№2-2065/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

21 грудня 2010 року                                                               Обухівський  районний суд Київської області в складі :

головуючого - судді Проць Т.В.

при секретарі Загоруй О.В.

за участю прокурора Паєнка С.В.

       розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів та стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом в обґрунтування якого зазначив, що 25.09.2007 року ПАТ «РОДОВІД БАНК» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір на виконання умов якого банк надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 250000 доларів США. Згідно договору про внесення змін до кредитного договору від 04.06.2008 року сторони домовились збільшити розмір кредиту в межах загальної суми 250000 доларів США та 3736040 грн. 03.07.2009 року сторони домовились перевести залишок заборгованості за кредитами в доларах США в національну валюту України – гривні. У зв’язку з чим загальна сума кредитів склала 5638552 грн. 90 коп. 18.12.2009 року між банком та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки, згідно якого остання в забезпечення виконання в повному обсязі зобов’язань ОСОБА_1 перед позивачем за укладеним між ними кредитним договором та можливих змін та доповнень до нього, вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом  та будь-якого збільшення цієї суми, передала в іпотеку позивачу належну їй на праві власності земельну ділянку, загальною площею 5,3157 га, що розташована  АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. 25.12.2009 року між ПАТ «РОДОВІД БАНК» та ОСОБА_2 укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя. 11.01.2010 року банк та ОСОБА_1 уклали договір про припинення дії кредитного договору. Згідно інформації СБ України в липні 2010 року банку стало відомо, що земельна ділянка, передана в іпотеку та на баланс банку у дійсності не існує, а державний акт на неї є підробним. Станом на час укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становила 5992957 грн. 66 коп. та складалась із поточної заборгованості за кредитом 5638552 грн. 09 коп., нарахованих процентів за кредитом 76562 грн. 04 коп., простроченої заборгованості за нарахованими процентами 194595 грн. 17 коп., пені за порушення строків сплати процентів за користування кредитом 83248 грн. 36 коп. Враховуючи вищевикладені обставини позивач просить визнати недійсним  договір іпотеки, укладений 18.12.2009 року між АТ «РОДОВІД БАНК» та ОСОБА_2, визнати недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя, укладений 25.12.2009 року АТ «РОДОВІД БАНК» та ОСОБА_2, визнати недійсним договір про припинення дії кредитного договору, укладеного 11.01.2010 року між АТ «РОДОВІД БАНК» та ОСОБА_1, стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ «РОДОВІД БАНК» заборгованість за кредитним договором в сумі 5992957 грн. 66 коп. та судові витрати по справі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених в позовній заяві та пояснив, що в вересні 2007 року між ОСОБА_1 та банком був укладений кредитний договір, в який в подальшому вносились зміни і доповнення та умови якого банком в повному обсязі виконані. В грудні 2009 року між банком та ОСОБА_2 в забезпечення виконання умов даного кредитного договору був укладений договір іпотеки, згідно якого остання передала в іпотеку належну їй на праві власності земельну ділянку площею 5,3157 га, що розташована  АДРЕСА_1 В подальшому між ними був укладений договір про задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок вказаної земельної ділянки, а з ОСОБА_1 – договір про припинення дії кредитного договору. Із змісту листів, отриманих банком з СБУ в липні 2010 року стало відомо, що спірна земельна ділянка не існує, а державний акт на неї є підробленим. З цього приводу на даний час розслідується кримінальна справа. Так як відповідачка ОСОБА_2 на час укладення договору іпотеки не могла розпоряджатись спірною земельною ділянкою, в т.ч. і передавати в іпотеку, оскільки не була її власником, державний акт є підробним, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Прокурор Паєнко С.В., який здійснював представництво інтересів  позивача в судовому засіданні, позовні вимоги підтримав з наведених вище підстав та вважав їх такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, посилаючись на відсутність чіткої правового обґрунтування позовних вимог та їх безпідставність. Пояснив, що іпотекодавець за оспорюваним договором був запропонований його довірителю самим банком, на даний час за вказаними фактами проводиться досудове слідство. Заперечив наявність у ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором та підстав для солідарного її стягнення з обох відповідачів.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з’явилась, про час розгляду справи була повідомлена належним чином. Заяв, клопотань суду не подала.

Суд, вислухавши представника позивача, прокурора, представника відповідача та дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25.09.2007 року між ВАТ «РОДОВІД БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №77.2/СК-345.07.3, згідно якого банк відкрив позичальнику невідновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі у розмірі 250000 доларів США строком по 25.09.2010 року включно. Процентна ставка за кредитом дорівнює 14 процентів річних.

04.06.2008 року ті ж сторони уклали додаткову угоду №1 до кредитного договору, згідно якої банк надав позичальнику кредит в сумі 3736040 грн. до 25.09.2010 року з процентною ставкою за користування кредитом 22% річних.

Договорами №2 та №3 від 03.07.2009 року та 18.12.2009 року про внесення змін до кредитного договору банк та ОСОБА_1 домовились викласти пункти кредитного договору щодо забезпечення зобов’язань в новій редакції.

18.12.2009 року між АТ «РОДОВІД БАНК» та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки, відповідно до якого остання для забезпечення виконання в повному обсязі зобов’язань ОСОБА_1 перед банком за кредитним договором від 25.09.2007 року разом з додатковими угодами, можливими змінами та доповненнями до нього щодо сплати процентів, неустойки (штрафу, пені) вчасно та в повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом та будь-якого збільшення цієї суми, відшкодування збитків та іншої заборгованості передала в іпотеку належну їй земельну ділянку, площею 5,3157 га, кадастровий номер 3223155400:06:002:0248, що розташована за адресою  Київська область, Обухівський район, Козинська селищна рада, цільове призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Договором про задоволення вимог іпотекодержателя ОСОБА_2 та ПАТ «РОДОВІД БАНК» 25.12.2009 року прийняли рішення про задоволення забезпеченої іпотекою грошової вимоги шляхом передачі ПАТ права власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов’язання.

В зв’язку з передачею банку права власності на нерухоме майно, що є забезпеченням за кредитним договором зобов’язання позичальника перед банком за кредитним договором №77.2/СК-345.07.3 від 25.09.2007 року вважаються виконаними  в повному обсязі, в зв’язку з чим 11.01.2010 року між сторонами укладено договір про припинення дії вказаного кредитного договору.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

В обґрунтування вимог про недійсність правочинів, позивач посилався на ст.203 та ст.215 ЦК України, оскільки на його думку на час укладення договору іпотеки відповідачка ОСОБА_2 не була власником спірної земельної ділянки і не могла нею розпоряджатись, в т.ч. і передавати в іпотеку.

Однак суд з такими доводами позивача погодитись не може, так як в судовому засіданні встановлено та визнається сторонами, що державний акт ОСОБА_2 на право власності на земельну ділянку, передану 18.12.2009 року в іпотеку банку, недійсним не визнавався.

Суд вважає, що посилання позивача на підроблення державного акту відповідачки  ОСОБА_2 є необґрунтованим, оскільки така обставина не встановлена в установленому законом порядку.

Матеріали, надані суду Головним слідчим управлінням Служби Безпеки України, зокрема,  висновки експертів від 18.06.2010 року №157/1, від 22.06.2010 року №196/1, від 06.07.2010 року №197/1 та лист управління держкомзему в Обухівському районі не спростовують встановлених судом обставин, оскільки досудове слідство у кримінальній справі, порушеній за фактом розтрати службовими особами ПАТ «РОДОВІД БАНК» чужого майна в особливо великих розмірах, шляхом зловживання ними своїм службовим становищем, за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, не закінчено.

Розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів  сторін у справі, оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, преюдиції будь-якого судового рішення, яке б було обов’язковим для застосування до правовідносин у даному судовому спорі сторін, судом не встановлено, а тому в задоволенні позовних вимог про визнання договору іпотеки недійсним слід відмовити.

Доводи представника позивача, що вказаний договір іпотеки порушує публічний порядок та укладений під впливом обману є необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.  

Відмовляючи в задоволенні вимог про визнання договору іпотеки недійсним, суд не вбачає підстав і для задоволення інших вимог, оскільки вони є похідними від вказаної вимоги.

Враховуючи вищевикладене суд вважає за доцільне, відповідно до ч.6 ст.154 ЦПК України після набрання рішенням законної сили скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду по даній справі.

Керуючись ст.3,4,10,11,15,60,209,212-215 ЦПК України, ст.15, 16, 203, 215, 316 ,317, 572 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В  :

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів та стягнення заборгованості відмовити повністю.

Після набрання рішенням законної сили скасувати заходи забезпечення позову, вжиті по даній справі ухвалою Обухівського районного суд Київської області від 11 жовтня 2010 року.

   Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Обухівській районний суд шляхом подання апеляційної скарги на протязі десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

Суддя: