Справа №2-5960/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
„30” листопада 2010 року м. Дніпропетровськ
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого – судді Спаї В.В.,
при секретареві - Гудим О.І.,
за участі позивача – ОСОБА_1,
за участі відповідача – ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини до досягнення нею повноліття та про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що з 27.09.2008 р. перебуває у шлюбі із ОСОБА_2, та від шлюбу подружжя має дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом із матір’ю та знаходиться на її утриманні, адже батько дитини не надає матеріальної допомоги; угоди щодо добровільної сплати аліментів між подружжям досягнуто не було. Зазначаючи у позові про те, що позивач не працює, перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та знаходиться у важкому матеріальному становищі, у позові й заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання неповнолітньої дитини до досягнення нею повноліття та про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років.
У судовому засіданні позивач підтримала позов повністю, надала пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві, та наполягала на його задоволенні; відповідач позов визнав повністю та просив суд заявлений позов до нього про стягнення аліментів на утримання дитини задовольнити.
Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Таким чином, заслухавши пояснення сторін та вивчивши матеріали справи, беручи до уваги те, що визнання відповідачем пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1998 р. та яка набула чинності для України 27.09.1991 р., батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України та за ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Як було встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_1 у подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народилася дитина - ОСОБА_3, про що Амур-Нижньодніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області у Книзі реєстрації народжень було зроблено відповідний запис та видано свідоцтво; відповідно до цього свідоцтва ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками неповнолітньої ОСОБА_3. Оскільки обов’язок по утриманню дитини є безумовним, виникає в результаті народження дитини з моменту її народження та покладається законом рівною мірою на обох батьків, не пов'язаний із матеріальним становищем особи, до якої заявлено матеріально-правову вимогу про стягнення аліментів, та відповідач визнав позов повністю, вбачаються усі підстави для присудження на користь позивача аліментів на утримання неповнолітньої дитини в заявленому у позові розмірі.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
Разом з тим, при вирішенні питання щодо присудження до сплати аліментів, про яке позивачем було заявлено відповідне прохання, суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, яка є малолітньою, мешкає разом із матір’ю (позивачем), потребує піклування та утримання, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, який є працездатним, працює, має постійний та стабільний заробіток; водночас суд при вирішення питання про присудження до стягнення аліментів враховує те, що на утриманні у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина не перебуває, а також враховує інші обставини, що мають істотне значення, зокрема те, що стягнення за виконавчими листами з відповідача за цим позовом не проводиться.
Щодо заявленої у позові вимоги про стягнення аліментів на утримання дружини, то, як було встановлено судом, 27.09.2008 р. Амур-Нижньодніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, про що було зроблено актовий запис та видано свідоцтво, та ІНФОРМАЦІЯ_1 у подружжя народилася дитина – ОСОБА_3, яка мешкає разом із матір’ю та перебуває на її утриманні. Мати дитини – позивач у цій справі ? не працює, інших доходів не має, та знаходиться у відпустці до догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 Сімейного кодексу України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного; відповідно до ч. 2 ст. 84 Сімейного кодексу України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу (ч. 4 ст. 84 Сімейного кодексу України).
Частиною 2 ст. 18 Сімейного кодексу передбачено, що суд застосовує ті способи захисту прав або інтересів учасників сімейних відносин, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін.
Утім, як було встановлено судом, домовленості (договору) щодо сплати аліментів на утримання позивача, між сторонами у справі, яка розглядалася, досягнуто не було, через що для суду, з огляду на вищенаведене, та з метою захисту порушених прав особи, яка звернулася до суду із даним позовом, вбачаються усі підстави для задоволення позову.
При розв’язанні питання щодо розміру аліментів на утримання дружини, суд виходить з того, що за ч. 1 ст. 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі, та ураховує стан здоров'я платника аліментів, який є задовільним, матеріальне становище платника аліментів (останній постійно працює та отримує заробітну плату), а також те, що у платника аліментів на утриманні інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина не має, та, на переконання суду, відповідач може надавати матеріальну допомогу на утримання дружини.
Згідно з ч. 1 ст. 79 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
Вирішуючи при ухваленні рішення питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд бере до уваги, що на виконання п. 5 ч. 1 ст. 4 Декрету КМУ «Про державне мито» позивача було звільнено від сплати судового збору та не підлягали оплаті при зверненні до суду витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи (п. 4 ч. 3 ст. 81 ЦПК України), утім, на виконання ч. 3 ст. 88 зазначеного кодексу, згідно зі змістом якої якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, та відповідно до ч. 3 ст. 81 ЦПК покладаються на сторони після розгляду справи судом витрати на інформаційно-технічне забезпечення у справах про стягнення аліментів, з відповідача на користь держави підлягають присудженню зазначені судові витрати.
Таким чином, беручи до уваги встановлені судом факти та зазначені обставини, які враховуватимуться судом при присудженні до сплати аліментів, суд, керуючись ст. 184 СК України,
Керуючись ст. ст. 10, 11, ч. 4 ст. 130, ч. 4 ст. 174, ч. 2 ст. 88, ст.ст. 212, 214-215, 218, 367 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини до досягнення нею повноліття та про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 (місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2) аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частини заробітку (доходу) ОСОБА_2, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26.08.2010 р. та до досягнення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, повноліття.
Рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 (місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2) аліменти на утримання останньої у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, починаючи з 26.08.2010 р. та до досягнення дитиною подружжя – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, трьох років.
Рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1) на користь держави судовий збір в розмірі 51 (п’ятдесят однієї) грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 (ста двадцяти) грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська; апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя