Справа № 1-28

                                                                                                                               2010 р.

ПОСТАНОВА

          21 грудня    2010  року      Гощанський   районний  суд  Рівненської області  

          в особі:

                         Головуючої судді                                                    Чорноус Л.І.

                         при секретарі                                                           Дмитрук С.О.

                         за участю:

                         прокурора                                                                  Балабата В.Б.

                         представника потерпілого (адвоката)                    ОСОБА_1

                         захисника (адвоката)                                                ОСОБА_2

        під час розгляду у відкритому судовому засіданні кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 ,  уродженця та мешканця  АДРЕСА_1 , громадянина України , не одруженого , непрацюючого ,  з професійно - технічною освітою, раніше не судимого  , не військовозобов’язаного

         за ч.2 ст. 286 КК України -

В С Т А Н О В И В:

        ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що 30 серпня 2008 року біля 00 год. 15 хв., керуючи легковим автомобілем «ВАЗ 211120», державний номерний знак НОМЕР_1, рухався в темну пору доби зі швидкістю 50-60 км/год з увімкненим ближнім світлом фар по вул. Соборній м. Рівне зі сторони вул. Корольова у напрямку вул. К.Острозького поблизу будинку № 440 неправильно оцінив дорожню обстановку, що склалася, при виникненні небезпеки для руху заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу негайно не вжив і допустив наїзд на пішохода ОСОБА_4, який перетинав проїзну частину дороги зліва направо по напрямку руху транспортного засобу, хоча мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода шляхом застосування гальмування при своєчасному прийнятті мір до реагування.

        У результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді важкої черепно-мозкової травми, перелому склепіння черепа з переходом на основу, забою-стиснення головного мозку важкого ступеня, гострої епідуральної гематоми правої лобно-скроневої ділянки, забійної рани ділянки правого ліктевого суглобу, множинних забоїв, осаднень на тулубі та кінцівках, гематом обох очей з субкон’юктивальним крововиливом правого ока, які відносяться до тяжких як небезпечні для життя, а автомобіль зазнав механічних пошкоджень.

        У прямому безпосередньо причинному зв’язку з виникненням ДТП шкідливими наслідками, що настали, перебуває грубе порушення ОСОБА_3: п.1.4  Правил дорожнього руху, який вимагає, що кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що інші учасники учасники виконують ці Правила; пункту 1.5. Правил дорожнього руху, згідно якого дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров’ю громадян, завдавати матеріальних збитків; пункту 2.3 «б» цих Правил, згідно якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов’язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну та пункту 12.3 Правил дорожнього руху, згідно якого у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об’єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж  до зупинки транспортного засобу.

        Підсудний ОСОБА_3 вини своєї у вчиненні злочину не визнав.

        В судовому засіданні захисник підсудного адвокат ОСОБА_2 заявила суду клопотання про направлення справи  на додаткове розслідування , посилаючись на те , що  порушено право  підсудного на захист  , так як  кримінальна справа  була порушена по факту  , хоча  було встановлено  конкретну особу , яка керувала транспортним засобом -  підсудного  і  всі слідчі дії  з ОСОБА_3 проводилися   як  зі свідком,  а не з підозрюваним. Таким чином  ОСОБА_3 позбавлений був  права на захист.

    Заслухавши думку  прокурора та представника потерпілого , які заперечують  щодо направлення справи на додаткове розслідування ,  підсудного ,  який підтримав  клопотання свого захисника ,   суд вважає, що клопотання захисника підсудного підлягає до задоволення.

    З  матеріалів кримінальної справи вбачається , що  кримінальна справа була порушена 9 вересня 2008 року   і згідно описової частини постанови про порушення  кримінальної справи вбачається , що  водій ОСОБА_3  , тобто підсудний ,  скоїв наїзд на потерпілого. Але  справу  порушено по факту порушення Правил дорожнього руху особою, яка керує  транспортним  засобом  ( а.с. 1 ).

    Між тим ,  ще 30 серпня 2008 року  інспектором ВДАІ  Скрашевським А.В. було складено рапорт  на ім’я заступника начальника УМВС  в Рівненській області Зарічнюка Г.П.  з даними , що саме водій ОСОБА_3  здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4  ( а.с.6 ).

    1 вересня 2008 року матеріали були  направлені слідчому Мачуті  Р.В. для прийняття процесуального  рішення  ( а.с. 4 ). І лише 21 липня 2009 року  підсудного ОСОБА_3 притягнуто як обвинуваченого по справі ( а.с. 95-96 ).

    До цього ж часу – протягом одинадцяти місяців   ОСОБА_3 допитувався і з ним проводилися інші слідчі дії як із свідком ( а.с. 72-74 , 83-85). Хоча , фактично  з 30 серпня 2008 року ОСОБА_3 перебував у статусі підозрюваного.

    Це підтверджується й змістом інших документів , складених органами досудового слідства до 21 липня 2009 року,  де ОСОБА_3 фігурує як водій, який скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_4  Зокрема ,  про це зазначено у постанові про призначення автотехнічної  та судової – автотехнічної експертиз від 16.09.2008 року та 15.08.2008 року ( а.с. 43-59) і   судово - медичної  експертизи від 3.10.2008 року

 ( а.с. 54),  в постанові   про визнання представником потерпілого  від 17.06.2009 року ( а.с. 82).

    Про те , що  ОСОБА_3 розглядався слідчими органами  як підозрюваний ще задовго до пред’явлення йому обвинувачення ,  свідчать й інші матеріали справи , згідно з якими   дані про його особу почали збиратися ще у вересні 2008 року,  зокрема  :   дані про судимість , про перебування на обліку у лікаря нарколога та психіатра , характеристика  ( а.с. 107-112).

    Викладене, на думку суду, свідчить, що, незважаючи на неодноразові документальні висновки органів досудового слідства  про вчинення саме ОСОБА_3 злочину , його процесуальний статус підозрюваного , відповідно   до      вимог   ст. 43-1  КПК України , вчасно оформлений не був , чим  його незаконно було позбавлено прав ,  передбачених кримінально - процесуальним законом, зокрема , права на захист.

    Це призвело до того ,що за допомогою процесуального примусу (  по- передження про кримінальну  відповідальність  за дачу завідомо  неправдивих показань   і  за відмову від дачі показань  за  ст.ст.384 ,385 КК України )  його протягом  майже  всього досудового слідства  незаконно допитували  і проводили інші слідчі дії як зі свідком.

    Тому ,  небезпідставними є й твердження у показаннях ,  що були дані  підсудним ОСОБА_3 в ході судового слідства про відсутність захисника  під час усього розслідування кримінальної справи.

    Зазначені порушення вимог кримінально - процесуального закону є істотними  і  призвели до ущемлення  права підсудного на захист  і така неправильність досудового слідства  не може бути усунута в судовому засіданні.    

    Крім того ,  під час проведення додаткового розслідування  необхідно  провести  відтворення обстановки і обставин події  з урахуванням  висновку комплексної амбулаторної психолого – психіатричної  експертизи потерпілого від  29 липня 2010 року та очевидців ДТП, після чого  провести автотехнічну експертизу.

     Враховуючи викладене, керуючись ст. 281 КПК України, суд –

                                П О С Т А Н О В И В:

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3  за ч.2 ст. 286 КК України повернути прокурору Рівненської області для організації проведення додаткового розслідування.

Запобіжний захід підсудному ОСОБА_3 залишити підписку про невиїзд.  

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Рівненської області через Гощанський районний суд протягом семи діб з дня її винесення.

    Суддя    :