Справа № 2-а-3163/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

23 грудня 2010  рік

    Суддя Орджонікідзевського  районного суду   м.  Харкова  Саркісян О.А., розглянувши в порядку скороченого  провадження  в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Харкова про зобов’язання здійснити нарахування та виплату недоплаченого підвищення до пенсії дітям війни,

Встановив  :

Позивачка звернулася  з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Харкова, в якому просить суд поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав та інтересів, визнати діі відповідача неправомірними,  зобов”язати відповідача провести перерахунок призначених виплат, виходячи з розміру 30 % мінімальноі пенсіі за віком і виплатити недоплачені суми щомісячноі державноі допомоги за період з 01.01.2006 року по день винесення рішення, здійснювати в подальшому виплати щомісячного підвищення до пенсіі, відшкодувати витрати, понесені на оплату послуг з правової допомоги в розмірі 300 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка посилалася на те, що вона належить до соціальної категорії «Дитина війни» та  відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком.  

 Відповідач всупереч Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року, яким було визнано неконституційними положення ст..67 розділу 1 пунктів 2-4,6-8,10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22,24034, підпунктів 1-6,8-12, пункту 35, пунктів 36-100 розділу 2 «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», не здійснили нарахування та виплату відповідного підвищення до пенсії.

Відповідач  заперечення на позов не надав.

Справа розглядається судом в порядку скороченого провадження.

 Суд, перевіривши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Позивачка має статус «Дитини війни», що  підтверджується матеріалами справи..

Враховуючи зазначений статус позивачки, вона відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.  

 Законом України „Про Державний бюджет на 2006 рік” від 20.12.2005 року дію ст.6 зазначеного Закону на 2006 рік  зупинено.

 Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет на 2006 рік” від 19.01.2006 року, який набрав чинності   15.03.2006 року, до статті 110 Закону України „Про Державний бюджет на 2006 рік” було внесено зміни, якими встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” у 2006 році запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

 Проте, у 2006 році пільги, встановлені ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”  запроваджені не були.

 Закони України „Про Державний бюджет на 2006 рік” від 20.12.2005 року та „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет на 2006 рік” від 19.01.2006 року неконституційними не визнані та діяли протягом 2006 року.

Таким чином, відповідно до вищезазначених Законів, у відповідача не було підстав нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, оскільки до 15.03.2006 року дію зазначеної норми було зупинено, а потім передбачені нею виплати не запроваджені.

Крім того, надаючи перевагу Законам України „ Про Державний бюджет на 2006 рік ” від 20.12.2005 року та „ Про внесення змін до Закону України „ Про Державний бюджет на 2006 рік ” від 19.01.2006 року, суд виходить з того, що з акони є актами єдиного органу законодавчої влади – Верховної Ради України. Конституція України не встановлює пріоритету в застосуванні того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає такого закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Конституційний Суд України у п.3 мотивувальної частини рішення від 03.10.1997 року №4-зп (справа про набуття чинності Конституцією) зазначив: „Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше”.

Виходячи із системного аналізу наведених норм законодавства, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог позивача, які стосуються виплат доплати до пенсії за 2006 рік. Відповідач по справі протягом 2006 року діяв у відповідності з діючим законодавством та не мав підстав здійснювати позивачці щомісячні доплати до пенсії, оскільки до 15.03.2006 року дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена, а з 15.03.2006 року здійснення доплат, визначено у інший спосіб, тобто поставлено в залежність від виконання у другому півріччі 2006 року Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік».  

 Позовні вимоги щодо стягнення доплати до пенсіі позивача у розмірі 30 % мінімальноі пенсіі за віком з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року задоволенню не підлягають, оскільки 05.10.2009 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова винесена постанова по справі за позовом  ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду Украіни в Орджонікідзевському районі м. Харкова відповідно до якої управління зобов”язано провести перерахунок і виплату соціальноі допомоги “як дитині війни” з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік.

Відповідно до п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в наступній редакції. Дітям війни  (крім  тих,  на  яких  поширюється  дія  Закону України "Про  статус  ветеранів  війни,  гарантії  їх  соціального захисту")  до  пенсії  або  щомісячного  довічного грошового  утримання  чи   державної   соціальної   допомоги,   що виплачується  замість  пенсії,  виплачується  підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

   Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України),  визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суді України від 22.05.2008 року та приписів ч.2 ст.152 Конституції України, суд дійшов висновку, що з 22.05.2008 року УПФУ в Орджонікідзевському районі м.Харкова повинен був нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, оскільки  з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пп..41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 22.05.2008 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Між тим, до 22.05.2008 року, тобто до ухвалення зазначеного рішення Конституційним Судом України, відповідач, здійснюючи позивачу доплати, передбачені ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в редакції від 01.01.2008 року, з урахуванням  п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, діяв на підставі та у відповідності з діючою нормою зазначених законів.

Статтею 71 Закону Украіни “Про державний бюджет Украіни на 2009 рік Кабінету Міністрів Украіни надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальноі заробітноі плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань передбачених за відповідними бюджетними програмами  Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальноі заробітної плати. Відповідно іі дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом Украіни “Про соціальний захист дітей війни” залежить від мінімальноі пенсіі за віком . Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсіі або щомісячного грошового довічного утримання чи державноі соціальноі допомоги, що виплачується замість пенсіі, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону Украіни “Про соціальний захист дітей війни” .

Законом Украіни “Про державний бюджет на 2010 рік” дію ст.. 6 Закону Украіни “Про соціальний захист дітей  війни” не зупинено. Відповідно до Закону Украіни “Про державний бюджет на 2010 рік” розмір державних соціальних гарантій на 2010 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюється відповідними Законами Украіни, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету міністрів Украіни. Відповідним Законом, який встановлює доплату до пенсіі дітям війни є Закон Украіни “Про соціальний захист дітей війни”. Таким чином , відповідач у 2010 році повинен діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.. 6 Закону Украіни “Про соціальний захист дітей війни”.  

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Згідно ч.ч.3 та 4 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.          

            За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

 Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення Про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121\2001  і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України „ Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати  до пенсії позивача, передбаченої ст.6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни ” покладено на УПФУ Орджонікідзевському районі м.Харкова, за місцем проживання позивача.

  Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов’язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.

   За змістом ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.

    Законом України «Про соціальний захист дітей війни» реалізовано конституційне  право на соціальний захист громадян, які мають статус «дитини війни», серед яких їм надано право на отримання 30% доплати до пенсії.

    Відповідно до ч.2 ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

    Згідно абз.1 п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121\2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади.

    Відповідно до зазначеного Положення на Пенсійний фонд України покладено обов’язок щодо:

-   щодо призначення пенсії;

-   підготовки документів для її виплати;

-   забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

                   Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року за №8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями  утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням – забезпечення призначення та виплати пенсії.

                  Отже, обов’язок по нарахуванню та виплати доплати до пенсії, яка передбачена Законом України «Про соціальний захист дітей війни», покладено саме на органи Пенсійного фонду України.

                    Враховуючи, що держава взяла на себе обов’язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов’язку  на центральний орган виконавчої влади – Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.                

        Крім того,  суд, не вбачає пропущення позивачем строку звернення до суду за захистом свого права щодо отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни.

Суд не має права зобов”язувати відповідача на майбутнє вчиняти певні діі, оскільки відсутні факти порушення прав позивача в майбутньому, а тому вирішує спір станом на день винесення рішення.

Витрати по оплаті правової допомоги в розмірі 300 грн. позивачем документально  не підтверджені, в матеріалах справи не міститься оригінал квитанції, а тому ці витрати відшкодуванню не підлягають .

Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ч.3 ст. 94 КАС Украіни.

                     На підставі викладеного, керуючись ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,   ст.ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

                                    П О С Т А Н О В И В:

          Позовні вимоги ОСОБА_1  задовольнити частково.

 Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Харкова.

               Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням іі на 30% мінімальноі пенсіі за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування” та провести відповідні виплати за 2007 рік з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік, за   2008 рік з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, та  з 01.01.2009 року по день винесення постанови.

                 В іншій частині позовних вимог  - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

  Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через районний суд протягом десяти днів з дня отримання копіі постанови.

Суддя: