Справа № 22-ц-4507/ 2010 р. Головуючий 1 інст. Рєзнікова С.С.
Категорія: договірні Доповідач: Макаров Г.О.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2010 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - Макарова Г.О.,
суддів: Котелевець А . В .,
Кружиліної О.А.,
при секретарі - Пуль С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційними скаргами представника товариства з обмеженою відповідальністю „ДАРС-Н”- Кравченко Яни Миколаївни, Харківської обласної спілки споживчих товариств, підприємства „Обласне об’єднання ринків” на рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 22 березня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до підприємства „Обласне об’єднання ринків”, спільного підприємства „Чугуївський міськоптторг”, треті особи: Харківська обласна спілка споживчих товариств, Товариство з обмеженою відповідальністю „ТЕТРО”, Товариство з обмеженою відповідальністю „ДАРС-Н” про визнання укладеним договору купівлі – продажу нерухомого майна та за зустрічним позовом підприємства „Обласне об’єднання ринків” до Харківської обласної спілки споживчих товариств, ОСОБА_3, товариства з обмеженою відповідальністю „ТЕТРО”, товариство з обмеженою відповідальністю „ДАРС-Н”, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю „Оніка 789”, спільне підприємство „Чугуївський міськоптторг”, товариство з обмеженою відповідальністю „ДАРС-Д” про визнання неукладеним договору купівлі –продажу нерухомого майна, таким, що не відбувся та не породжує юридичних прав та наслідків у покупця, -
встановила:
02.07.2004 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до підприємства "Обласне об'єднання ринків" Харківської облспоживспілки" (далі ПХО ООР) та спільного підприємства "Чугуєвський міськоопторг" (далі СП ЧМКТ), який змінила 29.07.2008 року, і з урахуванням цих змін, просила визнати укладеним договір купівлі-продажу будівлі магазину, що розташована у м. Чугуєві по АДРЕСА_1 від 23.10.1998 року між нею та СП ЧМКТ посилаючись на те, що вона за цим договором купила магазин, сплатила домовлену грошову суму, однак відповідачі після передачі їй магазина відмовляються у виготовленні та передачі правовстановлюючих документів на магазин.
Вказані факти визнали представники відповідачів у судовому засіданні 30.07.2004 року.
Представник відповідача ПХО ООР позов не визнала, посилаючись на те, що вказаний договір та акт передачі майна не мають підпису уповноваженої особи сторони договору - СП ЧМКТ, відсутня згода Ради засновників, до виключної компетенції якої відносилося питання розпорядження майном, а вказаний в договорі стороною ОСОБА_4 23.10.1998 року не працював в СП ЧМКТ, оскільки згідно наказу від 16 травня 1997 року № 33-К був звільнений з посади виконуючого обов'язки директора СП "ЧМКТ" по переводу в СП "Чугуївський ринок" завідуючим госпродарством. А рішенням ради засновників від 14.06.1996 р. СП ЧМКТ був підпорядкований ПХО ООР та активи та пасиви за актом прийняття передачі від 01.07.1996 року були передані на баланс ПХО ООР і будівля магазину по АДРЕСА_1 перейшла у власність останнього. Протягом тривалого часу ТОВ "Надія" орендувало спірне приміщення магазину та здійснювало тягар його обслуговання. Доказів про перерахування ОСОБА_3 95583 грн. на поточний рахунок СП ЧМКТ останнью не надано. Договір який підписаний лише одною стороною - ОСОБА_3 має протиріччя, так із змісту п. 3.2 вбачається, що покупець зобов'язується сплатити за прирельсову базу складування матеріалів в цілому 95583,63 грн., а п. 1.1 свідчить, що предметом договору є будівля магазину по АДРЕСА_1 в м. Чугуєві.
Представник ПХО ООР ОСОБА_2. не могла приймати участь при розгляді справи в суді 30.07.2004 р. на підставі довіреності виданої 7.10.2003 року на її ім'я, бо вона у 2003 році не працювала в ПХО ООР і вказане доручення - довіреність, яка має виправлення року видачі з 2004 на 2003 без підтвердження внесення виправлення належним чином, є неналежним документом.
Посилання представника позивачки на пояснення ОСОБА_5 який ніби то приймав участь в суді 30.07.2004 р. безпідставні, оскільки довіреність на його ім'я має виправлення номеру, дати, підпису особи, яка її видавала і не містить її прізвища та пвноважень. Крім того, вона не містить повноваень самого ОСОБА_5 який не міг згідно ст. 115 ЦПК України (в редакції 1963 р.) визнавати позов. Жодних доказів по утриманню, володінню спірною будівлею ОСОБА_3 та її представником не надано.
Представник ТОВ "Дарс-Н" і ТОВ "Дарс-Д" - Кравченко Я. М. позов не визнала з підстав, вказаних ПХО ООР. З цих же підстав позов не визнала Харківська обласна спілка споживачів товариств.
Представник ТОВ "ТЄТРО" позовні вимоги ОСОБА_3 визнав.
19.04.205 року ПХО ООР звернулося до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_3 про визнання договору від 23.10.1998 року неукладеним, таким, що не відбувся та не породжує прав та наслідків для ОСОБА_3 представник якої, як і представник ТОВ "ТЄТРО" позов не визнали.
Представники ТОВ "Дарс-Н", ТОВ "Дарс-Д", Харківська обласна спілка споживчих товариств, ПХО ООР зустрічний позов підтримали.
Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 22 березня 2010 року позовна заява ОСОБА_3 про визнання укладеним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 23.10.1998 року - задоволена.
У задоволенні зустрічних позовних вимог ПХО ООР відмовлено.
В апеляційних скаргах представник товариства з обмеженою відповідальністю "Дарс-Н" Кравченко Я. М., Харківська обласна спілка споживачів товариств, підприємство "Обласне об'єднання ринків" просять рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_3 в задоволенні позову, та задовольнити позовні вимоги ПХО ООР, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 та відмовляючи в задоволенні позову ПХО ООР суд першої інстанції виходив з того, що між фізчною особою ОСОБА_3 та СП ЧМКТ було укладено договір купівлі-продажу від 23.10.1998 року (а. с. 5 т. 1), але СП ЧМКТ не мала документів про право власності. На час укладеня договору будівлю магазину було здано в експлуатацію. Факт виконання умов договору визнавали в судовому
засіданні 30.07.2004 року представники відповідачів, які діяли за довіреністями. СП ЧМКТ мало право власності на будівлю магазину і мало розпоряджатись ним на власний розсуд. З посиланням на ч. 2 ст. 47, ст. 63 ЦК України 1963 р., ст. 8, 9 Закону України "Про споживчу кооперацію" визнано укладеним договор купівлі-продажу нерухомого майна від 23.10.1998 р. і відмовлено в задоволенні зустрічного позову.
Але з цим висновком погодитися неможна, оскільки суд першої інстанції дійшов його з порушенням вимог матеріального і процесуального права.
Згідно ст. ст. 41, 44, 46, 47, 63, 86, 224-228 ЦК України (в редакції 1963 р.) угодами визнаються дії громадян і організацій спрямовані на встановлення, зміну, або припинення цивільних прав або обов'язків. Повинні укладатись у письмовій формі угоди кооперативних організацій між особою із громадянами. Письмові угоди повинні бути підписані особами, які їх укладають. Недодержання простої письмової форми, що вимагається законом (ст. 44 ЦК) позбавляє сторони в разі спору посилатися на показання свідків, а у випадках, прямо зазначених в законі, тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченимси ч. 2 ст. 48 ЦК. Угода укладена від імені особи особою не уповноваженою на укладення угоди, або з перевищенням повноважень, створює, змінює і припиняє цивільні права і обов'язки для особи, яку представляють лише в разі подальшого
схвалення угоди цією особою. Довіреність від імені кооперативної організації видається за підписом осіб, уповноважених на це статутом з прикладанням печатки цієї організації.
Право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорідження майном. Власність в Україні виступає в таких формах: приватна, колективна, державна. Відносини власності регулюються Законом України "Про власність", ЦК, іншими законодавчими актами. За договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну суму грошей. Право продажу майна належить власникові.
Продаж майна провадиться за цінами, що встановлюються за погодженням сторін, якщо інше не передбачено законодавством.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про кооперацію", ст. 1, 9 Закону України "Про споживчу кооперацію" Власність споживчої кооперації складається з власності споживчих товариств, спілок, підпорядкованих їм підприємств і організацій та їх членів, прибутків, одержуваних від реалізації товарів, продукції, послуг, цінних паперів та іншої діяльності не забороненої чинним законодавством. Засоби виробництва, вироблена продукція та інше майно, що є необхідним для здійснення статутних завдань, є власністю споживчої кооперації. Крім того, до майна споживчої кооперації можуть належати будинки, споруди, транспортні засоби, товари, кошти та інше майно.
Здійснення права власності споживчої кооперації покладено на її органи відповідно до установих документів(статутів споживчих товариств, їх
спілок (об'єднань).
Статтею 115 ЦК України (в редакції 1963 р.), яка діяла при розгляді справи 30.07.2004 року, повноваження на ведення справи в суді не давали представникові права визнання позову, якщо це спеціально не обумовлено довіреностю.
Таким чином, угоди, які вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це установчими документами, довіреністю, законом, або
іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою. Зміст угоди не може суперечити ЦК, іншим актам законодавства, волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, вона має бути спрямована на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним і є правомірною, якщо її недійсність прямо не встановлена законом.
Як вбачається з матеріалів справи, змісту установчих документів і договору від 23.10.1998 р. вказаний договір не підписаний уповноваженою особою СП ЧМКТ і взагалі не має підпису продавця. ОСОБА_4 прізвище якого вказане в договорі як директора СП ЧМКТ, завіреного печаткою цього підприємства, 23 жовтня 1998 року не займав цю посаду, оскільки згідно наказу від 16 травня 1997 р. № 33-К був звільнений з посади виконуючого обов'язки директора СП ЧМКТ по переводу в СП "Чугуївський ринок" на посаду завідуючого господарством, і не укладав договору купівлі-продажу будівля магазину по АДРЕСА_1 Харківської області та не підписував акт прийому-передачі від 25.10.1998 р. цього магазину, бо не мав на це відповідних повноважень.
Крім того, у СП ЧМКТ були відсутні законні повноваження, станом на 23.10.1998 року, на укладання договору купівлі-продажу вказаного вище магазину, оскільки рішенням ради засновників від 19.06.1996 р. СП ЧКМТ був підпорядкований ПХО ООР та всі його активи та пасиви за актом прийняття-передачі від 01.07.1996 р. були передані на баланс ПХО ООР і будівля магазину по АДРЕСА_1 перейшла у власність
останнього, яке вправі в межах наданих йому повноважень розпоряджатися своєю власністю.
Договір купівлі-продажу від 23.10.1998 р. підписаний лише однією стороною - покупцем ОСОБА_3 має протиріччя. Так із змісту п. 3.2 вбачається, що покупець зобов'язується сплатити за прирельсову базу складування матеріалів в цілому 95583,63 грн., а п. 1.1 вказаного договору свідчить, що предметом договору є будівля магазину по АДРЕСА_1 в м. Чугуєві.
ОСОБА_3 та її представником не надано жодних доказів, що вона сплатила 95583,63 грн. СП ЧМКТ за вказаним договором та володіла спірним магазином, оскільки з матеріалів справи вбачається, що між власником спірної будівлі - ПХО ООР та ТОВ "Надія" протягом тривалого часу укладалися оренди магазину, яке своєчасно і в повному обсязі сплачувало орендну плату та комунальні послуги згідно з укладеними договорами.
Посилання суду першої інстанції на факт визнання представниками відповідачів, укладення договору в судовому засіданні від 30.07.2004 р. не можна визнати обгрунтованим, оскільки довіреність на ім'я ОСОБА_5 має виправлення номеру, дати та підпису, не має прізвища особи, яка її надала, та її повноваження не дають представникові права визнання позову згідно ст. 115 ЦПК України, 1963 р., яка діяла на час виниклих правовідносин, а довіреність на ім'я ОСОБА_2., яка має виправлення дати видачі з 07.10.2004 р. на 7.10.2003 р. не відповідає дійсності, бо ці виправлення не завірені уповноваженою особою, та станом на 7.10.2003 р. ОСОБА_2. не працювала в ПХО ООР і їй не могла у цей час бути видана вказана довіреність. Крім того, з приводу вказаних обставин були подані зауваження на протокол судового засідання, які залишені без розгляду.
З урахуванням викладеного, враховуючи, що оцінка доказів, яку зробив суд першої інстанції не відповідає вимогам ст. 212 ЦПК України рішення суду першої інстанціїне можна визнати законним і обгрунтованим.
Вимога ПХО ООР про визнання договору неукладеним не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом, а тому в задоволенні цих позовних вимог, необхідно відмовити саме з цих підстав, а не з підстав, вказаних судом першої інстанції.
За таких обставин, оскільки викладені в судовому рішенні факти не відповідають матеріалам справи та суперечать вимогам матеріального та процесуального права, судова колегія вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог, заявлених ОСОБА_3 та ПХО ООР.
Керуючись ст. ст. 303-305, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 322, 324, 325 ЦПК України, судова колегія,-
вирішла:
Апеляційні скарги представника товариства з обмеженою відповідальністю „ДАРС-Н”- Кравченко Яни Миколаївни, Харківської обласної спілки споживчих товариств, підприємства „Обласне об’єднання ринків” задовольнити частково.
Рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 22 березня 2010 року скасувати.
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3 до підприємства „Обласне об’єднання ринків”, спільного підприємства „Чугуївський міськоптторг" про визнання укладеним договору купівлі – продажу будівлі магазину, що розташована за адресою: Харківська обл., м. Чугуїв, АДРЕСА_1 від 23 жовтня 1998 року.
Відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог підприємства „Обласне об’єднання ринків” до Харківської обласної спілки споживчих товариств, ОСОБА_3, товариства з обмеженою відповідальністю „ТЕТРО”, товариство з обмеженою відповідальністю „ДАРС-Н”, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю „Оніка 789”, спільне підприємство „Чугуївський міськоптторг”, товариство з обмеженою відповідальністю „ДАРС-Д” про визнання договору купівлі –продажу будівлі магазину, що розташована за адресою: Харківська обл., м. Чугуїв, АДРЕСА_1 від 23 жовтня 1998 року неукладеним, що не відбувся та не породжує юридичних прав і наслідків у ОСОБА_3
Рішення набуває законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий –підпис
Судді: підписи
Вірно:
Суддя