Справа № 11-791/2010 р. Головуючий у І інстанції Овчарик В.М.
Категорія ст. 185 ч. 3 КК України Доповідач Зенченко Т.С.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 грудня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернігівської області в складі:
головуючого-судді Широян Т.А.
суддів - Зенченко Т.С., Борисенка І.П.
з участю прокурора - Гапеєвої Н.П.
засудженого - ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Ічнянського районного суду Чернігівської області від 12 жовтня 2010 року.
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з повною загальною середньою освітою, неодружений, непрацюючий, раніше судимий: 23.01.1991 року Ічнянським районним судом за ст. 141 ч. 1 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 25 КК України засуджений умовно з обов’язковим залученням до праці, ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 14.03.1991 року вирок змінено і призначено покарання у вигляді 2 років виправних робіт з утриманням 20 % заробітку; 01.02.1992 року Ічнянським районним судом за ст. ст. 117 ч. 2, 141 ч. 3, 42, 43 КК України до 7 років 4 місяців 4 днів позбавлення волі з конфіскацією майна; 23.10.1998 року Ічнянським районним судом за ст. ст. 17 ч. 2, 117 ч. 2, 43 КК України до 6 років 9 місяців 3 днів позбавлення волі,
засуджений за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі.
Долю речових доказів вирішено у відповідності з вимогами ст. 81 КПК України.
Вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що 19 червня 2010 року близько 01 год. 00 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, проник до приміщення господарського сараю ОСОБА_3 в АДРЕСА_2, звідки викрав 3-х курей (несушок) віком до 1 року, живою вагою 1 кг 430 г, 1 кг 650 г та 1 кг 320 г кожна та одного півня віком до 1 року, живою вагою 2 кг 250 г, чим завдав потерпілому ОСОБА_3 матеріальної шкоди в розмірі 175 грн..
Не погоджуючись з вироком суду засуджений ОСОБА_1 подав апеляцію, в якій не оспорюючи фактичні обставини справи та кваліфікацію своїх дій, вважає, що вирок суду є занадто суворим. Звертає увагу на наявність пом’якшуючих вину обставин, а саме: поганий стан здоров’я, наявність на утриманні батька інваліда І групи, а також врахувати тяжкі сімейні обставини. Посилаючись на зазначені обставини, засуджений просить пом’якшити призначене судом покарання.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого, який підтримав апеляцію, думку прокурора про залишення вироку суду без зміни, а апеляцію засудженого без задоволення, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів підстав для її задоволення не знаходить.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні зазначених у вироку діянь за обставин встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю зібраних у справі і досліджених в судовому засіданні доказів і є обґрунтованим.
Сам засуджений ОСОБА_1 винним себе визнав повністю як під час досудового слідства, так і в судовому засіданні та докладно розповідав про обставини вчинення злочину.
Фактичні обставини справи, доведеність винності та кваліфікація дій ОСОБА_1 в судовому засіданні суду першої інстанції ніким, в тому числі підсудним не оспорювались і згідно ст. 299 КПК України не досліджувались.
Дії засудженого ОСОБА_1 судом правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд призначаючи покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання. Особі яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне для її виправлення та попередження нових злочинів.
Призначаючи покарання засудженому ОСОБА_1, суд у відповідності до вимог ст.ст. 65, 66 КК України призначив його враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, особу винного, який раніше судимий, неодноразово притягувався до кримінальної та адміністративної відповідальності, негативно характеризується за місцем проживання, відсутність обставин, що пом’якшують покарання, обставину, яка обтяжує покарання - вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння, і дійшов до правильного висновку про необхідність призначення йому покарання у вигляді позбавлення волі, в межах мінімальної санкції закону.
Підстав для пом’якшення покарання засудженому ОСОБА_1 колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 379 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Ічнянського районного суду Чернігівської області від 12 жовтня 2010 року щодо ОСОБА_1 – без зміни.
Судді:
Зенченко Т.С. Широян Т.А. Борисенко І.П.