3-1849/2010

  П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

13.12.2010 року. Суддя Старобешівського районного суду Донецької області Дмитрієв О.Ф., розглянувши матеріали, які надійшли від територіальної державної інспекції праці у Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Макіївка Донецької області, громадянка України, працює на посаді директора КП « Комсомольське міське домоуправління», яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

    за ст. 41 ч. 1, КУпАП

В С Т А Н О В И В:

    До Старобешівського районного суду Донецької області надійшов адміністративний протокол про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ., за ст. 41 ч. 1 КУпАП, відповідно до якого в ході проведеної перевірки встановлено, що директор ОСОБА_1, має право прийому, звільнення працівників та на підставі вимог ст. 21 КЗпП України виступає однією із сторін трудового договору і як роботодавець повинен забезпечити реалізацію трудових прав громадян. Однак, директор ОСОБА_1, порушила вимоги чинного трудового законодавства, а саме:

•   На підприємстві укладений колективний договір та розроблені Правил внутрішнього трудового розпорядку, але працівники не ознайомлені під підпис з умовами  Колективного договору та Правилами внутрішнього трудового розпорядку, що свідчить про неправомірні дії, які привели до триваючого порушення вимог ст. 29 КЗпП.

•   На підприємстві розроблений графік щорічних відпусток працівників на 2010 рік, але графік не узгоджений з працівниками. Також, працівники підприємства не повідомляються письмово про термін надання щорічної відпустки за два тижні до її початку, що свідчить про неправомірні дії, які привели до триваючого порушення вимог ст. 79 КЗпП України та ст. 10 ЗУ « Про відпустки».

•   Заробітна плата за час щорічної відпустки виплачується несвоєчасно, тобто не за три дні до її початку. Так, наказом № 81-к від 01.11.2010 року, надана щорічна відпустка ОСОБА_2, з 01.11.2010 року, наказом № 83-к від 04.11.2010 року, надана щорічна відпустка ОСОБА_3, з 15.11.2010 року, наказом № 87-к від 16.11.2010 року, надана щорічна відпустка ОСОБА_4, з 17.11.2010 року, але заробітна плата за час щорічної відпустки на момент перевірки працівникам не виплачена,що свідчить про неправомірні дії, які привели до триваючого порушення вимог ч.3 ст. 115 КЗпП України та ст.. 21 ЗУ « Про відпустки».

•   Розрахунки зі звільненими працівниками провадяться не в день звільнення. Так, наказом № 84-к від 04.11.2010 року, звільнено ОСОБА_5, з 04.11.2010 року за ст.. 38 КЗпП України, наказом № 85-к від 08.11.2010 року звільнено ОСОБА_6.  з 08.11.2010 року, за ст. 38 КЗпП України, наказом № 85-к від 08.11.2010 року, звільнено ОСОБА_6, з 08.11.2010 року за п.2ст. 40 КЗпП України ( за особистою заявою від 08.11.2010 року, на підставі висновку МСЕК від 08.11.2010 року, за узгодженням профкомітету), але остаточні розрахунки з працівниками на день перевірки не проведено, що свідчить про неправомірні дії, які привели до триваючого порушення вимог ст. 116 КЗпП України.

•   Згідно наказу № 52 КГДУ від 01.06.2010 року, у зв*язку з тяжким фінансовим станом за згодою профспілки і рішення зборів, всім працівникам підприємства змінено графік роботи з 07-30 до 15-00, перерва з 11-00 до 12-00, терміном на 3 місяці з 01.06.2010 року до 01.09.2010 року. Заяви працівників відсутні. З вказаним наказом працівники ознайомленні під підпис 01.06.2010 року, що свідчить про неправомірні дії, які привели до триваючого порушення вимог ст..ст. 32,103 КЗпП України, в частині повідомлення працівників за два місця поро зміну істотних умов праці – систем і розмірів оплати праці, режима роботи, встановлення неповного робочого часту, змін розрядів і найменування посад.

•   Зміст книги руху трудових книжок, відповідає вимогам чинного законодавства. але, книга не прошнурована, не пронумерована та не скріплена печаткою і підписом керівника підприємства, що свідчить про неправомірні дії, які привели до триваючого порушення вимог п.7.1. Наказу Міністерства праці України, Міністерства юстиції України від 29.07.93 р № 58 « Про затвердження інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників».

•   Перевіркою встановлено, що на підприємстві є випадки невидачі трудових книжок в день звільнення працівника. Так, наказом № 71/а-к від 21.09.2010 року, звільнено ОСОБА_7, за ст. 38 КЗпП України з 21.09.2010 року, але на день перевірки трудова книжка йому не видана. Поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки ОСОБА_7, не надсилалось, що свідчить про неправомірні дії, які привели до триваючого порушення вимог ст. 47 КЗпП України та п.4.1., 4.2 Наказу Міністерства праці України, Міністерства юстиції України від 29.07.93 р № 58 «Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників».

•   Перевіркою встановлено, що на працівників не розроблені нові особі картки за формою П-2, що свідчить про неправомірні дії, які привели до триваючого порушення вимог Наказу Держкомітету статистики України від 05.12.2008 року № 489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці» на працівників не розроблені нові особові картки за формою П-2.

              ОСОБА_1, під час розгляду справи факт вчинення правопорушення визнала, надала до суду пакет документів, які підтверджують те, що усі вищезазначені порушення усунені.      

Вина ОСОБА_1, у скоєнні зазначеного вище адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами справи а саме протоколом про адміністративне правопорушення серії № 05-42-042/0078 від 25.11.2010 року, актом перевірки № 05-42-042/0074 від 25.11.2010 року доданого до матеріалів адміністративної справи.

Аналізуючи докази у їх сукупності, суддя дійшов висновку про доведеність провини ОСОБА_1, у вчиненні правопорушення, тому обирає захід стягнення в межах санкції ст. 41 ч. 1 КУпАП й керується ст.ст. 23, 27 КУпАП.

Суддя вважає, що характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, дає підстави для обрання стягнення у вигляді штрафу, який адекватний до ступеня тяжкості вчиненого правопорушення, сприятиме досяганню мети стягнення як виховання особи й запобігання вчинення нових правопорушень.

Керуючись ст. ст. 23, 27, 41-2, 283, 284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1  визнати винною у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 41 ч.1, Кодексу України про адміністративні правопорушення й накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 (п*ятсот десять  ) гривень.

Постанова на підставі ч. 2 ст. 294 КУпАП може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя