3-1807/2010

  П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

22.11.2010 року. Суддя Старобешівського районного суду Донецької області Дмитрієв О.Ф., розглянувши матеріали, які надійшли від територіальної державної інспекції праці у Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, працює приватним підприємцем у магазині розташованому за адресою: по вулиці Чапаєва в смт. Старобешево Старобешівського району Донецької області, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

    за ст. 41 ч. 1, КУпАП

В С Т А Н О В И В:

    До Старобешівського районного суду Донецької області надійшов адміністративний протокол про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, за ст. 41 ч. 1 КУпАП, відповідно до якого в ході проведеної перевірки встановлено, що останній має право прийому, звільнення працівників та на підставі вимог ст. 21 КЗпП України виступає однією із сторін трудового договору і як роботодавець повинен забезпечити реалізацію трудових прав громадян. Однак, роботодавцем було порушено вимоги чинного трудового законодавства, а саме:

             1)  на момент перевірки в магазині працювали продавці: ОСОБА_2, з особистих письмових свідчень якого встановлено, що він працює у фізичної особи – підприємця ОСОБА_1, з 02.07.2010 року. Режим роботи продавцю встановлено: з 08-00 до 17-00, перерва з 13.-00 до 14.--, вихідні дні – субота, неділя. За відпрацьований час продавець отримав заробітну плату у сумі 2700 грн. ОСОБА_3, з особистих письмових свідчень якого встановлено, що він працює у фізичної особи – підприємця ОСОБА_1, з 01.08.2010 року. Режим роботи продавцю встановлено: з 08-00 до 17-00, перерва з 13-00 до 14-00, вихідні дні – субота, неділя. За відпрацьований час продавець отримав заробітну плату у сумі 2000 грн. в ході перевірки встановлено, що трудовий договір між працівниками та фізичною особою з ОСОБА_2. та ОСОБА_3, не укладено та не зареєстровано у встановленому порядку у Старобешівському районному центрі зайнятості, що свідчить про неправомірні дії, які привели до триваючого порушення вимог ст. 24, 24-1 КЗпП України та Наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 08.06.2001 року № Про затвердження форми трудового договору між працівником і фізичною особою та Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою», т.я. працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про працю, працівники мають право на відпочинок, право на здорові та безпечні умови праці, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування у старості, у випадках хвороби, повної або часткової втрати працездатності, на матеріальну допомогу на випадок безробіття, що також свідчить про неправомірні дії, які привели до триваючого порушення вимог ст. 253 КЗпП. Також, неоформлені трудові відносини призводять до неплатежів до бюджету та фондів загальнообов*язкового державного страхування з тимчасової втрати працездатності, від нещасних випадків на виробництві, на випадок безробіття. Так, фондами загальнообов*язкового державного соціального страхування недотримана страхових внесків на суму 75,20 грн.., управлінням ПФУ – 1549, 40 грн., не доплачено до бюджету 603,77 грн.

Опитаний у судовому засіданні ОСОБА_1, факт вчинення адміністративного правопорушення відповідальність за яке передбачена ст. 41 ч. 1 КУпАП визнав.

Вина ОСОБА_1, у скоєнні зазначеного вище адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами справи а саме протоколом про адміністративне правопорушення серії № 05-42-042/0073 від 11.11.2010 року, актом перевірки № 05-42-042/0063 від 11.11.2010 року доданого до матеріалів адміністративної справи.

Аналізуючи докази у їх сукупності, суддя дійшов висновку про доведеність провини ОСОБА_1, у вчиненні правопорушення, тому обирає захід стягнення в межах санкції ст. 41 ч. 1 КУпАП й керується ст.ст. 23, 27 КУпАП.

Суддя вважає, що характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, дає підстави для обрання стягнення у вигляді штрафу, який адекватний до ступеня тяжкості вчиненого правопорушення, сприятиме досяганню мети стягнення як виховання особи й запобігання вчинення нових правопорушень.

Керуючись ст. ст. 23, 27, 41-2, 283, 284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 41 ч.1, Кодексу України про адміністративні правопорушення й накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 (п*ятсот десять  ) гривень.

Постанова на підставі ч. 2 ст. 294 КУпАП може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя