Справа №2-5783/10                                                                                                                

  Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И  

  „16” грудня  2010 року                                                                                                                                     м. Дніпропетровськ    

  Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:  

головуючого – судді  Спаї В.В.,  

при секретареві -  Гудим О.І.,    

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про  розірвання шлюбу,  

  ВСТАНОВИВ:  

Позивач звернулася до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що 18.12.1999 р. взяла шлюб із ОСОБА_2, та від шлюбу у подружжя народилася дитина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 Як вбачається зі змісту позову, сімейне життя подружжя не склалося,  подружжю не вдалося побудувати основані на довірі та взаємоповазі сімейні відносини, що привело до того, що подружжя втратило почуття любові один до одного і поваги  та у 2009 році сім’я  фактично  розпалася; з цього моменту припинено ведення спільного господарства. Зазначаючи у позові про те, що подружжя не шукало шляхів до примирення, адже переконалося про те, що давно стало чужими людьми, та розірвання шлюбу відповідатиме інтересам кожного з подружжя з тієї причини, що обидва ще молоди  та кожен має шанс влаштувати своє життя.        

У судове засідання сторони не з’явилися, надали до суду заяви про розгляд справи у їх відсутності, просили суд розірвати укладений шлюб; разом з тим, відповідач в окремо наданій заяві зазначив про те, що позов визнає повністю, та просив розірвати укладений шлюб.  

Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.  

Таким чином, беручи до уваги той факт, що визнання відповідачем пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд, врахувавши заяви сторін та дослідивши  матеріали судової  справи, дійшов  до висновку про наявність підстав для ухвалення рішення про задоволення позову повністю, виходячи з наступного.  

Як було встановлено судом, 18   .12.1999  р.   Відділом реєстрації актів громадянського стану     Амур-Нижньодніпровської районної ради м. Дніпропетровська між сторонами а цим позовом  було зареєстровано шлюб, про що було зроблено відповідний актовий запис та видано свідоцтво; від шлюбу у подружжя народилася дитина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проте, спільне життя подружжя не склалося та з червня 2009 року сім’я розпалася, подружжя мешкає окремо, спільного господарства не веде.    

Згідно з ч. 1 ст. 110 ЦПК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя; згідно з ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.  

Таким чином, суд, з’ясував фактичні взаємини подружжя, зокрема те, що подружжя відсторонилося один від одного, шлюбні відносини між подружжям припинені,  а також дійсні причини позову про розірвання шлюбу (подружжю не вдалося побудувати основані на довірі та взаємоповазі сімейні відносини, що привело до того, що подружжя втратило почуття любові один до одного і поваги), які у свою чергу вплинули на шлюбні стосунки, дійшов  до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам цього подружжя, що має істотне значення. Разом з тим, приймаючи рішення про задоволення позову, суд бере до уваги наявність у подружжя неповнолітньої дитини, яка мешкає разом із матір’ю (позивачем), враховує також її інтереси та водночас зауважує, що   зазначені вище та дійсні причини позову про розірвання шлюбу та інші обставини життя подружжя,  зокрема те, що з червня 2009 року подружжя мешкає окремо вочевидь свідчать про те, що збереження шлюбу суперечитиме  інтересам обох подружжя, тому суд вважає   за необхідне позовні вимоги задовольнити.      

Вирішуючи при ухваленні рішення питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд бере до уваги, що при подачі позову позивачем було належним чином оплачено судові витрати, у зв’язку з чим, беручи до уваги те, що на виконання ч. 1 ст. 88 ЦПК України, відповідно до якої стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, з відповідача на користь позивача підлягають присудженню сплачені позивачем при подачі позову судові витрати.  

Разом з тим, за ст. 17 Закону України «Про органи реєстрації актів громадянського стану» за реєстрацію актів громадянського стану, а також за видачу громадянам повторних свідоцтв про реєстрацію актів громадянського стану і свідоцтв у зв'язку із зміною, доповненням, виправленням і поновленням записів актів громадянського стану справляється державне мито у розмірах, встановлених чинним законодавством; на виконання п. 4 Правил реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року N 52/5, реєстрація розірвання шлюбу на підставі рішення суду провадиться за письмовою заявою подружжя або одного з них по пред'явленні копії рішення суду (витягу з рішення суду) про розірвання шлюбу, що набрало чинності, а також паспорта або паспортного документа,   квитанції про сплату встановленої судом суми державного мита   . Таким чином, суд  вважає за необхідне при вирішенні питання щодо встановленого чинним законодавством (відповідно до п. «б» ч. 5 ст. 3 Декрету КМУ «Про державне мито» за реєстрацію за вчинення акту по реєстрації розірвання шлюбу на підставі рішення суду, якщо обоє з подружжя перебувають у першому шлюбі  державне мито підлягає до сплати в розмірі від 0,5 до 1 неоподатковуваного мінімуму доходів  громадян - з одного або обох із подружжя) розміру справляння державного мита за вчинення реєстрації розірвання шлюбу в органах реєстрації актів громадянського стану  зазначити, що державне мито за реєстрацію розірвання шлюбу в органах реєстрації актів громадянського стану підлягатиме до сплати в розмірі 8 грн. 50 коп. із особи, яка звертатиметься за вчиненням державної реєстрації  розірвання шлюбу.    

Керуючись  ст.ст. 10, 11, ч. 1 ст. 88,   ч. 1 ст. 174, ст.ст. 212, 214-215  ЦПК України, суд  

ВИРІШИВ:  

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити повністю.  

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та  ОСОБА_2, зареєстрований  18 грудня 1999 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Амур-Нижньодніпровської районної ради м. Дніпропетровська  під  записом  №1009.  

  Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2,  на користь ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_3 судові витрати, пов’язані зі сплатою судового збору в розмірі  8 (вісім) гривень 50 (п’ятдесят) копійок та оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі  30 (тридцять) гривень.      

Державне мито за реєстрацію розірвання шлюбу в органах державної реєстрації актів цивільного стану  підлягатиме до сплати в розмірі 8 грн. 50 коп. із особи, яка звертатиметься за вчиненням державної реєстрації  розірвання шлюбу.    

  Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська; апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.  

  Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

    Суддя