Справа № 2а-2177/2010 р.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2010 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого-судді Скляренко В.М.
при секретарі Кожем’яка І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси про зобов’язання відповідача в подальшому здійснювати нарахування та виплату пенсії у розмірах, передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни»,
в с т а н о в и в:
18 жовтня 2010 року ОСОБА_1 звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, визнання відмови відповідача протиправною, стягнення підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за 2006-2009 роки та зобов’язання відповідача в подальшому нараховувати та виплачувати підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Ухвалою суду від 20.12.2010 року в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для звернення до суду відмовлено, а адміністративний позов в частині визнання відмови протиправною та стягнення підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за 2006-2009 роки залишений без розгляду.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги про зобов’язання відповідача в подальшому здійснювати нарахування та виплату пенсії у розмірах, передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» підтримала та просила їх задовольнити.
Представник відповідача – Управління Пенсійного Фонду України Придніпровського району м. Черкаси в судове засідання не з’явився, не повідомивши суд про причину неявки, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причину неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. А тому, суд вважає за можливе справу розглянути у відсутність відповідача.
Суд вислухавши доводи та пояснення позивачки ОСОБА_1, дослідивши письмові матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Позивачка ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року має статус «дитини війни». У зв’язку з цим позивачка відповідно до статті 6 зазначеного Закону з 01.01.2006 року має право на отримання щомісячної соціальної державної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Вказані обставини підтверджені копією паспорта (а. с. 6), копією пенсійного посвідчення ОСОБА_1 № НОМЕР_1, виданого 24.02.2009 року (а.с. 7) та довідкою від 06.09.2010 року, вих. №129 (а.с. 8) .
Відповідно до приписів ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Таким чином, звернення до суду зумовлене наявністю вже порушених прав, свобод чи інтересів, на захист яких звертається особа, у зв’язку з чим визнання будь-якого права на майбутнє є безпідставним та необґрунтованим. З огляду на викладене, позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 про зобов’язання відповідача в подальшому (в майбутньому) здійснювати нарахування та виплату пенсії у розмірах, передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» не обґрунтовані, оскільки права позивачки на майбутнє відповідачем не порушені, а тому задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 159-163, 167, 185-186 КАС України (із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України «Про судоустрій та статус суддів»від 07.07.2010 №2453-VI ), суд, -
у х в а л и в:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси про зобов’язання в подальшому здійснювати нарахування та виплату пенсії у розмірах, передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» – відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним направленням її копії, особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Головуючий: В.М. Скляренко