Справа № 2-318/10  

2010 рік  

Р І Ш Е Н Н Я  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

«14» червня 2010 року                   м. Люботин  

Люботинський міський суд Харківської області у складі:  

головуючого судді                                  Дем’яненко І.В.,  

за участю секретаря                               Скворцової Л.А.,  

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Люботин Харківської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Люботинської міської ради Харківської області, третьої особи: Другої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області про визнання права власності на Ѕ частину жилого будинку, як за забудовником,  

ВСТАНОВИВ:  

  ОСОБА_1, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, Люботинської міської ради Харківської області, третьої особи - Другої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області про визнання права власності на Ѕ частину жилого будинку, як за забудовником. В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що б   удинок, який був розташований за адресою: АДРЕСА_1, в цілому належав позивачці та її чоловіку ОСОБА_4, згідно договору купівлі продажу від 29 травня 1961 року, посвідченого нотаріусом Люботинської державної нотаріальної контори Харківської області Медведєвою В.Д., та зареєстровано в реєстрі № 1373, згідно цього договору спірний будинок був загальною сумісною власністю позивачки та її чоловіка. Але договір купівлі продажу позивачка з чоловіком не зареєстрували в бюро технічної інвентаризації, що підтверджується довідкою Люботинського БТІ згідно, якої будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, в Люботинському БТІ не зареєстровано. Вищезазначений житловий будинок, який був знесений та замість нього в 1980 році позивачка з чоловіком за власні кошти та власними зусиллями побудували новий будинок, який був прийнятий в експлуатацію згідно акту про закінчення будівництва та вводу в експлуатацію індивідуального домоволодіння від 27 листопада 1990 року, та спірний жилий будинок в Люботинському бюро технічної інвентаризації не був зареєстрований, що підтверджується довідкою Люботинського БТІ.     25 листопада 2008 року ОСОБА_4 склав заповіт на ім'я їхнього сина ОСОБА_2, який посвідчений державним нотаріусом Другої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області Редіною І.А., в якому він зробив розпорядження, що все належне йому майно, він заповідає саме йому ОСОБА_2     ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4, помер, про що відділом реєстрації актів цивільного стану Люботинського міського управління юстиції Харківської області було видано свідоцтво про смерть, та зроблено відповідний актовий запис № 510 від 19 грудня 2008 року. В зв'язку з чим, після смерті ОСОБА_4, відкрилася спадщина яка складається з 1/2     частини будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1. На день смерті чоловіка позивачки – ОСОБА_4, позивачка була непрацездатною особою за віком, в зв'язку зі ст. 1241 ЦК України, вона повинна була прийняти спадок, незалежно від змісту заповіту, половину долі яка б належала кожному із спадкоємців (обов'язкова доля), але позивачка подала заяву до Другої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області про відмову від спадщин після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 - її чоловіка ОСОБА_4, на користь ОСОБА_2 В зв'язку з тим, що будинок не було зареєстровано в Люботинському БТІ син позивачки - ОСОБА_2, не зміг в нотаріальній конторі отримати свідоцтво про право спадщини за заповітом після смерті батька. 11 лютого 2009 року позивачка отримала в Люботинському БТІ технічний паспорт на будинок де було вказано, що за адресою: АДРЕСА_1, було самочинно побудовано навіс літ. „З", в зв'язку з чим позивачці довелося звернутися до виконкому Люботинської міської ради з заявою про надання дозволу на розміщення самочинно побудованого навісу, який розташований на земельній ділянці по АДРЕСА_1. Рішенням виконкому Люботинської міської ради від 14 квітня 2009 року за № 160 було надано дозвіл на розміщення самочинно побудованого навісу літ. „З" на присадибній земельній ділянці по АДРЕСА_1. Після чого ОСОБА_2 подав до Люботинського міського суду Харківської області позов до позивачки та Люботинської міської ради Харківської області, третьої особи - Другої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області про визнання за ним права власності на 1/2     частину жилого будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Люботинського міського суду Харківської області за № 2-149/10 від 20 січня 2010     року за ОСОБА_2, було визнано право власності на Ѕ частину спірного будинку в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.  

  У зв’язку з наведеним позивачка просить позов задовольнити та в   изнати за нею   право власності   на 1/2     частину жилого будинку з відповідною частиною надвірних будівель, а саме: льох - літ. „ап", сараї - літ. Б, Е, літню кухню - літ. „В", літній душ - літ. „Г", вбиральня - літ. „Д", гараж - літ. „Ж", навіс - літ. „З", які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, як за забудовником.  

  У судовому засіданні позивач у судовому засіданні підтримала позов.  

Відповідач ОСОБА_2 з позовом згоден повністю, про час і місце розгляду справи повідомлений своєчасно і належним чином, направив до суду лист в якому просив розглядати справу в його відсутності.  

Відповідач Люботинська міська рада Харківської області з позовом згоден повністю, про час і місце розгляду справи повідомлений своєчасно і належним чином, направив до суду лист в якому просив розглядати справу у відсутності їх представника.  

Третя особа Друга державна нотаріальна контора Харківського району Харківської області з позовом згодні повністю, про час і місце розгляду справи повідомлений своєчасно і належним чином, направив до суду лист в якому просив розглядати справу у відсутності їх представника.  

  Суд, вислухав позивача, вивчив матеріали справи та оцінив зібрані докази по справі, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню повністю по наступним обставинам.  

Згідно з ст. 376 Цивільного кодексу України жили дім, будівля, споруда, інше не рухоме майно вважається самовільною будівлею, якщо вони побудовані або будуються на земельній ділянці, не відведеній для цієї мети, або без належного дозволу та належним чином затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.  

Право власності на самочинно побудоване нерухоме майно може бути по рішенню суду визнано за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, не відведеній для цієї мети за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під вже побудоване нерухоме майно.  

За вимогою власника земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, самовільно побудоване на ній, якщо це не порушує прав інших осіб.  

Судом встановлені такі факти, що не оспорюються  сторонами, та відповідні  їм правовідносини.  

Будинок, який був розташований за адресою: АДРЕСА_1, в цілому належав позивачці та її чоловіку ОСОБА_4, згідно договору купівлі продажу від 29 травня 1961 року, посвідченого нотаріусом Люботинської державної нотаріальної контори Харківської області ОСОБА_5, та зареєстровано в реєстрі № 1373, згідно цього договору спірний будинок був загальною сумісною власністю позивачки та її чоловіка.  

Договір купівлі продажу ОСОБА_1 з чоловіком не зареєстрували в бюро технічної інвентаризації, що підтверджується довідкою Люботинського БТІ від 20 квітня 2010 року згідно, якої будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, в Люботинському БТІ не зареєстровано.  

Вищезазначений житловий будинок, який був знесений та замість нього в 1980 році позивачка з чоловіком за власні кошти та власними зусиллями побудували новий будинок, який був прийнятий в експлуатацію, згідно акту про закінчення будівництва та вводу в експлуатацію індивідуального домоволодіння від 27 листопада 1990 року.  

25 листопада 2008 року ОСОБА_4 склав заповіт на ім'я їхнього сина ОСОБА_2, який посвідчений державним нотаріусом Другої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області Редіною І.А., в якому він зробив розпорядження, що все належне йому майно, він заповідає саме йому ОСОБА_2  

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4, помер, про що відділом реєстрації актів цивільного стану Люботинського міського управління юстиції Харківської області було видано свідоцтво про смерть, та зроблено відповідний актовий запис № 510 від 19 грудня 2008 року. В зв'язку з чим, після смерті ОСОБА_4, відкрилася спадщина яка складається з 1/2     частини будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1.  

На день смерті чоловіка позивачки – ОСОБА_4, позивачка була непрацездатною особою за віком, в зв'язку зі ст. 1241 ЦК України, вона повинна була прийняти спадок, незалежно від змісту заповіту, половину долі яка б належала кожному із спадкоємців (обов'язкова доля), але позивачка подала заяву до Другої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області про відмову від спадщин після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 - її чоловіка ОСОБА_4, на користь ОСОБА_2 В зв'язку з тим, що будинок не було зареєстровано в Люботинському БТІ син позивачки - ОСОБА_2, не зміг в нотаріальній конторі отримати свідоцтво про право спадщини за заповітом після смерті батька.  

11 лютого 2009 року позивачка отримала в Люботинському БТІ технічний паспорт на будинок де було вказано, що за адресою: АДРЕСА_1, було самочинно побудовано навіс літ. ?", в зв'язку з чим позивачці довелося звернутися до виконкому Люботинської міської ради Харківської області з заявою про надання дозволу на розміщення самочинно побудованого навісу, який розташований на земельній ділянці по АДРЕСА_1.  

Рішенням виконкому Люботинської міської ради Харківської області від 14 квітня 2009 року за № 160 було надано дозвіл на розміщення самочинно побудованого навісу літ. ?" на присадибній земельній ділянці по АДРЕСА_1.     Після чого ОСОБА_2 подав до Люботинського міського суду Харківської області позов до позивачки та Люботинської міської ради Харківської області, третьої особи - Другої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області про визнання за ним права власності на 1/2     частину жилого будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Люботинського міського суду Харківської області за № 2-149/10 від 20 січня 2010     року за ОСОБА_2, було визнано право власності на Ѕ частину спірного будинку в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.    

Відповідно до ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, здійснювати перебудову. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власності на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки зі її цільовим призначенням.  

Враховуючи, що будинок побудований за власні кошти, з власних будівельних матеріалів, закінчений будівництвом і прийнятий до експлуатації, а отже не порушує нічиїх прав та законних інтересів.  

На підставі аналізу зібраних по справі доказів та враховуючи, що праця громадян є основою створення і примноження їх власності. Громадянин набуває право власності внаслідок індивідуальної праці, суд вважає за необхідне визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину жилого будинку з надвірними будівлями, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, як за забудовником.  

Судові витрати по справі відсутні, так як їх понесла позивачка при зверненні з позовом до суду.  

Відповідно до ст. ст. ст. ст.   10, 11, ст. 60, ч. 2 ст. 79, ст. 88, ч. 4 ст. 174, ст. ст. 209, 212, 213-215   ЦПК України, ст. ст. 331, 375, 376 Цивільного кодексу України,     суд  

ВИРІШИВ:  

Позов ОСОБА_1 – задовольнити.  

Визнати за ОСОБА_1, право власності на   1/2     частину жилого будинку з надвірними будівлями, а саме: льох - літ. ?п", сараї - літ. Б, Е, літню кухню - літ. ?", літній душ - літ. ?", вбиральня - літ. ?", гараж - літ. ?", навіс - літ. ?", які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, як за забудовником   .  

  Рішення може бути оскаржене  в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Люботинський міський суд Харківської області шляхом подачі в  10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги. Рішення суду набирає  законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.  

  Суддя                       І.В. Дем’яненко  

  Рішення набрало чинності. Оригінал рішення знаходиться в справі суду.  

  Голова Люботинського міського  

Суду Харківської області                   І.В. Дем’яненко