АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа 33-1002/2010 р. Суддя суду 1 інстанції Малюкін Ю.П. Категорія: КУпАП Доповідач Курило О.М.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 грудня 2010 року апеляційний суд Харківської області в складі судді Курила О.М., з участю особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, без участі ОСОБА_3, належним чином повідомленого про розгляд справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Великобурлуцького районного суду Харківської області від 22 листопада 2010 року, -
В С Т А Н О В И В:
11 липня 2010 року об 11 год. 20 хв. на автошляху Чугуїв-Печеніги-Великий Бурлук км. 47+100 м, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Mitsubishi Lancer, д.н. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, та автомобіля АЦ ГАЗ-5312, д.н. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3
За фактом ДТП, в зв’язку з порушеннями правил дорожнього руху водіями ОСОБА_2 і ОСОБА_3, працівниками ДПС на кожного із них складено протоколи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, які були направлені на розгляд до Великобурлуцького районного суду Харківської області.
Постановою суду провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, стосовно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, закрито в зв’язку зі спливом строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП.
Як зазначено в постанові суду, водій ОСОБА_2 11 07 2010 року об 11 год. 20 хв. на автошляху Чугуїв-Печеніги-Великий Бурлук км. 47+100 м, керуючи автомобілем Mitsubishi Lancer, д.н. НОМЕР_1, не вибрав безпечну швидкість, не врахував дорожню обстановку, внаслідок чого автомобіль перекинувся і був частково деформований, чим порушив п. 12.1 ПДР України.
Водій ОСОБА_3 11 07 2010 року об 11 год. 20 хв. на автошляху Чугуїв-Печеніги-Великий Бурлук км. 47+100 м, керуючи автомобілем АЦ ГАЗ-5312, д.н. НОМЕР_2, при повороті ліворуч, не впевнився, що це буде безпечно і здійснив перешкоду автомобілю Mitsubishi Lancer, д.н. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, внаслідок чого зазначений автомобіль перекинувся і був частково деформований. Чим порушив п. 10.1 ПДР України.
За висновком суду, в діях ОСОБА_2 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а вчинення ОСОБА_3 правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не підтверджено зібраними по справі доказами.
Не погодившись з винесеною постановою суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову, посилаючись на її незаконність, необґрунтованість, невмотивованість висновків суду, та вважає, що в його діях відсутнє порушення вимог Правил дорожнього руху, яке б призвело до виникнення ДТП. Разом із цим, на думку апелянта, в діях іншого водія – ОСОБА_3, міститься склад правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки саме він порушив вимоги ПДР України, та саме з його вини сталася ДТП.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення апелянта, який просив скасувати постанову суду, перевіривши законність та обґрунтованість постанови судді в межах апеляційної скарги, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст.ст. 245,280 КУпАП, при розгляді справи суддя повинен належним чином з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається із представлених матеріалів, приймаючи рішення про наявність вини в діях водія ОСОБА_2 при порушенні ним правил дорожнього руху, суд прийняв до уваги зібрані по справі докази, зокрема протокол про адміністративне правопорушення, складений у відношенні нього, протокол огляду місця ДТП, протоколи огляду та перевірки технічного стану транспорту, схему місця ДТП, пояснення учасників ДТП, пояснення свідка ОСОБА_4, призначив та прийняв до уваги висновок судової автотехнічної експертизи від 04 листопада 2010 року № 9628, за яким дії водія ОСОБА_2 не відповідали вимогам п.п. 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху України та знаходились з технічної точки зору в причинному зв’язку з виникненням ДТП, а також не відповідали п. 14.6 ПДР України, однак не знаходились з технічної точки зору в причинному зв’язку з виникненням ДТП.
В поданій апеляційній скарзі апелянт посилався на незаконність винесеної постанови суду, оскільки суд не прийняв до уваги, що ОСОБА_2 вимушений був виїхати на зустрічну смугу руху для уникнення зіткнення з автомобілем під керуванням ОСОБА_3, який в свою чергу без включення сигналу повороту, здійснював маневр повороту ліворуч на дорогу в с. Лозове, не переконавшись, що це буде безпечним для інших учасників руху. В зв’язку з цим, на думку ОСОБА_2, в його діях відсутнє будь-яке порушення вимог правил дорожнього руху.
Однак доводи, зазначені в апеляційній скарзі, та на які посилався правопорушник в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, спростовуються наявними в матеріалах справи даними, зокрема поясненнями ОСОБА_3, ОСОБА_4, схемою місця ДТП, на якій зафіксовано напрямок руху автомобілів та їх місце розташування, висновками експертизи, та вказані дані в своїй сукупності свідчать, що ОСОБА_2 своїми діями порушив вимоги п.п. 10.1, 12.1 та 14.6 «а» ПДР України.
Доказів, які не досліджувались судом першої інстанції, могли бути оцінені судом апеляційної інстанції, та які б обґрунтовували доводи ОСОБА_2 про відсутність його вини у ДТП, що сталася, надано не було.
За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтоване визнання винним ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП.
Разом із цим, на думку апеляційного суду, суддя суду першої інстанції прийняв необґрунтоване рішення про відсутність в діях ОСОБА_3 складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
З матеріалів справи вбачається, що за фактом ДТП у відношенні ОСОБА_3 було складено протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що останній 11 липня 2010 року об 11год. 20 хв. на автошляху Чугуїв-Печеніги-Великий Бурлук км. 47+100 м, керуючи автомобілем АЦ ГАЗ-5312, д.н. НОМЕР_2, при повороті ліворуч, не впевнився, що це буде безпечно і здійснив перешкоду автомобілю Mitsubishi Lancer, д.н. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, внаслідок чого зазначений автомобіль перекинувся і був частково деформований, чим ОСОБА_3 порушив п. 10.1 ПДР України.
Крім цього, факт порушення ОСОБА_3 п. 10.1 ПДР України, зафіксований в протоколі, підтверджено поясненнями самого ОСОБА_3, згідно яких він, керуючи автомобілем ГАЗ-5312, рухався по автошляху «Чугуїв-Печеніги-Великий Бурлук» зі швидкістю 30 км/год, ближче до узбіччя, та мав намір здійснити маневр лівого повороту в бік с. Лозова, не побачивши перешкод, почав виконувати маневр з ввімкнений покажчиком повороту. Після початку виконання маневру повороту ліворуч, його на великій швидкості обігнав автомобіль Mitsubishi Lancer, водій якого, виїхавши на зустрічну смугу, не впоравшись з керуванням, допустив його перекидання.
Також, згідно пояснень свідка ОСОБА_4, він знаходився в автомобілі Mitsubishi Lancer на пасажирському сидінні, рухалися з с Червона Хвиля в м. Харків, зі швидкістю 95-100 км/год. Наближаючись до вантажного автомобілю, ОСОБА_2 прийняв правіше, пропустив два легкові автомобіля і почав обганяти «Молоковоз». В той час, коли автомобіль під керуванням ОСОБА_2 порівнявся з автомобілем «Молоковоз», той почав здійснювати маневр повороту наліво. Автомобіль Mitsubishi Lancer під час обгону почало «заносити», і відбулось його перекидання. Зіткнення автомобілів вдалось уникнути.
Відповідно до схеми ДТП, автомобіль Mitsubishi Lancer рухався прямо по головній дорозі, а автомобіль під керуванням ОСОБА_3 виконував маневр лівого повороту з головної дороги на другорядну дорогу на с. Лозове.
Таким чином, винуватість ОСОБА_3 підтверджується доказами, які містяться у справі, на що суд першої інстанції не звернув уваги, та не надав їм належної оцінки.
Зібрані по справі доказі в їх сукупності свідчать про порушення водієм ОСОБА_3 п. 10.1 ПДР України, оскільки він перед виконанням маневру повороту ліворуч не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Також апеляційний суд звертає увагу, що підставою для закриття провадження у справі у відношенні обох водіїв став сплив строків накладення адміністративного стягнення, передбачений ст. 38 КУпАП. При цьому, в мотивувальній частині постанови був зроблений висновок про вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП водієм ОСОБА_2, та відсутність в діях ОСОБА_3 складу правопорушення. Поряд з цим, в резолютивній частині постанови відсутній висновок про встановлення винної особи у вчиненні порушення.
Закриття справи на підставі ст. 38 КУпАП допустимо лише у випадках доведеності вини особи у вчиненні правопорушення за умови забезпечення при розгляді справи всебічного, повного і об’єктивного з’ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, з дотриманням процесуальної форми її розгляду, визначеної законом, що судом виконано не було.
При таких обставинах, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню із прийняттям нової постанови якою слід визнати винуватими у скоєнні ДТП обох водіїв, а саме ОСОБА_2 та ОСОБА_3
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2 було заявлено клопотання про призначення по справі судової автотехнічної експертизи, яке не підлягає задоволенню, оскільки матеріали справи містять достатні дані про винність особи у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди і не потребують спеціальних знань.
Крім того, суд вважає необхідним стягнути із винних осіб судові витрати, що полягають у оплаті проведеної по справі судової автотехнічної експертизи, тому із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягає стягненню на користь держави вартість судової автотехнічної експертизи №9628 у сумі 946, 00 коп.
З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Великобурлуцького районного суду Харківської області від 22 листопада 2010 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, у відношенні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 – скасувати.
Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, в зв’язку з порушенням ним п.п. 10.1, 12.1 та 14.6 «а» ПДР України.
Визнати винним ОСОБА_3 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, в зв’язку з порушенням ним п. 10.1 ПДР України.
Провадження у справі у відношенні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 закрити на підставі п.7 ст. 247 КУпАП, в зв’язку зі спливом строків накладення адміністративного стягнення, встановлених ст. 38 КУпАП.
Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 судові витрати за проведення експертизи ХНІІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса вартістю 946 (дев’ятсот сорок шість) грн. 00 коп ., у розмірі по 473 (чотириста сімдесят три) грн. 00 коп. із кожного з них.
Покласти на суд першої інстанції зобов’язання по виконанню постанови в частині стягнення судових витрат.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного
суду Харківської області О.М. Курило