Справа № 2-9394/10

РІШЕННЯ

Іменем України

    22 грудня 2010 року Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого Дзюбича В.Л., за участю секретаря судового засідання Франчук Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства індивідуальних забудовників «Наука» з участю третіх осіб товариства з обмеженою відповідальністю «Міське бюро технічної інвентаризації», Тернопільської міської ради про визнання договору про дольову участь дійсним, зобов’язання здати будинок в експлуатацію та передати квартиру, -

встановив:

    Представник позивач ОСОБА_1 – ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до товариства індивідуальних забудовників «Наука» (Далі ТІЗ «Наука) з участю третіх осіб товариства з обмеженою відповідальністю «Міське бюро технічної інвентаризації», Тернопільської міської ради про визнання майнового права на квартиру АДРЕСА_1. В подальшому, 11.10.2010 року представник позивача ОСОБА_3 уточнив позовні вимоги шляхом подання відповідної заяви у якій просив лише визнати договір про дольову участь у будівництві від 03.05.2004 року, який укладений між ОСОБА_1 та ТІЗ «Наука» укладеним з дати його підписання сторонами, зобов’язати відповідача здати будинок по АДРЕСА_1 в експлуатацію та зобов’язати ТІЗ «Наука» передати позивачу квартиру АДРЕСА_1.

    В обґрунтування позовних вимог вказано, що 03 травня 2004 року між ОСОБА_1 та ТІЗ «Наука» було укладено договір про дольову участь у будівництві багатоквартирного будинку. У відповідності до умов укладеного договору відповідач прийняв позивача у дольову участь на будівництво квартири АДРЕСА_1. Планове закінчення будівництва та здача його в експлуатацію – ІІІ квартал 2004 року. Орієнтована вартість квартири складає 45230 грн. На виконання умов договору щодо його оплати позивачем 06.08.2003 року було сплачено на рахунок ТІЗ «Наука» 44420 грн., а згодом було доплачено решту суми у розмірі 810 грн. Починаючи з  ІІІ кварталу 2004 року і по даний час відповідач, в порушення умов договору не звертався із заявами про прийняття будинку в експлуатацію, про що повідомили позивача відповідними листами Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області та управління містобудування та архітектурного комплексу Тернопільської міської ради. Представник позивача вказав, що наведені обставини свідчать про те, що відповідач не має на меті здавати будинок в експлуатацію та сприяти позивачу в отриманні свідоцтва про право власності на оплачену квартиру, а тому із вказаних підстав просить позовні вимоги викладені у заяві від 11.10.2010 року задовольнити у повному обсязі з підстав викладених в останній.

    У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав викладених у заяві про доповнення та уточнення позовних вимог від 11.10.2010 року, просять їх задовольнити у повному обсязі.

    Представник відповідача у судовому засіданні заперечив щодо задоволення позовних вимог з тих підстав, що позивачами не подано оригіналу договору про дольову участь у будівництві від 03.05.2004 року, який укладався між сторонами, оскільки є сумніви щодо підпису колишнього голови ТІЗ «Наука» ОСОБА_4 Подана представниками позивача квитанція від 06.08.2003 року № 2 про сплату ОСОБА_5 в користь ТІЗ «Наука» 44420 грн. не підтверджує сплату позивачем коштів за договором про дольову участь у будівництві від 03.05.2004 року, оскільки, згідно змісту квитанції, платником 44420 грн. є ОСОБА_5, а не ОСОБА_1, крім цього, у квитанції відсутнє призначення платежу, що не дає можливості визначити призначення сплачених коштів. Виходячи із суми, що визначена у договорі про дольову участь у будівництві від 03.05.2004 року та суми сплаченої згідно квитанції від 06.08.2003 року № 2 – існує різниця несплати коштів в сумі 810 грн.

    Представник відповідача визнала той факт, що будинок АДРЕСА_1 не зданий в експлуатацію з тих причин, що колишній керівник ТІЗ «Наука» ОСОБА_4 засуджений та визнаний винним у розтраті державних коштів, що призвело до виникнення заборгованості та невиконання ТІЗ «Наука» своїх зобов’язань перед іншими організаціями. На даний час ТІЗ «Наука» ведеться робота по здачі будинку АДРЕСА_1 в експлуатацію.

        Представник Тернопільської міської ради вказав, що на даний час будинок АДРЕСА_1 в експлуатацію не здавався. Вважає, що оскільки договір про дольову участь підписаний сторонами у справі він вважається укладеним. Здача будинку в експлуатацію не відноситься до повноважень позивача, оскільки є відповідальний орган, який здійснює контроль за здачею будинку в експлуатацію та видає дозвільні документи і при порушенні певних умов саме він притягає порушників до відповідальності. Якщо позивач стверджує, що будівництво затягнулось, то інспекція державного контролю зобов’язана вжити заходів впливу до забудовника. Також, представник вказав, що у чинному законодавстві України не застосовується поняття «передача квартири», а вживається термінологія щодо оформлення права власності та визнання права власності на квартиру.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Міське бюро технічної інвентаризації» вказав, що на будинок АДРЕСА_1 виготовлена інвентарна справа. Згідно обліків БТІ на даний час жодна із кватир не зареєстрована за адресою АДРЕСА_1.

    Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 показав, що він вирішив придбати квартиру у будинку АДРЕСА_1 для чого звернувся у бухгалтерію ТІЗ «Наука» де його повідомили, що є вільна квартира, однак необхідно щоб першим житло придбав працівник педагогічного університету. Для цього він познайомився із ОСОБА_5, який, будучи працівником педагогічного університету, уклав договір на дольову участь у будівництві квартири. Свідок вказав, що він сплатив  у користь ТІЗ «Наука» 44420 грн., однак квитанцію оформив на ОСОБА_5 В подальшому ОСОБА_5 написав заяву що відмовляється від квартири у його користь із укладенням відповідного договору на ім’я ОСОБА_6 В подальшому виникла необхідність змінити квартиру на більшої площі в зв’язку з чим була написана заява та переоформлений договір. Нова квартира під АДРЕСА_1 була більшої площі, що вимагало доплати коштів в сумі 810 грн., які були сплачені у бухгалтерію, однак касовий ордер про оплату ним був втрачений. Свідок вказав, що через сімейні обставини він написав заяву про те, що відмовляється від квартири в користь ОСОБА_1, в зв’язку з чим з останньою був укладений відповідний договір про дольову участь на вказану квартиру.

    Допитаний в якості свідка ОСОБА_5 дав аналогічні покази, що і свідок ОСОБА_6 щодо оплати квартири АДРЕСА_1.

    Суд, заслухавши пояснення сторін та представників третіх осіб, покази свідків, дослідивши та оцінивши докази у справі, встановив наступні обставини.

    Із наявної у матеріалах справи копії договору вбачається, що 03.05.2004 року між сторонами у справі укладено договір про дольову участь у будівництві квартири. Згідно п.1 вказаного Договору ТІЗ «Наука» прийняло позивача у дольову участь на будівництво квартири АДРЕСА_1. Планове закінчення будівництва та здача його в експлуатацію ІІІ квартал 2004 року.

У п.2 Договору передбачено, що по закінченні будівництва будинку та здачі його в експлуатацію відповідач передає позивачу у власність двокімнатну квартиру загальною площею 42,4 кв.м. та сприяє останній в оформленні права власності на неї.

Згідно п. 3 Договору орієнтовна вартість квартири складає 45230 грн.

У п. 5 Договору передбачена відповідальність сторін, зокрема у разі порушення строків проплати договір вважається розірваним. У випадку дострокового розірвання договору з вини ТІЗ «Наука», останнє зобов’язується у двомісячний строк повернути позивачу сплачені кошти, проіндексовані з урахуванням індексу інфляції. У випадку систематичного порушення умов даного договору однією із сторін, інша сторона вправі достроково розірвати даний договір.

На вимогу  суду оригінал договору від 03.05.2004 року про дольову участь у будівництві, який укладався між сторонами - представниками позивача представлено не було.

На час розгляду справи будинок АДРЕСА_1 не здано в експлуатацію, що визнається відповідачем у справі.

Згідно вимог ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права уразі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

Частиною 2 ст.16 ЦК України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

 Відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, які беруть участь у справі.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

    Виходячи із встановлених судом обставин справи та положень чинного законодавства України, яке підлягає до застосування при вирішенні даної цивільної справи,  суд вважає, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити у повному обсязі виходячи із наступного.

    Позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання Договору про дольову участь у будівництві квартири від 03.05.2004 року, який укладений між позивачем та відповідачем, укладеним з дати підписання - до задоволення не підлягають, оскільки укладений між сторонами правочин вважається дійсним, в тому числі укладеним, до моменту встановлення зворотнього, виходячи із презумпції правомірності правочину, яка визначена ст. 204 ЦК України.

    Позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов’язання відповідача ТІЗ «Наука» здати будинок по вул. АДРЕСА_1 в експлуатацію до задоволення не підлягають, оскільки суд вважає, що позивач, як згідно умов договору так і вимог законодавства України не має повноважень ставити вимоги про здачу всього будинку в експлуатацію, так як він є лише пайовиком на будівництво квартири. Права позивача щодо відповідача носять договірний характер та передбачаються умовами договору. Обраний позивачем спосіб захисту своїх прав, як то зобов’язання відповідача здати будинок в експлуатацію, не передбачений як ч.2 ст. 16 ЦК України так і умовами укладеного між сторонами договору, а тому суд не вправі його застосовувати відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України. Також, позивачем не подано належних доказів того, що відповідач умисно ухиляється від здачі будинку в експлуатацію.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо зобов’язання здати будинок в експлуатацію,  суд вважає, що представниками позивача не доведено, що за спірну квартиру АДРЕСА_1 здійснена проплата у повному обсязі її орієнтовної вартості, оскільки існує різниця недоплати в сумі 810 гривень. Показання свідка ОСОБА_6 про те, що він оплатив 810 грн. в якості доплати за вказану квартиру, однак згубив касовий ордер - судом до уваги не беруться, як неналежний засіб доказування факту сплати коштів, з урахуванням того, що відповідач заперечує факт оплати коштів за вказану квартиру.

Позовні вимоги щодо зобов’язання відповідача передати позивачу квартиру АДРЕСА_1 до задоволення не підлягають, оскільки відповідно до умов п.2 копії Договору про дольову участь у будівництві від 03.05.2005 року обов’язок ТІЗ «Наука» передати у власність квартиру та сприяти в оформленні права власності на неї виникає по закінченні будівництва будинку та здачі його в експлуатацію, однак судом встановлено, що на момент постановлення даного рішення будинок АДРЕСА_1 в експлуатацію не зданий.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд також виходив із того, що представниками позивача не був представлений оригінал договору від 03.05.2004 року про дольову участь у будівництві, предметом якого є квартира АДРЕСА_1.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 204 ЦК України, статтями 4,6, 8, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-

вирішив:

     У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до товариства індивідуальних забудовників «Наука» з участю третіх осіб товариства з обмеженою відповідальністю «Міське бюро технічної інвентаризації», Тернопільської міської ради про визнання договору про дольову участь дійсним, зобов’язання здати будинок в експлуатацію та передати квартиру – відмовити.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

    Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

    Головуючий                     Дзюбич В.Л.