Справа № 1-1054/10
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
8 листопада 2010 року Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого- судді Трусової Т.О.,
при секретарях Косолап Л.П., Маляр Н.В.,
за участю: прокурора Телешецького О.І., потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Красний Луч Луганської області, громадянки України, українки, з середньою освітою, непрацюючої, розлученої, має малолітню дочку, 1997 року народження, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3, несудимої,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 1 ст. 303, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 286 КК України,-
В С Т А Н О В И В :
25 листопада 2006 року в нічний час ОСОБА_5, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1, де на той час проживав ОСОБА_1, звернула увагу на те, що останній зберігає в передпокої в поліетиленовому пакеті грошові кошти, після чого вирішила їх викрасти. Скориставшись тим, що ОСОБА_1 після сумісного розпивання спиртних напоїв заснув та за її діями не спостерігає, ОСОБА_5 в період часу з 00 год. 30 хв. до 09 год. таємно викрала з вищевказаної квартири гроші в сумі 1500 грн. та 84500 доларів США, що згідно курсу Національного банку України (505 грн. за 100 доларів США), становить 426725 грн., а всього коштів на загальну суму 428225 грн., що більше ніж в шістсот разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян і є особливо великим розміром. З місця скоєння злочину ОСОБА_5 зникла, розпорядившись викраденими коштами за власним розсудом.
15 травня 2009 року ОСОБА_5 з метою забезпечення зайняття проституцією іншими особами, на ім'я ОСОБА_6 орендувала квартиру АДРЕСА_2, куди привела заздалегідь підібраних повій ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 У вказаній квартирі останні очікували на чоловіків-клієнтів для надання їм платних сексуальних послуг з розрахунку 450 гривень за 1 годину наданих сексуальних послуг, з яких повії отримували 250 гривень, а 200 гривень віддавали ОСОБА_5.
В подальшому ОСОБА_5 в період з 16 до 27 травня 2009 року, продовжуючи свої дії, спрямовані на забезпечення зайняття проституцією ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, контролювала діяльність останніх з надання платних сексуальних послуг клієнтам-чоловікам. Так ОСОБА_5 через невстановленого диспетчера отримувала замовлення про надання платних сексуальних послуг та направляла клієнтів у квартиру АДРЕСА_2, де ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 надавали клієнтам-чоловікам платні сексуальні послуги за грошову винагороду в розмірі 450 гривень, виконуючи тим самим свої функції по подальшому забезпеченню зайняттям проституцією вказаними особами, а саме їх проживання в зазначеній квартирі, зберігання грошових коштів за надані повіями сексуальні послуги та розміщення реклами щодо надання сексуальних послуг в мережі Інтернет.
27 травня 2009 року ОСОБА_6, знаходячись у квартирі АДРЕСА_2, зустріла направленого диспетчером клієнта ОСОБА_9 і отримала від нього гроші в сумі 450 гривень як оплату за надання останньому сексуальних послуг, з яких 250 грн. ОСОБА_6 залишила собі, а 200 грн. зберігала для подальшої передачі ОСОБА_5, після чого надала ОСОБА_9 послуги сексуального характеру.
28 травня 2009 року ОСОБА_8, зібравши у ОСОБА_6 та ОСОБА_7 гроші в сумі 2400 грн., які за попередньою домовленістю з ОСОБА_5 вони повинні були віддавати останній за забезпечення їх зайняття проституцією, приблизно о 17 год. 30 хв. у дворі будинку № 9-Г по пр-ту Бажана в м. Києві передала їх ОСОБА_5
28 травня 2009 року приблизно о 17 год. 40 хв. ОСОБА_5, керуючи технічно справним автомобілем «Міцубісі Лансер» д.н.з. НОМЕР_1, рухалась проїзною частиною проспекту Бажана в м. Києві з боку вул. Харківське шосе в напрямку проспекту Григоренка, наближаючись до транспортної розв'язки шляхопроводу проспекту Григоренка через проспект Бажана. В цей час праворуч від зазначеного автомобіля в попутному напрямку рухався автомобіль «ВАЗ-2109» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_10.
Під час руху ОСОБА_5 допустила порушення вимог п.п. 10.1. та 10.3. Правил дорожнього руху України, згідно яких:
п. 10.1: перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;
п. 10.3: у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.
Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку ОСОБА_5 виявились в тому, що вона, керуючи вказаним транспортним засобом, перед зміною напрямку руху не переконалась, що цей її маневр буде безпечним, та не дала дорогу автомобілю «ВАЗ-2109» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_10, який рухався по смузі, на яку вона мала намір перестроїтися, внаслідок чого скоїла зіткнення з зазначеним автомобілем. Внаслідок зіткнення автомобіль «ВАЗ-2109» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_10 виїхав за межі проїзної частини, де зіткнувся з опорою міського електроосвітлення і перекинувся. В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_10 отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких помер на місці пригоди.
В судовому засіданні підсудна повністю визнала свою вину в порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть ОСОБА_10, та заявлений потерпілими ОСОБА_2 та ОСОБА_11 цивільний позов, щиро розкаялася та просила прощення у потерпілого. ОСОБА_5 показала, що 28 травня 2009 року приблизно о 17-40 год., керуючи автомобілем «Міцубісі Лансер» д.н.з. НОМЕР_1, вона рухалась по проспекту Бажана в м. Києві. Оскільки у неї сильно боліла голова, вона вирішила зупинитися і, пригальмувавши, стала перестроюватися у першу смугу, дивлячись у дзеркала. Автомобілів на першій смузі, на яку вона перестроювалася, в тому числі і «ВАЗ-2109», вона не бачила, а коли вона вже перестроїлася, відчула удар.
Обвинувачення в крадіжці у ОСОБА_1 грошових коштів, сутенерстві та в легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, ОСОБА_5 не визнала, заявивши про свою непричетність до вказаних злочинів. Пояснила, що ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вона не знає, і ніколи з ними не зустрічалася. У квартирі, про яку йдеться в обвинуваченні, вона ніколи не була, грошей від ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не отримувала, і їх зайняття проституцією не забезпечувала. Існувала вона на кошти, які залишилися від продажу в 2008 році автомобіля та за рахунок чоловіків,з якими спів мешкала. Показання вищевказаних свідків та потерпілого ОСОБА_1 пояснює тим, що співробітники міліції сфальсифікували відносно неї справу бажаючи помститися за смерть їх колеги. Додала також, що під час впізнання її ОСОБА_1 були допущені порушення процесуального закону, так як її одяг суттєво відрізнявся від одягу інших осіб, а сам ОСОБА_1 пізніше підтвердив, що раніше йому показували її фото.
Незважаючи на таку позицію підсудної, яку суд розцінює як спосіб захисту, винність ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 1 ст. 303 та ч. 2 ст. 286 КК України, встановлена сукупністю доказів, досліджених та перевірених судом.
Так обвинувачення ОСОБА_5 в крадіжці грошових коштів підтверджується:
показаннями в суді потерпілого ОСОБА_1 з яких вбачається, що 24 листопада 2006 року приблизно о 24-00 год. він, перебуваючи вдома, за номером телефону, знайденим в мережі Інтернет, викликав повію. Приблизно через 1-1,5 год. приїхала підсудна, однак вона тоді представилась ОСОБА_17. Вони разом вживали спиртні напої, а потім підсудна запропонувала з нею розрахуватися, бажано доларами, пояснивши, що їй на фірму треба здати саме долари. Так як у нього в гаманці було лише 1500 грн., але за тиждень до цього він продав квартиру, гроші за яку в сумі 84500 доларів знаходилися у великому поліетиленовому пакеті в передпокої, він взяв з пакету 100 доларів і передав їх підсудній. Оскільки з передпокою в кімнату немає дверей, а лише арка, підсудній було добре видно, звідки він бере гроші. Потім вони пішли у спальню, і далі він нічого не пам*ятає. Прокинувшись вранці, він виявив, що підсудної в квартирі немає, як немає і поліетиленового пакету з 84500 доларами США, а в гаманці залишилося лише 200 грн. Коли він викликав працівників міліції, з*ясувалося, що підсудна витерла всі вхідні та вихідні дзвінки з його телефону, а також відбитки пальців з стаканів. Анкета підсудної в мережі Інтернет на той час вже була заблокована. Однак підсудна забула витерти один неприйнятий дзвінок з її номера, і завдяки цьому номеру в подальшому співробітники міліції встановили її особу. Відслідкувавши телефон підсудної, співробітники міліції разом з ним виїжджали в м. Красний Луч Луганської області, де встановили її анкетні дані та отримали копію паспорта, по фото в якому він впізнав повію, яка була в його квартирі. З*ясувалося, що свій телефон вона подарувала дочці однокласниці, але знайти тоді її не вдалося. В суді потерпілий впевнено вказав на ОСОБА_5 як на особу, що відвідала його квартиру в ніч з 24 на 25 листопада 2006 року, після чого у нього зникли гроші. ОСОБА_1 також пояснив, що увечері 24 листопада в нього були друзі, однак коли вони пішли, всі гроші були на місці. Це він бачив, коли розраховувався з підсудною за послуги інтимного характеру;
даними протоколу усної заяви ОСОБА_1 про вчинення злочину від 25.11.2006 р. (Т. 3 а.с. 2) та протоколу огляду місця події від 25.11.2006 року - квартири АДРЕСА_1, де на той час проживав потерпілий. (Т. 3 а.с. З).
показаннями ОСОБА_1 на очній ставці з ОСОБА_5, під час якої потерпілий підтвердив свої показання (Т. 3 а.с. 46-56);
даними довідки про офіційний курс гривні до іноземних валют, згідно якої станом на 24.11.2006 року 100 доларів США коштують 505 грн. (Т. 3 а.с. 61).
Показання потерпілого ОСОБА_1 суд вважає правдивими і покладає їх в основу вироку, оскільки вони логічні, детальні та послідовні, і в суді не встановлені обставини, які можуть вказувати на наявність у нього підстав для оговору ОСОБА_5, на такі підстави не вказала і підсудна.
Обвинувачення ОСОБА_5 в сутенерстві підтверджується:
показаннями в суді свідка ОСОБА_8, яка вказала на ОСОБА_5 як на особу, на яку вона працювала в сфері надання сексуальних послуг за гроші. Свідок повністю підтвердила свої показання, дані на досудовому слідстві, з яких вбачається, що в грудні 2007 року вона почала працювати в сфері надання послуг сексуального характеру за гроші. Спочатку вона приймала клієнтів у квартирі АДРЕСА_8, і половину грошей віддавала господарю даного агенства. Тоді ж вона познайомилась з іншими дівчатами та бачила ОСОБА_5, яка представлялась ОСОБА_18. Остання говорила, що має інше агентство з надання сексуальних послуг, однак в той час особисто з нею вона не спілкувалась. Також з ними працювала оператор ОСОБА_12, яка вела облік клієнтів, контролювала вихід на роботу, займалась координацією їх діяльності, працювала на телефоні і повідомляла їм про приїзд клієнтів. Приблизно наприкінці березня 2009 року їй на мобільний телефон зателефонувала ОСОБА_12 та повідомила, що вона на даний час працює оператором у новому агентстві по наданню сексуальних послуг, яке організувала та очолює ОСОБА_5, та запропонувала працювати у них. ОСОБА_12 їй повідомила, що графік роботи вільний, а за 1 годину надання нею послуг, асортимент яких не обмежувався, і зазначався за бажанням клієнта, вона мала отримувати 400 грн., половину з яких, тобто 200 грн., вона мала віддавати ОСОБА_5. З кожного наступного клієнта на протязі «робочого дня» вона мала залишати собі 250 грн., а решту віддавати ОСОБА_5. Працювати вони мали на квартирі, яка знаходиться АДРЕСА_5. Дані умови її влаштовували, і вона приступила до роботи, на яку ходила кожен день, з понеділка по п'ятницю, приблизно з 11-00 до 21-00 год. Про свій прихід на роботу вона обов'язково по телефону повідомляла ОСОБА_12, так само як і про невихід на роботу. Окрім неї в даній квартирі ще працювали дві дівчини - ОСОБА_7 (робочий псевдонім «ОСОБА_13») та ОСОБА_6 (робочий псевдонім «ОСОБА_14»). Приблизно один раз на тиждень до квартири особисто приїжджала ОСОБА_5, і кожна з них віддавала їй особисто частину зароблених грошей. Наскільки вона розуміє, всі витрати, пов'язані з організацією та забезпеченням функціонування їх агентства, а саме: розміщення рекламних оголошень в засобах масової інформації та Інтернеті, плата за комунальні послуги та квартиру, в якій вони працювали та інше, несла ОСОБА_5. Приблизно 15 травня 2009 року ОСОБА_5 дала ОСОБА_6 10000 гривень та назвавши адресу: АДРЕСА_6, сказала їй орендувати вказану квартиру на два місяці на своє ім'я. Потім вони переїхали до вказаної квартири та в подальшому там працювали. 28 травня 2009 року приблизно об 11 год. 00 хв. вона прийшла на роботу, однак, зателефонувавши оператору ОСОБА_12, повідомила, що зараз працювати не буде, та запитала, яким чином їй передати гроші ОСОБА_5 за тиждень роботи. Оператор сказала, щоб вона взяла гроші, які ОСОБА_5 винна ОСОБА_6, і в понеділок віддала їх разом з її частиною грошей. Вона так і зробила, загалом вийшло 2400 гривень. За домовленістю вона зустрілась з ОСОБА_5 під будинком 9-Г по пр-ту Бажана та, сівши до її машини, віддала їй гроші в сумі 2400 грн.. На ОСОБА_5 вона працювала повією на протязі 15 днів. Приблизно 19 травня ОСОБА_5 сказала, що подорожчала реклама в Інтернеті, тому щотижня вона буде збирати додатково по 100 грн. з кожної дівчини для оплати рекламних оголошень;
дослідженими в суді показаннями на досудовому слідстві свідка ОСОБА_6, яка пояснила, що з вересня 2007 року вона заробляє на життя проституцією. 14 травня 2009 року разом з ОСОБА_7, яка також займається проституцією, вони приїхали до Києва та за отриманою ОСОБА_7 по телефону інформацією прибули в квартиру АДРЕСА_7, де вже знаходилось 5-6 незнайомих їй дівчат. Дівчата їй розповіли, що дана квартира орендується у власника і утримується для надання клієнтам сексуальних послуг, а власником цієї «фірми» є жінка на ім'я ОСОБА_5, яка орендувала зазначену квартиру, але оформила її на одну із дівчат. У неї був псевдонім «ОСОБА_14», а у ОСОБА_7 - «ОСОБА_13». Наступного дня на мобільний телефон зателефонувала жінка, яка назвалася ОСОБА_5, і призначила їм зустріч біля будинку № 43 по вул. А.Ахматової, 43 в м. Києві. За вищевказаною адресою вони зустрілися з ОСОБА_5, яка приїхала на автомобілі «Міцубісі Лансер» сріблястого кольору. Коли вони сіли в автомобіль, ОСОБА_5 ввела їх в курс справи: вона з ОСОБА_7 буде проживати у квартирі, яку вона зараз орендує; за кожну годину наданих послуг чоловіки повинні платити 450 грн., з яких 200 грн. забирала собі ОСОБА_5, а 250 грн. вони залишали собі; графік роботи не був стабільним, вони могли обирати дні, коли не працюють, але про це повинні повідомляти; з ними буде спілкуватись диспетчер, яка направлятиме до них клієнтів, фіксувати, хто працює, а хто ні. Таким чином кожна з них повинна була здавати ОСОБА_5 гроші, отримані від клієнтів, тобто ту частину, яка йшла ОСОБА_5. Потім, зустрівшись з власником квартири, вони її оглянули, і ОСОБА_5 в їх присутності домовилась з власником квартири про умови оренди, а вона за вказівкою ОСОБА_5 вона оформила договір оренди на своє ім'я. Увечері 15 травня до них на квартиру приїхала ОСОБА_8 (псевдонім «ОСОБА_15»), а 16 травня зранку стали приходити перші клієнти. Кожного разу, перед тим як до них приходив клієнт, на телефон однієї з дівчат телефонувала диспетчер, яка повідомляла про клієнта. Коли клієнт до них приходив, вони виходили втрьох, і клієнт обирав одну з них, потім йшов до кімнати, де йому надавались сексуальні послуги за оплату. Сума оплати складала 450 грн. за 1 годину. З вказаної суми 250 грн. вони залишали собі, а інші 200 грн. вони відкладали в «касу» для передачі ОСОБА_5. Крім обслуговування клієнтів в їх квартирі, вони за вказівкою диспетчера їздили на так звані «виклики», тобто їздили надавати сексуальні послуги на адреси до клієнтів.
27 травня увечері зателефонувала диспетчер та сказала, що зараз до них прийде клієнт і близько 21 год. до них дійсно прийшов клієнт, який обрав її для надання сексуальних послуг, сплативши 450 грн. Надавши послуги, вона відкрила йому вхідні двері і в цей час до квартири зайшли невідомі чоловіки, які представились працівниками міліції, показавши службові посвідчення. 27 травня ОСОБА_17 повідомила їм про те, що необхідно підготувати загальну касу для передачі та зібрала гроші, однак в зазначений день гроші не передала, бо за ними ніхто не приїхав. 28 травня після 15-00 год. ОСОБА_17 з грошима поїхала від них. За своєю часткою грошей ОСОБА_5 приїздила завжди сама - іноді вона забирала гроші у кожної з них окремо, іноді хтось з них збирав всі гроші та передавав їх ОСОБА_5. ОСОБА_5 їй пропонувала зробити фото та розмістити їх на сайті в Інтернеті, але вона відмовилась, а ОСОБА_7 захотіла, щоб її фото були в рекламі з надання сексуальних послуг, і в один з днів ОСОБА_5 приїздила до них та фотографувала ОСОБА_7 28 травня 2009 року увечері, знаходячись в приміщенні Дарницького РУ ГУМВС України в м. Києві, вона бачила ОСОБА_5, яку вели по коридору і дізналась, що її прізвище ОСОБА_5. Саме під її керівництвом вона займалася проституцією. (Т. 1 а.с. 146-150; Т. 2 а.с. 53-54);
показаннями ОСОБА_6 на очній ставці з ОСОБА_5, під час якої свідок підтвердила свої показання (Т. 2 а.с. 59-61);
дослідженими в суді показаннями на досудовому слідстві свідка ОСОБА_7, яка підтвердила, що приблизно з 15 травня 2009 року вона надавала сексуальні послуги за гроші під керівництвом ОСОБА_5, працюючи разом з іншими дівчатами спочатку в квартиріАДРЕСА_8, а потім у квартирі АДРЕСА_9. За умовами роботи вона надавала чоловікам послуги сексуального характеру за гроші в сумі 450 грн., з яких половину вона мала віддавати ОСОБА_5. З кожного наступного клієнта на протязі «робочого дня» вона мала залишати собі 250 грн., а решту віддавати ОСОБА_5. Оператор ОСОБА_12 працювала на телефоні і повідомляла їм про приїзд клієнта, вела облік клієнтів, контролювала вихід на роботу і займалась координацією їх діяльності. Приблизно один раз на тиждень до квартири приїжджала ОСОБА_5, і кожна з них мала віддавати їй частину зароблених грошей. Вона особисто їй грошей не віддавала, так як в той час, коли вона приїжджала, її не було в квартирі, і гроші для передачі ОСОБА_5 вона залишала дівчатам. Приблизно 19 травня ОСОБА_5 сказала, що подорожчала реклама в Інтернеті, тому вона щотижня буде збирати з кожної з них додатково по 100 грн. на рекламу. (Т. 1 а.с. 175-177, Т. 2 а.с. 57-58);
показаннями ОСОБА_7 на очній ставці з ОСОБА_5, під час якої свідок підтвердила свої показання (Т. 2 а.с. 64-65);
показаннями в суді свідка ОСОБА_9, який показав, що 27 травня 2009 року за оголошенням в мережі Інтернет він зателефонував по вказаному номеру телефону та дізнався, що 1 година послуг коштує 450 грн., і адресу, де їх можна отримати – це була квартира АДРЕСА_9. Приїхавши за вказаною адресою, він обрав собі дівчину з світлим волоссям та отримав сексуальні послуги, сплативши за них 450 грн.;
показаннями в суді свідка ОСОБА_13, який показав, що на прохання свого родича ОСОБА_14, який здавав свою квартиру в оренду, показував підсудній та ще двом дівчатам квартиру АДРЕСА_9. Питання здачі квартиру в оренду узгоджувались з підсудною, і вона ж заплатила гроші – 5 чи 6 тис. грн.;
даними протоколу огляду місця події від 28.05.2009 року, яким зафіксовано вилучення з автомобіля «Міцубісі Лансер» д.н.з. НОМЕР_1 флеш-накопичувачів, записних книжок, та грошових коштів в сумі 2400 грн. (Т. 1 а.с. 97-108);
даними протоколу огляду і вилучення у ОСОБА_5 трьох мобільних телефонів «Нокіа-2680s-2», «Нокіа-3600» та «Нокіа-6300» та протоколу огляду вказаних телефонів, з якого вбачається, що в телефонній книзі телефону «Нокіа-2680s-2» записані номери мобільних телефонів, якими користуються ОСОБА_6 (записана як абонент ОСОБА_14), ОСОБА_8 (записана як абонент ОСОБА_7) ОСОБА_7 (записана як абонент ОСОБА_13), за 15, 18, 19 та 28 травня 2009 року наявні вихідні та вхідний дзвінок на номер, зазначений свідками як телефон диспетчера, та на номери ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_7, а в папці «смс-повідомлення» міститься повідомлення щодо розміщення анкет на сайті, де рекламуються послуги інтимного характеру (Т. 1 а.с. 143; Т. 2 а.с. 160-179, 180);
даними протоколу огляду від 13.06.2009 року, з якого вбачається, що у вилучених у ОСОБА_5 записних книжках містяться записи щодо розміщення оголошень на сайтах в мережі «Інтернет», де рекламуються послуги повій, записи щодо оплати розміщення цих оголошень та оплати квартири АДРЕСА_9, а на флеш-накопичувачі - еротичні фотографії невідомої жінки і ОСОБА_8, аналогічні фото на сайтах «putana.com.ua» та «minuet.com.ua» (т. 2 а.с. 187-230, 231-232);
речовими доказами - грошима в сумі 2400 грн., телефоном «Нокіа-2680s-2», записними книжками, флеш-накопичувачем (Т. 2 а.с. 237-238, 233-234, 252-254);
письмовим доказом - договором оренди квартири АДРЕСА_9 в м. Києві, укладеним між ОСОБА_14 і ОСОБА_6 (Т. 2 а.с. 247);
даними перевірки ОСОБА_5 за кримінальними обліками, якою встановлено, що в 2005 році вона притягувалася до кримінальної відповідальності за злочин проти моральності (ч. 2 ст. 302 КК України - створення або утримання місць розпусти, а також звідництво для розпусти з метою наживи) (Т. 2 а.с. 66).
Як показав в суді свідок ОСОБА_15 - оперуповноважений сектору боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми Солом'янського РУ ГУМВС України в м. Києві, наприкінці травня 2009 року він та оперуповноважені ОСОБА_16 і ОСОБА_10 займалися перевіркою інформації про надання повіями послуг сексуального характеру в одній з квартир по АДРЕСА_6. Ними було встановлено повію, які пояснила, що є ще дівчата-повії та жінка ОСОБА_5, яка орендувала для них квартиру і підібрала дівчат, і яка періодично забирає у них гроші. Ця повія дала згоду на співробітництво і погодилася повідомити, коли ОСОБА_5 приїде за грошима. 28 травня 2009 року вказана дівчина повідомила їм, що в цей день вона буде передавати ОСОБА_5 гроші в дворі будинку по пр-ту Бажана. Вони вирішили затримати ОСОБА_5 при одержанні грошей і поїхали на місце утрьох - ОСОБА_10 на власному автомобілі, а вони з ОСОБА_16 - на іншому. Затримати ОСОБА_5 на місці після отримання нею грошей не вдалося, так як вона виїхала з двору на автомобілі через інший виїзд, тому вони поїхали за нею. Першим за нею їхав ОСОБА_10, а вони слідом. Він бачив як сталася дорожньо-транспортна пригода – біля автозаправки автомобіль підсудної різко змінив напрямок руху і ударив автомобіль ОСОБА_10. Автомобіль останнього перевернувся, а ОСОБА_10 викинуло з салону метрів на 20-30 від автомобіля. Коли він підбіг до колеги, той вже не подавав ознак життя.
Свідок ОСОБА_16 дав аналогічні показання та уточнив, що коли ОСОБА_5, отримавши гроші, сіла до свого автомобіля «Міцубісі Лансер» і поїхала з двору, з ними по телефону зв*язався ОСОБА_10, який сказав, що він переслідує ОСОБА_5, їдучи про проспекту Бажана, після чого вони поїхали за ним. Вони бачили як метрів за 30 від автозаправки «Золотий гепард» підсудна різко змінила напрямок руху і ударила автомобіль ОСОБА_10.
Під час відтворення обстановки і обставин події свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_16 підтвердили та уточнили свої показання про обставини дорожньо-транспортної пригоди (Т. 3 а.с. 75-78, 79-82).
Відтворенням обстановки і обставин події встановлено, що при такому розташуванні автомобілів «Міцубісі Лансер» д.н.з. НОМЕР_1 та «ВАЗ-2109» д.н.з. НОМЕР_3 як вказали свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_16, з робочого місця водія автомобіля «Міцубісі Лансер» в праве бокове дзеркало забезпечується видимість автомобіля «ВАЗ-2109» (Т. 3 а.с. 87-94).
Згідно з даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 28.05.2009 року, схеми та фототаблиці до нього, місцем дорожньо-транспортної пригоди є проїзна частина пр-ту Бажана в м. Києві безпосередньо перед заїздом з пр-ту Бажана на пр-т Григоренка. Автомобіль «Міцубісі Лансер» д.н.з. НОМЕР_4 розташований в крайній правій смузі, передньою частиною повернутий в напрямку Харківської площі, на відстані 0,1 метри від цього автомобіля в напрямку пр-ту Григоренка розташований автомобіль «ВАЗ-2109» д.н.з. НОМЕР_1, який передньою частиною повернутий в напрямку пр-ту Григоренка, і перевернутий на дах. Перед розташуванням транспортних засобів на проїзній частині розташовані сліди бокового юзу, потертості поверхні асфальтобетонного покриття, осип скла, відокремлені деталі автомобілів (Т. 1 а.с. 9-74).
Судово-автотехнічною експертизою (висновок № 256ат від 09.06.2009 р.) встановлено, що місце зіткнення транспортних засобів - учасників даної пригоди, відносно прийнятої у схемі ДТП межі відліку - дальній ріг примикання заїзду на вул. Драгоманова, знаходиться у першій смузі руху, не ближче 24,5 метрів до цієї межі. У момент первинного контакту повздовжні вісі транспортних засобів - учасників даної пригоди, знаходилися під кутом близько 18 градусів. Відносно елементів проїзної частини дороги у цей же момент обидва вони знаходилися у першій смузі за напрямком свого руху (Т. 1 а.с. 251-267).
При огляді автомобіля «Міцубісі Лансер» д.н.з. НОМЕР_1 встановлено, що вказаний автомобіль має пошкодження правої передньої фари, правого переднього крила, правих передніх дверей, правого бокового дзеркала, в автомобілі відокремлено передній бампер, який має пошкодження правої частини (Т 1 а.с. 97-108, Т 2 а.с. 8-20).
Згідно висновку експертизи стану транспортних засобів (висновок № 255 ат від 09.06.09 р.) гальмівна система, рульове управління та ходова частина автомобіля «Міцубісі Лансер» д.н.з. НОМЕР_1 знаходяться в працездатному стані (Т. 1 а.с. 238-246);
При огляді автомобіля «ВАЗ-2109» д.н.з. НОМЕР_1 встановлено, що вказаний автомобіль має пошкодження кузову автомобіля по всій площині, лівої передньої фари, даху, усіх дверей, а також правого заднього колеса (Т. 2 а.с. 21-29).
За даними висновку судово-автотехнічної експертизи (висновок № 350ат від 24.07.09 р.) в даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля «Міцубісі Лансер» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_5 з технічної точки зору вбачаються невідповідності вимогам п.п. 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху України, які знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної ДТП (Т. 3 а.с. 108-115).
Вказаний висновок судово-автотехнічної експертизи є повним, обґрунтованим та узгоджується з іншими доказами, якими підтверджуються обставини дорожньо-транспортної пригоди. Оскільки у зазначеному висновку експерт зазначає про порушення підсудною вимог п.п. 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху України, пов*язуючи їх з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди, обвинувачення ОСОБА_5 в порушенні п. 2.3. п.п. «б», п. 12.1 та п. 12.3. суд вважає безпідставним і виключає вказівку на порушення вказаних пунктів ПДР України з обвинувачення.
За даними висновку судово-медичної експертизи (висновок № 42/1175 від 15.06.09 р.) на трупі ОСОБА_10 виявлено: забиту рану в правій височно-тім'яній ділянці, численні садна на тілі, синці (на верхній повіці правого ока, на лівому гомілкостопному суглобі по передній поверхні), двосторонні переломив ребер, кровопідтічність м'яких тканин голови з боку їх внутрішньої поверхні в тім'яно-потиличній ділянці ліворуч, переломи кісток склепіння і основи черепу, ділянки розможення мозкових оболонок і речовини головного мозку в ділянці лівої тім'яної долі, крововиливи під оболонки, в шлуночки і речовину головного мозку, крововиливи в прикорневі відділи легенів, компресійний перелом хребта в грудній ділянці. Смерть гр. ОСОБА_10 настала від відкритої черепно-мозкової травми з переломом кісток склепіння і основи черепа з крововиливами під оболонки, в речовину і шлуночки головного мозку. (Т. 1 а.с. 134-141);
Як показав в суді потерпілий ОСОБА_2, що 28 травня 2009 р. приблизно о 18 год. від колеги його сина він дізнався, що його син ОСОБА_10, який на протязі трьох років працював в міліції, потрапив в дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої загинув на місці. Приблизно через 15 хв. після повідомлення він прибув на місце дорожньо-транспортної пригоди на початок шляхопроводу пр-ту Григоренка через пр-т Бажана в м. Києві, поруч з АЗС «Золотий гепард», де побачив автомобіль його сина, який був перевернутий на дах, та інший автомобіль, причетний до зазначеної дорожньо-транспортної пригоди - «Міцубісі Лансер» сірого кольору, водієм якого була підсудна, яка сиділа в колі працівників міліції. В результаті цієї дорожньо-транспортної пригоди йому спричинено значну матеріальну та моральну шкоду;
З досліджених в суді показань на досудовому слідстві потерпілої ОСОБА_11 вбачається, що її молодший син ОСОБА_10 працював на посаді оперуповноваженого сектору боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми Солом'янського РУ ГУМВС України в м. Києві, був неодружений, дітей не мав. 28 травня 2009 року від знайомих молодшого сина їй стало відомо, що він, керуючи належним їй автомобілем «ВАЗ-2109» д.н.з. НОМЕР_5, потрапив в дорожньо-транспортну пригоду та загинув на місці. 30 травня 2009 року сина поховали на Лісовому кладовищі. В результаті цієї дорожньо-транспортної пригоди їй спричинено значну матеріальну та моральну шкоду. (Т. 3 а.с. 168-169).
З врахуванням наведених доказів суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_5 в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій в особливо великих розмірах, тобто у скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України; в забезпеченні зайняття проституцією іншими особами (сутенерстві), тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 303 КК України, та в порушенні правил безпеки дорожнього руху при керуванні транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого ОСОБА_10, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Окрім обвинувачення, визнаного судом доведеним, ОСОБА_5 також обвинувачується в укладенні угоди з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно-небезпечного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, тобто у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України, за наступних обставин.
В період з 16 травня 2009 року до 27 травня 2009 р. ОСОБА_5, забезпечуючи за винагороду зайняття проституцією ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, отримані за сутенерство гроші використовувала для забезпечення зайняття проституцією вказаних осіб, а саме: на розміщення реклами сексуальних послуг зазначених осіб в мережі Інтернет, а також на індивідуальні потреби.
Так за гроші, отримані від сутенерства, тобто отримані внаслідок вчинення суспільно-небезпечного діяння з метою їх легалізації (відмивання), ОСОБА_5, ніде не працюючи та не маючи джерела прибутку, уклала з ОСОБА_18 договір оренди квартири АДРЕСА_13, з розрахунку 3600 грн. за 1 місяць. З грошей, отриманих від сутенерства, ОСОБА_5 24 травня 2009 року сплатила ОСОБА_18 3600 грн.
Загальна сума легалізованих коштів, отриманих ОСОБА_5 внаслідок вчинення сутенерства, становить 3600 грн.
Однак обвинувачення ОСОБА_5 в легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, суд вважає недоведеним, виходячи з наступного.
Зі змісту диспозиції статті 209 КК України обов*язковою умовою, за якої настає відповідальність за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, є одержання таких доходів внаслідок вчинення визначеного у п. 1 примітки до ст. 209 КК України предикатного діяння.
Як вбачається з досліджених в суді показань на досудовому слідстві свідка ОСОБА_18, 24 травня 2009 року вона уклала з ОСОБА_5 договір оренди квартири АДРЕСА_13, за що остання того ж дня особисто сплатила їй за перший місяць гроші в сумі 3600 грн. (Т. 3 а.с. 199-200).
Показання ОСОБА_18 підтверджуються договором оренди квартири АДРЕСА_13 від 24 травня 2009 року (Т. 2 а.с. 242).
Оскільки підсудна обвинувачується в легалізації коштів, одержаних внаслідок сутенерства, шляхом укладення угоди про оренду квартири АДРЕСА_13, а її обвинувачення в сутенерстві не містить вказівки на одержання нею від сутенерства інших доходів, окрім 2400 грн., які вона одержала 28 травня 2009 року, і якими вона не встигла розпорядитися, немає жодних даних, які б вказували на те, що підсудна сплатила за оренду квартири кошти, отримані від сутенерства.
За таких обставин за ч. 1 ст. 209 КК України суд визнає ОСОБА_5 невинною та виправдовує за відсутністю в її діях складу злочину.
При призначенні ОСОБА_5 виду та міри покарання суд враховує суспільну небезпечність скоєних нею злочинів, які кримінальний закон відносить до категорії особливо тяжкого, середньої тяжкості та тяжкого, обставини їх вчинення, суспільну небезпечність її діянь, з яких крадіжка та сутенерство характеризується умисною, а порушення безпеки дорожнього руху - необережною формою вини, тяжкі наслідки порушення нею правил безпеки дорожнього руху, якими стала смерть людини, а також позицію потерпілої сторони щодо міри та розміру покарання.
Суд також враховує дані про особу ОСОБА_5, зокрема її вік, стать, те, що вона хоч і вважається несудимою, однак притягувалася до кримінальної відповідальності за злочин проти моральності, має на утриманні неповнолітню дитину, її складні сімейні обставини, а також стан здоров*я. Обставиною, яка пом*якшує покарання ОСОБА_5 по епізоду її обвинувачення в порушенні правил безпеки дорожнього руху, суд визнає щире каяття.
По епізоду обвинувачення ОСОБА_5 в крадіжці суд вважає за можливе визнати обставинами, які пом*якшують її покарання, вчинення злочину внаслідок збігу тяжких сімейних обставин, оскільки вона сама утримує малолітню дитину, а її мати пенсійного віку опікується іншою дочкою-інвалідом 2 групи та сином останньої, а також віктимну поведінку самого потерпілого .
Обставин, які обтяжують покарання підсудної, судом не встановлено. Враховуючи наявність декількох обставин, що пом*якшують покарання та істотно знижують ступінь суспільної тяжкості вчиненого підсудною злочину, в сукупності з даними про її особу, суд призначає ОСОБА_5 за ч. 5 ст. 185 КК України покарання у виді позбавлення волі, але з застосуванням ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті обвинувачення, з конфіскацією Ѕ частини належного їй майна.
За ч. 1 ст. 303 КК України та ч. 2 ст. 286 КК України суд призначає ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі за кожен склад злочину в межах санкцій частин статей обвинувачення, а за ч. 2 ст. 286 КК України, - ще і з з позбавленням її права керувати транспортними засобами на максимальний для даного виду покарання строк.
Остаточне покарання ОСОБА_5 визначається за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань, яке слід відбувати реально, оскільки, на думку суду, таке покарання буде як належною карою за скоєне, так і сприятиме досягненню мети покарання –виправленню та попередженню вчинення нових злочинів.
Визнані підсудною цивільні позови потерпілих ОСОБА_2 і ОСОБА_11, а а також ОСОБА_1 суд вважає обґрунтованими та задовольняє їх в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -
З А С У Д И В :
ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 1 ст. 303 та ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити їй покарання:
? за ч. 5 ст. 185 КК України з застосуванням ст. 69 КК України - 4 роки позбавлення волі з конфіскацією Ѕ частини належного їй майна;
? за ч. 1 ст. 303 КК України – 3 роки позбавлення волі;
? за ч. 2 ст. 286 КК України – 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань призначити ОСОБА_5 остаточне покарання 7 років позбавлення волі з конфіскацією 1\2 частини належного їй майна та з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки .
Строк відбуття ОСОБА_5 покарання відраховувати від 29 травня 2009 року.
ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 209 КК України визнати невинною і по суду виправдати за відсутністю в її діях складу злочину.
Речові докази: автомобіль «Міцубісі Лансер» д.н.з. НОМЕР_1, наручний годинник марки «Rolex», електрошокер, комп*ютерний модем марки «Terayon» з зарядним пристроєм, ноутбук марки «Soni» моделі «PGG-4N5P» з зарядним пристроєм та шнурами живлення, комп*ютернну мишу марки «Logitech» моделі V-RCQ142, USB блютус-адаптер, USB флеш-накопичувач марки «Transend JF V35/8GB», USB флеш-накопичувач «Prestigio», мобільні телефони «Нокіа-2680s-2», «Нокіа-3600» та «Нокіа-6300» та гроші в сумі 2400 грн. – конфіскувати; два чеки терміналів, два договори оренди – зберігати при справі; дві записні книжки, газовий балончик «Терен 4М», зразки асфальтобетонного покриття, нашарування речовини червоного кольору, - знищити.
Цивільні позови ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_11 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 428225 грн. на відшкодування завданих злочином матеріальних збитків.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 45093 грн. на відшкодування матеріальної та 100000 грн. на відшкодування моральної шкоди, а всього 145093 грн.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_11 25099 грн. на відшкодування матеріальної шкоди.
Стягнути з засудженої ОСОБА_5 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві 5750,69 грн. судових витрат.
Запобіжний захід засудженій ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити без змін, - тримання під вартою.
Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляції до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва на протязі 15 діб з моменту його проголошення, а засудженою, яка перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення її копії вироку.
Суддя: