У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2010 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого – Макарова Г.О.,
суддів: Котелевець А.В.,
Кружиліної О.А.,
при секретарі – Пуль С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 та товариства з обмеженою відповідальністю «Авіс-М» - ОСОБА_3 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 березня 2010 року по справі за заявою фізичної особи – підприємця ОСОБА_4 до ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю «Авіс-М» про видачу виконавчого листа за рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Ліга –Паритет» у справі про стягнення заборгованості з ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю «Авіс-М» ,
встановила:
19 лютого 2010 року фізична особа - підприємець ОСОБА_4 звернувся до суду з заявою про видачу виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_2 і ТОВ «Авіс-М» солідарно на його користь боргу 5 383 600 грн. та виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Ліга - Паритет» по справі №2-02/2010 від 02.02.2010 року, посилаючись на те, що відповідачі по справі, в порушення вимог ст.55 Закону України «Про третейські суди» рішення суду добровільно не виконали.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 березня 2010 року заява фізичної особи – підприємця ОСОБА_4 задоволена.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 та ТОВ «АВІС - М» ОСОБА_3 просить скасувати вказану вище ухвалу, посилаючись на порушення судом ст. ст. 12, 16 – 19, 28, 30, 56 Закону України «Про третейські суди» (Закон № 1701 -ІV)/
Перевіривши законність та обґрунтованість, постановленої судом першої інстанції ухвали від 10 березня 2010 року судова колегія вважає що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Згідно ст. 56 Закону України № 1701 –ІV компетентний суд відмовляє в задоволенні за яви про видачу виконавчого документа, якщо:
1. на день прийняття рішення за заявою про видачу виконавчого документа рішення третейського суду скасоване компетентним судом;
2. справа, по якій прийнято рішення третейського суду, непідвідомча третейському суду відповідно до закону;
3. пропущено встановлений цією статтею строк для звернення за видачею виконавчого документа, а причини його пропуску не визнані судом поважними;
4. рішення третейського прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішенні питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;
5. третейська угода визнана недійсною компетентним судом;
6. склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16 -19 цього Закону;
7. рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, які не передбачені законами України;
8. постійно діючим третейський суд не надав на вимогу компетентного суду відповідну справу;
9. третейський суд вирішив питання про права і обов’язки осіб, які не брали участь у справі.
Задовольняючи заяву фізичної особи – підприємця ОСОБА_4 про видачу виконавчого листа про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ТОВ «АВІС - М» боргу в розмірі 5383600 грн. суд першої інстанції виходив з того, що рішення третейського суду не було оскаржене та скасоване компетентним судом, справа по якій прийнято рішення третейського суду, по справі наявна третейська угода, дійсність і законність якої сторони не оскаржували, склад третейського суду відповідає вимогам ст. ст. 16-19 Закону України «Про третейські суди» рішення третейського суду прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою та в межах останньої.
Визначений судом спосіб захисту порушеного права відповідає законодавству України. Строк для звернення за видачею виконавчого документу не пропущено. Будь – які інші підстави, які перешкоджають видачі виконавчого документа передбачені ст. 56 Закону України «Про третейські суди» відсутні.
Такий висновок є обґрунтованим, оскільки суд дійшов його на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин справи, та наявних в ній доказів, яким дана відповідна оцінка.
Правильно встановивши юридичну природу виниклих правовідносин, суд застосував закон, який їх регулює.
Доводи наведені в апеляційній скарзі були предметом судової перевірки і не дістали об’єктивного підтвердження.
Суд дав належну оцінку всім зібраним у справі доказам, та навів в ухвалі мотиви спростування кожного з доводів, які наводилися.
Посилання в запереченнях на апеляційну скаргу фізичної особи – підприємця ОСОБА_4 на те, що закон не передбачає можливості апеляційного оскарження ухвали про видачу виконавчого документа, а тому апеляційне провадження повинне бути закрите не можна визнати обґрунтованими виходячи з наступного.
У ст. 17 Закону від 23 лютого 2006 р. № 3477- ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Статтею 6 Конвенції передбачено, що кожний у випадку спору про його цивільні права і обов’язки має право на справедливий і публічний розгляд справи незалежним і неупередженим судом, створеним відповідно до закону.
Згідно ч.2 ст.2 ЦПК, якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені ЦПК, застосовуються правила міжнародного договору, згоду на обов’язковість якого Верховна Рада України надала згідно з Постановою від 17 липня 1997 р. за № 475/97 – ВР за наведених обставин суди апеляційної інстанції при вирішенні питання про прийняття апеляційних скарг на ухвалу суду про видачу (відмову у видачі) виконавчого документа повинні керуватися саме ст. 6 Конвенції, рішеннями Європейського суду з права людини та приймати апеляційні скарги до розгляду в порядку, передбаченому ст..297 ЦПК.
Оскільки ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи не відносяться до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов’язує можливість прийняття рішення відносно скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення і висновків суду першої інстанції не спростовують, в її задоволенні належить відмовити на підставі ст. 308 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 305, 307, 308, 312 -315, 317, 319 , 321, 322 , 324, 325 ЦПК України, судова колегія, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 та товариства з обмеженою відповідальністю «Авіс-М» - ОСОБА_3 відхилити.
Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий – підпис
Судді: підписи
Вірно:
Суддя