Справа №2-1778/10

                 РІШЕННЯ

                 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2010 року. Червоногвардійський районний суд міста Макіївки у складі головуючого –судді: Кулик Т.Г.

    при секретарі: Оржеховській А.І.

    за участю прокурора: Палійчук А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Макіївці цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Червоногвардійського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції (третя особа ОСОБА_2) про виключення з акту опису та арешту майна, -

                ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про виключення з акту опису та арешту майна, вказуючи, що 28 квітня 2009 року вироком Червоногвардійського районного суду міста Макіївки був засуджений ОСОБА_2, якому призначено покарання, пов’язане з позбавленням волі та таке, що передбачає конфіскацію всього належного йому майна.

У зв’язку з вироком та на підставі виконавчого листа №1-26 від 28.04.2009 року Червоногвардійський відділ державної виконавчої служби Макіївського управління юстиції відкрив виконавче провадження. 30.03.2010 року державний виконавець ВДВС Отрошко І.М. склала акт опису та арешту майна, яке належить на праві власності ОСОБА_2, а саме: ј частину квартири АДРЕСА_1. На описане майно накладено арешт. Загальна площа квартири складає 44,20 кв.м., квартира складається з двох жилих кімнат. В квартирі є кухня, ванна, туалет, коридор, вбудована шафа, які є приміщеннями спільного користування. Квартира в натурі між власниками не поділена й поділити її неможливо, оскільки вона є нерухомим та неділимим майном. Квартира має один вхід, розташована на п’ятому поверсі п’ятиповерхового будинку. Фактично квартира належить їй, а відповідач за даною адресою був прописаний та проживав лише до повноліття. Ніякої матеріальної допомоги на утримання квартири не надавав. Тому вважає, що фактично ОСОБА_2 ј частина квартири не належить, у зв’язку з чим накладення арешту на цю частину квартири є незаконним. Державний виконавець самостійно та помилково визначила частку ОСОБА_2 в спільній сумісній власності.

Позивачка у судовому засіданні підтримала заявлені вимоги та просила виключити з акту опису та арешту майна від 30.03.2010 року ј частину квартири АДРЕСА_1, яка нібито належить ОСОБА_2 та звільнити дану частку квартири з-під арешту.

Представник відповідача  у  судовому засіданні пояснив, що в провадженні Червоногвардійського ВДВС Макіївського МУЮ знаходиться виконавчий лист №1-26 від 28.04.2009 року, виданий Червоногвардійським райсудом міста Макіївки про конфіскацію всього майна ОСОБА_2 на користь держави. Згідно свідоцтва про право власності на житло від 05.04.2006 року ОСОБА_2 належить на праві спільної власності ј частина квартири АДРЕСА_1, тому державний виконавець зобов’язаний був провести опис арешту майна, належного засудженому для його подальшої конфіскації та реалізації через торгівельні організації. Вимоги позивача про виключення майна з акту опису й арешту у зв’язку з тим, що засуджений у квартирі фактично не мешкав, за її утримання не сплачував – безпідставні, так як право власності на ј частину даної квартири належить ОСОБА_2 й на теперішній час даного права він не позбавлений, тому у задоволенні позову просили відмовити.

Третя особа – ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився, був допитаний окремим дорученням та згідно протоколу допиту просив розглядати справу в його відсутність та пояснив, що квартира йому не належить, тому арешт накладений незаконно.

    Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов необґрунтований і задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Вироком Червоногвардійського районного суду міста Макіївки 28 квітня 2009 року ОСОБА_2 був засуджений до 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна. На підставі виконавчого листа №1-26 від 28.04.2009 року Червоногвардійський відділ державної виконавчої служби Макіївського управління юстиції відкрив виконавче провадження. 30.03.2010 року державний виконавець ВДВС Отрошко І.М. склала акт опису та арешту майна, яке належить на праві власності ОСОБА_2, а саме: ј частину квартири АДРЕСА_1 та на описане майно наклав арешт.

    Згідно ч.1 ст.59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна.

    У відповідності до п.1 ст.49 КК України  конфіскації підлягає майно, що є власністю засудженого, у тому числі і його частка у спільній власності.

    Згідно свідоцтва про право власності на житло від 05.04.2006 року, виданого Управлінням по обліку, розподілу та приватизації житла Макіївської міської ради ОСОБА_2 належить ј частина квартири АДРЕСА_1. Посилання позивачки на те, що ОСОБА_2 у квартирі не мешкав, матеріальної допомоги на утримання квартири не надавав є безпідставними, оскільки згідно свідоцтва про право власності на житло він залишається власником своєї частки квартири й на теперішній час даного права він не позбавлений.

На підставі ст.ст.366, 371 ЦК України, керуючись ст.ст.60, 212-215 ЦПК України, суд, -  

                ВИРІШИВ:

У позові ОСОБА_1 до Червоногвардійського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції (третя особа ОСОБА_2) про виключення з акту опису та арешту майна відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

    Суддя: