У Х В А Л А  

          ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ  

27 липня 2010 року   судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого –  Макарова Г.О.,

суддів:                Котелевець А.В.,

              Кіпенка І.С.,

при секретарі –  Пуль С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю „Росія”  

на заочне  рішення Великобурлуцького районного суду Харківської області  від 19  березня 2010 року  

по справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю „Росія” про визнання припиненим  договору оренди земельної ділянки (паю) та повернення її із неналежного користування, -      

  встановила:  

 10.11.2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Росія” про визнання припиненим  договору оренди земельної ділянки (паю) та повернення її із неналежного користування відповідача, посилаючись на те, що 20 лютого 2000 року він уклав з ТОВ  „Росія” договір оренди земельної ділянки строком на 20 років, право на яку мав відповідно до сертифіката на право на земельну частку (пай).

15 жовтня 2004 року на підставі сертифіката на земельну ділянку  (пай) він отримав державний акт на право власності на земельну ділянку. Оскільки він набув статусу власника земельної ділянки, змінився предмет оренди та статус сторін договору, то дія раніше укладеного договору суперечить закону і  повинна бути припинена.

Заочним рішенням Великобурлуцького районного суду Харківської області від 19 березня 2010 року позовні вимоги в частині розірвання договору задоволені.

В апеляційній скарзі  ТОВ  „Росія” просить рішення суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість, рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2, власник майнового паю, отримав державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, внаслідок чого змінився предмет зобов’язання за договором оренди, а відтак – і суттєві умови виконання зобов’язань, в зв’язку з чим зобов’язання сторін за укладеним договором припиняється відповідно до чинного законодавства.

Такий висновок є обґрунтованим, оскільки суд дійшов його на підставі  повно і всебічно з'ясованих  обставин справи, та наявних в ній доказів, яким дана відповідна оцінка. Суд правильно встановив юридичну природу виниклих правовідносин і застосував закон, який їх регулює.

Згідно Закону України від  6.10.1998 року №161- ХІV « Про оренду землі» та 2.3 Типового договору оренди земельної частки (паю) ( Затверджений наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17.01.2000 р. №5 після одержання державного акту на право приватної власності на землю й виділення земельної ділянки в натурі зобов’язання сторін за укладеним договором припиняється відповідно до чинного законодавства.

Отже зазначене рішення суду першої інстанції можна визнати законним і обґрунтованим.

Наведені в скарзі доводи не відносяться до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов’язує можливість прийняття рішення відносно скасування чи зміни оскаржує мого судового рішення, а тому в задоволені апеляційної скарги належить відмовити на підставі ст. 308 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303-305, 307,308, 313-315, 317,319,321,322,324,325 ЦПК України, судова колегія ,-      

  ухвалила:  

 Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Росія” відхилити.  

 Заочне рішення Великобурлуцького районного суду Харківської області  від 19  березня 2010 року  залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

  Головуючий –  

  Судді: