У Х В А Л А  

          ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ  

20 липня 2010 року   судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого –  Макарова Г.О.,

суддів:                Котелевець А.В.,

              Кружиліної О.А.,

при секретарі –  Пуль С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2  

на рішення  Чугуївського міського суду Харківської області від 22 березня 2010 року  

по справі за  позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди заподіяної внаслідок вчинення злочину, -

  встановила:  

 ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, який змінив при розгляді справи та просив ствердити на його користь в відшкодування моральної шкоди 100000 грн. посилаючись на те, що за вироком Чугуївського міського суду від 7,09,2007 року ОСОБА_3  визнаний винним у скоєнні злочину передбаченого ч 1 ст. 121 КК України за заповідання йому, позивачеві, тяжких тілесних ушкоджень у вигляді відкритих переломів великоберцевих кісток обох голенів на рівні верхніх третин, як таких, що спричинили тривалий розлад здоров’я. При отриманих тілесних ушкоджень він відчував сильний фізичний біль, дуже перелякався за своє життя, втратив свідомість і міг вмерти.

Тривале лікування суттєво порушило його життєві зв’язки та плани, позбавило можливості працювати. В даний час йому важко пересуватися, він не може працювати  за станом здоров’я, знаходиться на утриманні дружини та сина, відчуває себе неповноцінною людиною.  

Відповідач ОСОБА_3 позов визнав частково, посилаючись на те, що між ним та ОСОБА_2 відбулася сварка, в процесі якої останній в стані алкогольного сп’яніння вдарив його гвоздодером двічі. Він вирвав з  рук ОСОБА_2 гвоздодер і наніс ним кілька ударів по ногам ОСОБА_2 внаслідок чого останньому спричинені тілесні ушкодження. Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 22 березня 2010 року позов задоволено частково, з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 стягнуто в відшкодування моральної шкоди 20000 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове про стягнення у відшкодування моральної шкоди у відповідача 100000 грн., посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, оскільки висновки суду про те, що вирішенні шкоди прийняла його, потерпілого вина, який був ініціатором справи і суд безпідставно не стягнув  моральну шкоду в розмірі заявлених вимог – 100000грн.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає. Що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

 Задовольняючи позовні вимоги частково, у сумі 20000 грн., суд першої інстанції виходив з того, що за вироком Чугуївського міського суду від 07.09.2007 року ОСОБА_3 визнаний винним в скоєнні злочину, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років із звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки. Вказаним вироком встановлено, що ОСОБА_3 заподіяв ОСОБА_2 тяжкі тілесні ушкодження у зв’язку з чим останній знаходився з 04.8.20006 року по 22.08.2006 на лікуванні, йому була зроблена хірургічна операція і тривалий час він лікувався в лікарні, а потім амбулаторно, вимушено не працював. Але розмір моральної шкоди, визначений позивачем, не відповідає фактичним обставинам події, та реальним його стражданням у зв’язку з отриманням тілесних ушкоджень і лікуванням, порушенням життєвих зв’язків та укладу життя. На час скоєння злочину потерпілий ніде не працював, будь, якої роботи не мав. Тяжких наслідків від заподіяних тілесних ушкоджень не набуло.

Такий висновок є обґрунтованим, оскільки суд дійшов його на підставі повно і вчасно з’ясованих обставин справи, та наявних в ній доказів, яким дана відповідна оцінка. Суд правильно встановив юридичну природу виниклих правовідносин та застосував закон, який їх регулює. Згідно ст. ст.23.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала. За наявності її вини. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична  особа зазнала у зв’язку з ушкодженнями здоров’я.

Факт завдання ОСОБА_2 ОСОБА_3 моральної шкоди внаслідок заподіяння останнім тяжких тілесних ушкоджень підтверджується вироком Чугуївського міського суду від 07,09,2007 року. Медичними документами, поясненнями сторін та іншими матеріалами справи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди судом першої інстанції визначений залежно від характеру правопорушення - скоєння злочину, передбаченого ч 1 ст. 121 КК України , глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого. А також з урахуванням інших обставин які мають істотне значення, враховуючи вимоги розумності і справедливості .

Наведені в скарзі доводи не відносяться до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов’язує можливість прийняття рішення відносно скасування чи зміни оскарженого судового рішення.

За таких обставин, оскільки судове рішення відповідає вимогам закону і ухвалене з урахуванням роз’яснень, які Пленум Верховного Суду України дав у п.п.2- 4, 9 постанови №4 від 31 березня 1995р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової ) шкоди». А доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, в її задоволенні належить відмовити на підставі ст.. 308 ЦИК України.

Керуючись ст. ст. 303-305, 307, 308, 313-315, 317, 319, 321, 322, 324, 325 ЦПК України, судова колегія -  

ухвалила:  

 Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.  

Рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 22 березня 2010 року  залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

  Головуючий – підпис  

Судді: підписи  

Вірно:  

Суддя