Справа №2-10518\10р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2010 року
Тернопільський міськрайонний суд в складі:
головуючого В.М. Братасюка
за участю секретаря Ю.Ю. Філіпенко
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
встановив:
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 у якій просить розірвати шлюб.
Заявлені вимоги мотивує тим, що сімейне життя не склалося із-за різних характерів та переконань, стосунки між сторонами спору погіршилися, внаслідок чого у них постійні суперечки, позивач з відповідачкою не підтримують подружніх відносин, шлюб носить формальний характер, сторони не ведуть спільного господарства та не підтримують шлюбних відносин, а тому, вважає, що їх сім’я розпалася остаточно.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 пояснила, що позов підтримує з вказаних мотивів, додатково пояснила, що вони з відповідачем проживають окремо, не ведуть спільного господарства та не підтримують шлюбних відносин, у них наявна спільна дитина, однак спору щодо її виховання немає, оскільки дитина проживає з матір’ю.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання з’явився, позовні вимоги позивачки визнав в повному обсязі .
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивачки та відповідача, суд встановив такі факти:
Між сторонами спору 26 серпня 1999 року було укладено шлюб у відділі реєстрації актів громадянського стану Тернопільської міської ради, про що свідчить свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 видане повторно 23 лютого 2001 року .
Від даного шлюбу у подружжя є спільна дитина ОСОБА_3 , 2000 року народження, котра проживає з позивачем ОСОБА_1
Відповідно до ст.112 СК України суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім’ї суперечитиме інтересам одного з них.
В судовому засіданні встановлено, що тривалий час позивач з відповідачкою не підтримують подружніх відносин, проживають окремо, сторони не ведуть спільного господарства, шлюб носить формальний характер, спору щодо виховання дитини між сторонами не існує.
Проаналізувавши докази в їх сукупності, суд вважає, що встановлення строку для примирення сторін є недоцільним, оскільки подальше збереження сім’ї суперечитиме їх інтересам, а тому шлюб необхідно розірвати, витрати покласти на позивача.
Керуючись ст.ст. 10, 11 ч.1, 60, 215 ЦПК України, ст.ст. 110, 112 Сімейного Кодексу України
вирішив :
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 до ОСОБА_2, зареєстрований 26 серпня 1999 року у відділі актів громадянського стану Тернопільської міської ради, актовий запис № 953.
Рішення набирає законної сили через десять днів з дня його проголошення, якщо не була подана апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Тернопільської області шляхом подачі через суд першої інстанції у 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Головуючий В.М. Братасюк