Cправа №2-а-3936/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2010 року                                                              Суддя  Ленінського  районного суду м. Вінниці Овсюк Є.М. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці про визнання дій неправомірними щодо перерахунку пенсії, -  

ВСТАНОВИВ:

    ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці про визнання дій протиправними та зобов’язання провести перерахунок пенсії.

    Позов мотивований тим, що позивач - інвалід 2-ої групи по захворюванню, пов'язаними з аварією на ЧАЕС, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1, і перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в Ленінському районі                        м. Вінниці.

Згідно ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-12 від 28.02.1991р. пенсія особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4 встановлюється у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно ст.  50  Закону України „Про статус  і соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи» постраждалим від ЧАЕС, які відносяться до першої категорії  2-тя група інвалідності призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірах - 75% мінімальної пенсії по віку.

Згідно ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що у всіх випадках пенсія інвалідам, у яких, встановлений зв'язок захворювання з роботами по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, для інваліда  2 –ї групи не повинна бути нижче 8 мінімальних пенсій по віку.

Згідно з вимогами п. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» відзначено, що мінімальний розмір пенсії по віку встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

З 1 грудня 2010 року  мінімальний прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність складає   734  гривень   (зі змінами, внесеними згідно із Законом № 1715-VI від 06.11.2009 року)

Розмір  пенсії позивача згідно п.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи» повинен складати 734,00 грн. х 8 = 5872,00 грн.

Крім того, ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи» мені вважається додаткова пенсія за шкоду, причинну здоров'ю інвалідам 2-ої групи 75% мінімальної пенсії по віку (75% від 734,00 грн. = 550,50 грн.).

               На  даний   момент позивач  одержую   пенсію – 978,00 грн. , але її пенсія   повинна  складати   (734,00 * 8 =  5872,00 + 550,50 =  6422,50 грн.).

Закон України № 2505-4 «Про внесення, змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2007р.», встановлений мінімальний прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність в наступних розмірах з 01.04.2007р.- 406,00 грн., з 01.10.2007р. - 410,00 грн., відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», встановлений прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність в наступних розмірах з 01.01.2008р. - 470,00 грн., з 01.04.2008р. - 481,00 грн., з 01.07.2008р. - 482,00 грн., з 01.10.2008р. - 498,00 грн.., з 01.11.2009 року – 573,00 грн., а з 01.01.2010 року – 695,00 грн., відповідно до ст. 63 Закону України від 19.10.2004г. № 2089-4» і т.д.

Таким чином, розмір моєї пенсії згідно п.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи» повинен складати станом на 01.12.2010 року – 6422,50 грн.(основної та додаткової пенсії).

Позивач звернувся до УПФУ Ленінського району м. Вінниця із заявою про перерахунок пенсії, згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи», проте отримала відмову.

Вищезгадану відмову позивач вважає незаконною, у зв’язку з чим змушений був звернутися до суду з даним позовом.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та просила суд позов задовольнити.

Представник відповідача у своєму запереченні,  позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом при розгляді справи встановлено, що ОСОБА_1 інвалід 2-ої групи по захворюванню, пов'язаними з аварією на ЧАЕС, що підтверджується посвідченням серія             НОМЕР_1, і перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці та отримує пенсію як інвалід 2-ої групи по захворюванню, пов'язаними з аварією на ЧАЕС.

Відповідач відмовляє позивачу у перерахунку пенсії, посилаючись на Постанови КМУ № 530 від 28.05.2008 року №654 від 16.07.2008 року «Про підвищення розмірів пенсії і інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок засобів державного бюджету».

Разом з тим відповідачем  не враховано, що  Постанова КМУ №1 від 03.01.2002р. «Про підвищення розмірів пенсії і інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок засобів державного бюджету», Постанова КМУ від 27.12.2005р. №1293 і Постанова КМУ від 28.05.2008р. №530, що не відповідає Конституції і не встановлюється розмір мінімальної пенсії по віку, що суперечить п. 2 Постанови Верховної Ради, «Про введення в дію Закону України» «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 06.06.1996р. №242/96 ВР.

Ст. 46 Конституції України потрактує таким чином: «громадяни України мають право на соціальний захист.... Пенсії і інші види соціальних виплат... не нижче за прожитковий мінімум встановленого законом».

Згідно Закону України «Про державні соціальні стандарти і державні соціальні гарантії» №3017-111 від 05.10.2000р. роздягнув 1 ст.1 п.1 державні соціальні гарантії встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами і іншими нормативно-правовими актами, забезпечуючи рівень життя не нижче за прожитковий мінімум.

Ст.2 Державні соціальні стандарти і нормативи встановлюються з метою визначення механізму реалізації соціальних прав і державних соціальних гарантій, визначених Конституцією України.

Ст. 17 Основні державні соціальні гарантії і порядок визначення їх розмірів встановлюється законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень.

Ст. 17 п. 3 Основні державні соціальні гарантії, що є основним джерелом існування, не можуть бути нижче за прожитковий мінімум, встановлений законом.

Частина 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що розміри пенсій інвалідам, у яких встановлений зв'язок захворювання з Чорнобильської катастрофи (2-я група) не можуть бути нижче 8 мінімальних пенсій по віку.

Згідно ст. 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти і державні гарантії» чітко встановлено «виключно законами України визначаються... мінімальний розмір пенсії по віку». Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, не залежно від форми власності, а згідно ст. 75 Конституції України: «єдиним органом законодавчої влади в Україні є Верховна Рада України». Таким чином, розмір мінімальної пенсії по віку  (із збільшенням) встановлюється Верховною Радою України, а не Кабінетом Міністрів України десятилітньої давності. За законодавством не передбачено встановлення розміру мінімальної пенсії по віку нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Ст. 24 Конституції України свідчить: «громадяни мають рівні конституційні права і свободи і рівні перед законом». Згідно цій статті не може бути ніяких обмежень між громадянами України, для однієї категорії громадян мінімальної пенсії по віку 709,00 грн.., а для інших 19,91 грн. Пункт 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» конкретно відзначає, що мінімальна пенсія по віку дорівнює розміром прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відзначено законом.

Для окремих категорій осіб був передбачений особливий порядок пенсійного забезпечення з урахуванням їх правового статусу, професійних обов'язків, підвищених вимог до дисципліни, обмежень і інших особливостей, пов'язаних з ризиком для життя і здоров'я, що зумовило встановити додаткові гарантії соціального забезпечення таких осіб. Обмеження цих гарантій не відповідає ст.ст. 3, 22, 48 Конституції України. Відповідно до ст.8 Конституції України, в Україні признається і діє принцип Верховенства права. Конституція України має вищу юридичну силу. Закони і інші нормативно-правові акти повинні відповідати їй. Норми Конституції України є прямої дії. На моє твердження, мінімальна пенсія є державний соціальний стандарт, тобто мінімальна пенсія по віку, помножена на 8 - це і є державна гарантія згідно Конституції України.

Згідно рішенню Конституційного Суду України від 11.10.2005р. №8-рп/2005 справа №1-21/2005 і рішенню Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008 справа №1-28/2008 встановлено: Закон України «Про статус і соціального захисту громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. №796-ХІІ визначає основні положення по реалізації конституційного права громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи і охорону їх життя і здоров'я, оскільки відповідно до ст.50 Конституції України кожний має право на безпечну для життя і здоров'я навколишнє середовище і на відшкодування шкоди заподіяного порушенням цього права.

Згідно ст. 22 Конституції України свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпаними.

        При ухваленні нових законів або внесенні змін в діючі закони не допускається звуження змісту і об'єму існуючих прав і свобод. Згідно ст. 4 п. 4 Цивільного Кодексу України, якщо Ухвала Кабінету Міністрів України суперечить цьому Кодексу або даному закону, застосовується відповідні положення цього Кодексу або іншого закону. У разі невідповідності правового акту закону України застосовується акт законодавства, що має вищу юридичну силу (п.4 ст. 8 ГПК України).

Для окремих категорій осіб був передбачений особливий порядок пенсійного забезпечення з розрахунку їх правового статусу і особливостей, пов'язаних з небезпекою для життя і здоров'я, що встановлені додаткові гарантії соціального забезпечення таких осіб.

В Постанові Верховної Ради України від 01.06.04р. №1756-4 вказано, не виконуються вимоги ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи» про підвищення розмірів доплат, пенсій і компенсацій відповідно до змін індексу вартості життя і відшкодування мінімальної заробітної платні. Ряд нормативних актів Кабінет Міністрів України не відповідають вимогою закону, внаслідок чого розміри одержуваних потерпілими пільг і компенсацій значно менше встановлених законодавчими актами.

На підставі ст. 8 Конституції України, а також Закону України «Про виконання рішень і вживання практики Європейського Суду з прав людини №3477-4 від 23.02.2006р. розділ 4 ст. 17 пункт 1 сказано: Суди застосовуються при розгляді справ, Конвенцію і практику Суду як джерело права».

Законом України №231-У від 05.10.2006 року, що набравши чинності з 31.10.2006 року внесені зміни до статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якими визначені основні положення реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в тому числі ст. 50 Конституції України, згідно якої кожен мас право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Відповідно до частини 3 статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, передбачений ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, персонам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4; розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.

При вирішенні питання порядку  звернення до суду,  суд виходить з того, що у відповідності до ст. 76 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку право» на. подання покличу про відшкодування ядерної шкоди, заподіяної життю і здоров'ю особини, не обмежується строком давності.

З урахуванням викладених обставин  суд визнає дії відповідача протиправними та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 22.05.2008 року.

    Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до переконання, що позивач підпадає під підстави призначення та перерахунку пенсії відповідно до ст.ст. 49, 50, 54, ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи» як інваліду групи, пов’язаної з аварією на Чорнобильській АЕС», не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії 75 % мінімальної пенсії за віком, виходячи із розрахунку прожиткового мінімуму.

   На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 8, 16, 19, 22, 50, 55 Конституції України, ч. і ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 р., ст.ст.1, 13, 50, 54 Закони України «Про статус і соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  п.1 Закону України про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст.  2,10,11,71,160-163,183-2, 256 КАС України,  -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати незаконними дії посадових осіб Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі   м. Вінниці про відмову у перерахунку моєї пенсії.

Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі                      м. Вінниці здійснити ОСОБА_1  перерахунок та виплату державної та додаткової пенсії починаючи з 22.05.2008 року відповідно до ст.ст. 49, 50, ч. 4 ст. 54, ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи» як інваліду 2 групи, пов’язаної з аварією на Чорнобильській АЕС, не нижче 8 мінімальних пенсій за віком держаної пенсії та додаткової пенсії 75 % мінімальної пенсії за віком, виходячи із розрахунку прожиткового мінімуму, встановленого п. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування

Стягнути з Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі                         м. Вінниці на користь ОСОБА_1 недоплачену різницю  з 22.05.2008 року відповідно до ст.ст. 49, 50, ч. 4 ст.54, ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи» як інваліду 2 групи, пов’язаної з аварією на Чорнобильській АЕС».

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом  десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя: