_6, та інші працівники УВП. Підтвердженням того, що автокран був придбаний у власність позивачем є  такі  докази: позивач  надав кошти на покупку автокрану (частина коштів належали йому, частина взята в борг у ОСОБА_5.)  . Позивач  має дозвіл на роботу на автокрані, та великий досвід роботи кранівником. Відповідач працює бухгалтером і не має ні дозволу для роботи на автокрані, ні відповідних навиків. Доказами, що автокран був придбаний позивачем  для власного користування є також довіреність , яка була видана відповідачем  ОСОБА_2 на його  ім'я 26.02.2007 року для володіння, користування і розпорядження автокраном марки ЗІЛ 431810, 1992 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_5, кузов № НОМЕР_6.

        З часу укладення договору купівлі-продажу позивач  постійно користувався автокраном, працював на ньому, проводив необхідне технічне обслуговування, за свій рахунок сплачував стоянку, купував автошини, акумулятори, масла, робив ремонт коробки передач, проводив технічне обслуговування автокрану.

        Тому позивач вважає, що він є  справжнім власником за договором купівлі-продажу . Договір купівлі- продажу в частині, що стосується власника ОСОБА_2 є удаваною угодою, укладеною з метою приховання справжнього власника (ч.235ЦК України).

         Дані обставини можуть підтвердити свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8.

        До дня  звернення до суду ОСОБА_2 . із позовною заявою про визнання договору недійсним  та вилучення автомобільного крана з чужого незаконного володіння, позивач  вільно користувався та розпоряджався автокраном. Відповідач ОСОБА_2 не оспорювала його  право власності на автокран, тому позивач  не звертався до суду з відповідною позовною заявою.

       В  зв'язку із зверненням до суду ОСОБА_2 із позовною заявою про визнання договору недійсним, та вилучення автомобільного крана з чужого незаконного володіння, яким вона не визнає за ним  право власності на кран, позивач  дізнався про порушення його права (ст.261 ЦК України) з боку ОСОБА_2, внаслідок його звернення з позовною заявою до  суду відбулось зі спливом позовної давності, тому просив визнати пропущення строку  позовної давності з поважних причин.

       В зв»язку з цим просить постановити рішення, яким визнати  договір  купівлі  -  продажу  транспортного  засобу  №  НОМЕР_11 , укладений    03.07.2004 року в м.Черкаси між Черкаським учбово-виробничим підприємством   Українського   товариства   глухих   та  ОСОБА_2 ,    посвідчений  МРЕВ ДАІ Черкаського РЕВ , в    частині, що стосується покупця ОСОБА_2, недійсним.   Визнати ОСОБА_3 стороною, покупцем і власником автокрана КС 3575А на базі автомобіля ЗІЛ 133ГЯ,   1992 року випуску, шасі № НОМЕР_9, державний номерний знак НОМЕР_1,  зареєстрованого  МРЕВ ДАІ Черкаського РЕВ за договором купівлі- продажу транспортного засобу № НОМЕР_11,  укладеного 03.07.2004 року в м.Черкаси між Черкаським учбово-виробничим підприємством Українського товариства глухих та ОСОБА_2   Визнати поважними причини  пропуску строку позовної давності.

       Позивач  вона  ж відповідач по зустрічному позову ОСОБА_2, її представник по дорученню ОСОБА_9   в судовому засіданні позов підтримали , зустрічний позов не визнали та суду пояснили, що згідно договору  купівлі-продажу транспортного засобу від 03.07.2004 року ОСОБА_2  є власником автокрана КС 3575А на базі автомобіля ЗІЛ 133ГЯ. Згідно договору купівлі-продажу траноспртного зхасобу від 20.07.2007 року  позивач  ніби-то продала вищевказаний автокран відповідачу ОСОБА_3 Учасником вказаного провочину вона не була, підпис в договорі не ставила кошти за продаж автокрана від ОСОБА_3 не отримувала. Тому просили постановити рішення, яким д оговір купівлі-продажу транспортного засобу автокрану КС 3575А на базі ЗІЛ 133ГЯ державний номер НОМЕР_1 від 20.07.2007 року,  між ОСОБА_2 і ОСОБА_3  визнати не дійсним.    Вилучити автокран у ОСОБА_3 та  передати позивачу ОСОБА_2  

        В зустрічному позові ОСОБА_3 просили відмовити, так як позов заявлено безпідставно, після спливу строку позовної давності.  Посилання ОСОБА_3 на те, що він надавав кошти на придбання автокрана  позивач не визнала, крім цього вважають , що дані обставини не підтверджуються будь-якими доказами. Згідно договору купівлі-продажу та прибуткових   касових  ордерів ОСОБА_2  сплатила кошти  в касу Черкасього учбово-виробничого українського товариства глухих. До того, доки позивач не звернулася із позовом до суду про визнання договору недійсним, ОСОБА_3 ніяких претензій до неї не пред»являв. Тому в зустрічному позові просили відмовити.

        Відповідач він же позивач  по зустрічному позову ОСОБА_3 в судовому засідані позов ОСОБА_2 не визнав, зустрічний позов підтримав та суду пояснив, що з позивачем ОСОБА_2 перебував в дружніх відносинах. З  січня 1979 року по 1997 року працював у Черкаському  учбово-виробничому   підприємстві  глухих  на  посаді  водія автокрану. Автомобільний кран КС-3575 на базі ЗІЛ - 133 ГЯ належав вищевказаному  підприємству.

      З 2004 року підприємство перебувало у скрутному фінансовому стані, що змусило директора підприємства здійснити продаж автомобільного крану. Основною умовою продажу було те, що автокран було дозволено продати лише працівникові підприємства. Вказані умови продажу саме працівникові підприємства йому  повідомила відповідач ОСОБА_2, яка працювала на ЧУВП глухих на посаді бухгалтера. Для надання дозволу для продажу автокрану позивач  декілька разів їздив у м. Київ, Центральне управління глухих разом з ОСОБА_6, на той час замісником директора Черкаського УПП глухих.

        Відповідач ОСОБА_2 запропонувала йому  договір купівлі-продажу автокрана оформити на  її ім'я.   Щоб здійснити оплату за договором купівлі- продажу від 03.07.2004 року,  позивач  позичив  у ОСОБА_5 гроші в сумі 3000 доларів США , а також мав власні  кошти на придбання автокрану. Після реалізації належного йому  на праві власності трактора МТЗ-80,1991 року випуску,   державний номерний знак НОМЕР_3, він  повністю повернув ОСОБА_5 борг.   Вартість автомобільного крану   на час укладання угоди становила 32 000 грн. Вважає, що саме він , а не ОСОБА_2 була покупцем автокрану. На автокрані він працював, оплачував техогляди, ремонт.  А тому просив постановити рішення, яким договір  купівлі  -  продажу  транспортного  засобу  №  НОМЕР_11 , укладений    03.07.2004 року  між Черкаським учбово-виробничим підприємством   Українського   товариства   глухих   та  ОСОБА_2 ,    посвідчений  МРЕВ ДАІ Черкаського РЕВ , в    частині, що стосується покупця ОСОБА_2, визнати недійсним.   Визнати його покупцем вказаного договору і власником автокрана . Будучи юридично не обізнаним, він пропустив строк позовної давності зверення до суду, а тому просив визнати поважними причини пропуску  строку  позовної давності.

         Представники відповідача Черкаського учбово-виробничого підприємства Українського товариства глухих по дорученню Онойко Г.Г. та  Землянко Л.Г. в судовому засіданні зустрічний позов ОСОБА_3 не визнали, пітримали заперечення , подані 16.09.2010 року та суду поясили, що згідно договору купівлі-продажу № НОМЕР_11 від 03.07.2004 року  товариством було продано ОСОБА_2  автокран КС 3575А на базі автомобіля ЗІЛ 133ГЯ,   1992 року випуску, шасі № НОМЕР_9, державний номерний знак НОМЕР_1. Умови договору сторонами виконано повністю, товариство передало у власність ОСОБА_2 автокран, а вона пп прибуткових  касових ордерах сплатила його вартість. Підтприємство притензій до неї немає. Позов ОСОБА_3 вважають надуманим та безпідставним ,  просили в позові відмовити.

        В подальшому в судове засідання не з»явилися, надіслати клопотання, в якому просять справу слухати в їх відсутності.

         Представник третьої  особи Центральної універсальної біржі «Запоріжжя»  в судове засідання не з»явився, надіслав клопотання, в якому просить справу розглядати в його відсутності.    

       Заслухавши пояснення сторін, свідків,  дослідивши письмові докази справи , в результаті їх повного, об»єктивного та всебічного дослідження, суд вважає, що  позов ОСОБА_2  підлягає до  задоволення , а зустрічний позов ОСОБА_3 до задоволення не підлягає  наступних підстав. В судовому засіданні встановлено, що  згідно договору  купівлі-продажу транспортного засобу № НОМЕР_11 від 03.07.2004 року, укладеного між Черкаським учбово-виробничим підприємством Українського товариства глухих та  ОСОБА_2 , остання  є власником автокрана КС 3575А на базі автомобіля ЗІЛ 133ГЯ, 1992 року випуску, шассі № НОМЕР_9, державний номерний знак НОМЕР_1.

        Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов»язується передати майно (товар) у власність  другій стороні (покупцеві), покупець приймає або зобов»язується прийняти майно (товар) в сплатити за нього певну грошову суму.      В судовому засіданні встанволено, що умови договору сторони повністю виконали.  

        Позивачем ОСОБА_2 26.02.2007 року на ім»я відповідача ОСОБА_3 для користування вказаним автокраном видала довіреність  і він тривалий час використовував автомобільний кран за його призначенням.

      В листопаді 2008 року  позивачу стало відомо, що належний їй автокран відповідачем ОСОБА_3 знято з обліку в органах ДАІ МВС України і продано.  Д оговор купівлі - продажу транспортного засобу, зареєстрований 20.07.2007 року  брокерською конторою №2 у м. Черкаси Центральної універсальної біржі «Запоріжжя». Суд вважає, що даний договір слід визнати недійсним.  

         Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити   цивільному     законодавству     і     моральним     засадам суспільства, а особа яка вчиняє правочин повинна мати необхідний   обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має   відповідати його внутрішній волі. Відповідно до вимог  ст. 658 ЦК України право продажу товару належить  власнику товару.

      Відповідно до вимог ст. 317 ЦК України право власності по своєму змісту передбачає право володіння, користування та розпорядження майном.

      У  договорі купівлі - продажу від 20.07.2007 року, що оспорюється, вказано продавцем  ОСОБА_2, а покупцем - ОСОБА_3  В ході розгляду справи встановлено, що позивач ОСОБА_2 , як продавець не приймала участі в укладенні договору,  її підпис в договорі підроблений. Дану обставину в судовому засіданні визнав відповідач, крім цього дана обставина визнана ним в запереченні на позов від 11.02.2009 року (а.с. 22) , де вказано, що «доводи позивача про те, що вона не була присутня при уклаеднні спірного договору відповідач не заперечує». Доводи позивача про те, що при укладенні договору на «Біржі Черкаси», він діяв на підставі довіренності, виданої на його ім»я ОСОБА_2 , не можуть стати підставою для відмови в позові. В даному випадку, ОСОБА_3, маючи доручення на продаж або обмін автокрану  вправі був продати автокран будь-кому, а не самому собі від імені довірителя ОСОБА_2

        Тому суд вважає, що поскільки при укладенні договору купівлі-продажу автокрана від 20.07.2007 року позивач ОСОБА_2 участі в договорі не приймала, даний договір не її волевиявленням. Тому договір слід визнати недійсним.

         В ході розгляду справи встановлено, що спірний автокран знаходиться  у володінні та користуванні ОСОБА_3

         Згідно ст. 387 ЦК України  власник має право витребувати своє майно у особи, яка незаконно , без відповідної правової підстави заволоділа ним. Згідно ст.  216 ЦК України недійсний договір не створює юридичних наслідків і відповідач зобов'язаний повернути позивачці автокран.  Тому слід зобов»язати відповідача ОСОБА_3 повернути позивачу ОСОБА_2 автокран.

           Зустрічний позов ОСОБА_3 не підлягає до задоволення з наступних підстав. В судовому засіданні встановлено, що згідно договору  купівлі-продажу транспортного засобу № НОМЕР_11 від 03.07.2004 року, укладеного між Черкаським учбово-виробничим підприємством Українського товариства глухих та  ОСОБА_2 , остання  є власником автокрана КС 3575А на базі автомобіля ЗІЛ 133ГЯ, 1992 року випуску, шассі № НОМЕР_9, державний номерний знак НОМЕР_1.   ОСОБА_2 в касу Черкаського УПП глухих згідно квитанцій до прибутокових  касових ордерів вносила кошти за придбання автомообільного крану : № 243 від 22.06.2004 року на суму 1 000 грн., № 247 вуд 30.06.2004 року на суму 18 370 грн., № 252 від 02.07.2004 року на суму 4 130 грн., № 253 від 02.07.2004 року на суму 1500 грн., призначення платежів вказано: за автотранспорт (виручка від продажу транспортного засобу).

          Доводи позивача про те, що в дійсності він є покупцем автокрана та гроші на його прибання він частково позичав  у ОСОБА_5, а частково мав власні кошти, не можуть бути покладені в основу судового рішення, так як він не проводив оплату вартості автокрану. Дану обставину в судовому засіданні заперечували і  ОСОБА_2 та представники Черкаського УПП глухих.  

         Доводи позивача про те, що він із  ОСОБА_6 недноразово їздив до м. Києва з метою домовитися про покупку автокрана,  не можуть стати підставою для задоволення зутрічного позову, так як усні домовленості не вказують на те, що спірний автокран належить ОСОБА_3 В судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_6, однак обставини укладення правочину свідоцькими показами не доводяться.

          Не заслуговують на увагу доводи ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_2 мешкає в гуртожитку, заробітну плату отримує незначного розміру, а тому   не мала реальної можливості придбати автокран. Крім цього не можуть стати підставою дял задоволення зустрічного позову доводи позивача про те, що на придбання автокрану він позивав гроші у ОСОБА_5, а потім продавши трактор, повернув борг.

         Не заслуговують на увагу у доводи позивача про те, що він має досвід роботи та дозвіл роботи на автокрані, користувався ним, проводив необхідне технічне обслуговування та ремонт .  Маючи довіренність від 26.02.2007 року  ОСОБА_3  був уповножений ОСОБА_2 розпоряджатися автокраном, а тому мав реальну можливість пред»явити власнику автокрана рахунки на оплату технічного  обслуговування та ремонт автокрану.

         Крім цього згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю три роки. Позивач ОСОБА_3.т про існування договору купівлі-продажу на ім»я ОСОБА_2 достовірно знав в день укладення договору 03.07.2004 року , однак будь-яких позовів до суду не пред»являв. З позовом про визнання договору частково недійсним та заміну сторони в договорі,  звернувся тільки  14.07.2010 року. А тому суд вважає, що позивачем ОСОБА_3 пропущено строк позовної давності і підстав для його продовження чи поновлення,  суд не вбачає. На застосуванні такого строку судом в судовому засіданні наполягала ОСОБА_2 та її представник.

          Поскільки позивач ОСОБА_3 в судовому  засіданні не наполягала на стягненні з відповідача ОСОБА_3 судових витрат, то суд дане питанння при постановленні рішення не вирішує.

          Керуючись ст.ст. 203, 215, 230, 235, 257, 317, 387, 655, 658  ЦК України,  8, 10, 60, 212, 213, 215, 223 ЦПК України, суд,-

В и р і ш и в :

Позов ОСОБА_2 задовольнити.  Визнати недійсним договір купівлі-продажу автокрану КС 3575 А на базі ЗІЛ 133ГЯ, державний номерний знак НОМЕР_7, укладений 20.07.2007 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, зареєстрований Черкаською філією «Біржа Черкаси» Центральної універсальної біржі «Запоріжжя». Зобов»язати ОСОБА_3 повернути ОСОБА_2 автокран КС 3575 А на базі ЗІЛ 133ГЯ, державний номерний знак НОМЕР_7.

В зустрічному позові ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Черкаського учбово-виробничого підприємства глухих про визнання частини договору купівлі-продажу стосовно покупця недійсним та визнання дійсним покупцем іншої особи – відмовити.    

        Апеляційну скаргу на  рішення суду може бути подано протягом десяти  днів з дня його проголошення через суд першої інстанції до апеляційного суду Черкаської області.  

Головуючий: