У Х В А Л А  

          ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ  

16 листопада 2010 року   судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого –  Макарова Г.О.,

суддів:                Кіся П.В.,

              Кружиліної О.А.,

при секретарі –  Пуль С.І.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 – ОСОБА_3 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 5 жовтня 2010 року по справі за позовною заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі » до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,  

  встановила:  

 13 листопада 2009 року Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» (далі КП ХТМ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості  за надані послуги з центрального опалення 15134, 59 грн., посилаючись на те, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1, отримує послуги з централізованого опалення та підігріву холодної води з потреб гарячого водопостачання, але не в повному обсязі проводить розрахунки за надані послуги, в зв’язку з чим заборгованість з 01.10.2008 р. по 31.08.2009 р. складала 15 134, 59 грн.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 5 жовтня 2010 року позов задоволений. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь КП ХТМ 15 134, 59 грн., заборгованості за надання послуг з опалення та гарячого водопостачання та судові витрати 181, 34 грн.

В апеляційній скарзі представник відповідача – ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову посилаючись    на порушення судом норм матеріального та  процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, оскільки власник квартири ОСОБА_2 договір про надання послуг не укладав і цих послуг не замовляв.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає,  що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Згідно ст..308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до ч.1 ст. 19 Закону України «Про житлово – комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин житлово – комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Згідно п.1 ч.3 ст. 20 вказаного вище Закону споживач зобов’язаний укласти договір на надання житлово – комунальних послуг.

Статтею 67 ЖК України передає, що плата за комунальні послуги береться крім  квартирної плати за затвердженими в встановленому порядку тарифами.  

Відповідно до п.30 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води» затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 р. №630 споживач зобов’язаний оплачувати послуги в установлені договором строки, дотримуватися вимог нормативно -  правових актів у сфері житлово – комунальних послуг.

Типовий договір про надання житлово – комунальних послуг є додатком до зазначених правил.

Згідно ст. ст. 317, 319, 322, 526 ЦК України  власникові належать права володіння; користування своїм майном. Власність зобов’язує. Власник зобов’язаний утримувати майно, що йому належить. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Задовольняючи позовні вимоги КП ХТМ  суд першої інстанції  виходив з того, що ОСОБА_2 є власником АДРЕСА_1 і є користувачем послуг з центрального опалення та гарячого водопостачання, які надає КП ХТМ відповідно до діючого законодавства, але за надані послуги кошти не сплачує, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість з 01.10.2008 р. по 31.08.2009 р. яка складає 15 154, 59 грн.    

Такий висновок є обґрунтованим, оскільки суд дійшов його на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин справи, та наявних в ній доказів, яким дана відповідна оцінка. Правильно встановивши юридичну природу виниклих правовідносин, суд застосував закон, який їх регулює.

 Обставини неналежного виконання відповідачем обов’язків по сплаті послуг з центрального опалення та гарячого водопостачання підверджуються поясненнями представників, фактичними даними, які містяться в довідці КП «Жилкомсервіс», довідках про нарахування заборгованості.

 Відповідач в установленому законом порядку не відмовився від отримання цих послуг.

Доводи викладені в апеляційній скарзі були предметом судової перевірки і не дістали об’єктивного підтвердження та висновків суду першої інстанції не спростовуються.

А тому в задоволенні апеляційної  скарги належить відмовити на  підставі ст. 308 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 305, 307, 308, 313 -315, 317, 319, 321, 322, 324, 325 ЦПК України, судова колегія,-

  ухвалила:  

 Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 – ОСОБА_3 відхилити.  

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 5 жовтня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

  Головуючий – підпис  

Судді: підписи  

З оригіналом згідно:  

Суддя