Судове рішення #12758066

0555                                         Справа 2-А-3084/2010

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

10 грудня 2010 року Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області у складі головуючого  судді                             Шигірт Ф.С.,

            при секретарі                         Костенко Ю.О.,

      за участю позивача                     ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ясинуватій справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС відділу Державної автомобільної інспекції м. Авдіївка ГУМВС України в Донецькій області Шепета Олександра Олександровича про скасування постанови посадової особи по справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

02.11.2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про оскарження дій інспектора ДПС ВДАІ м. Авдіївка ГУМВС України в Донецькій області Шепета О.О. та постанови по справі про адміністративне правопорушення від 24.10.2010 року АН № 432078.

З позовної заяви вбачається, що 24 жовтня 2010 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Згідно постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, позивач рухався в населеному пункті зі швидкістю 82 км/год., швидкість руху вимірювалася приладом Візир 0802064. Позивач поясняв інспектору, що на спідометрі його автомобіля було 79 км/год., однак інспектором Шепетом було складено протокол про адміністративне правопорушення і згодом винесено постанову. В зазначеній постанові містяться не всі обставини, які повинні бути з’ясовані. Вважає, що винесення постанови з порушенням норм КУпАП є незаконним.

В судовому засіданні позивач підтримав свій позов та наполягав на його задоволенні.

Відповідач до суду не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до змісту ч. 2 ст. 71 КАС України, на суб’єкта владних повноважень покладено обов’язок доказування в адміністративному судочинстві (презумпція винуватості), тобто обов’язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи, що відповідач отримав копію адміністративного позову та судову повістку, але до суду не з’явився і не надав ніяких доказів правомірності свого рішення – оскаржуваної постанови, суд, за згодою позивача, розглянув справу у відсутність відповідача на підставі наявних у ній доказів, як то передбачено ст. 128 КАС України.

Заслухавши пояснення позивача та дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що позовні вимоги позивача законні і підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суду відповідачем не надано доказів того, що працівник ДАІ при винесенні оскаржуваної постанови діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, використовував повноваження з метою, з якою це повноваження надано. Таким чином, правомірність винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності в суді доведена не була.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 9 КпАП України, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Як вбачається з копії оскаржуваної постанови серії АН № 432078 від 24.10.2010 р., працівник ДАІ розглянув матеріали про адміністративне правопорушення та виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення без урахування усіх обставин, що мали значення для прийняття рішення.

Відповідно до ст. 251 КпАП України, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи  в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення  справи. Ці дані встановлюються протоколом  про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків , речовими доказами, показаннями технічних приладів, та технічних засобів, які мають мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису чи  засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, які використовуються  при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення  безпеки дорожнього руху.

В справі ж про адміністративне правопорушення є єдиний доказ – протокол про адміністративне правопорушення (а.с. 8) . В оскаржуваній постанові відсутні посилання на будь-які інші докази, що підтверджували б факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення, які відповідач врахував при винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення. Крім того, враховуючи, що на запит суду технічна документація на прилад «Візир» № 0802064 відповідачем надана не була, правомірність його використання в суді не доведена, і суд не може вважати показання цього приладу належним і допустимим доказом по справі.

Отже, суд вважає, що відповідач – інспектор ДПС ВДАІ м. Авдіївка ГУМВС України в Донецькій області Шепет О.О. при розгляді справи про адміністративне правопорушення не мав належних та допустимих доказів, що підтверджували б винність позивача у скоєнні правопорушення, а тому не мав підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Таким чином, постанову серії АН № 432078 від 24.10.2010 р., винесену відносно ОСОБА_1 необхідно скасувати, а провадження по справі про адміністративне правопорушення -  закрити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.11, 86, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову серії АН № 432078 від 24.10.2010 р., винесену інспектором ДПС відділу Державної автомобільної інспекції м. Авдіївка ГУМВС України в Донецькій області Шепетом Олександром Олександровичем по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 1 КпАП України, відносно ОСОБА_1.

Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 122 ч. 1 КпАП України.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя                                     Ф.С. Шигірт

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація