У Х В А Л А

                            ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

      2 листопада 2010 року  судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого –  Макарова Г.О.,

суддів:                Котелевець А.В.,

                Кружиліної О.А.,

при секретарі –  Пуль С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 квітня  2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання договору, стягнення матеріальних збитків, відшкодування моральної шкоди,

встановила:

16 вересня 2008 року ОСОБА_2 звернуся до суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання договору про виготовлення меблів від 21.09.2005 року, стягнення збитків 21 835, 67 грн., 3000 грн., моральної шкоди та судових витрат, посилаючись на наступне.

21.09.2005 р. між ним та відповідачем було укладено договір, згідно якого відповідач зобов’язався виготовити меблі – кухонний гарнітур, туалетну шафу та підвіконня, встановити їх, а він позивач оплатити виконану роботу. Ним, позивачем була здійсненна передплата по договору 6 500 грн. Зальна сума договору встановлена 8700 грн.

Але відповідач виконав роботи не в повному обсязі, меблі привіз в розібраному стані та відмовився від робот по їх збірці, отриманні в якості передплати гроші не повернув. В обгрунтування порушення строків виготовлення меблів, їх невідповідність вимогам договору за розмірами, вартістю матеріалів, та розміру збитків позивач посилається на висновок суб’єкта  оціночної діяльності фізичної особи – підприємця ОСОБА_4

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 квітня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково. Розірваний договір від 21.09.2006 р., укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а в задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення  позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та  процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає,  що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Згідно ст..308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи  позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги про розірвання договору ґрунтуються на приписах ст. 852 ЦК та подані в межах позовної давності встановленої ст. 257 ЦК України, а відповідних доказів про спричинення шкоди позивач не надав та пропустив строк згідно ч.1 ст.863 ЦК звернення  до суду з такими вимогами  оскільки недоліки були виявлені 9.01.06 р., а з позовом позивач звернувся 16.09.08 р.

Крім того, сторони не надали суду узгодженні креслення, яким відповідно до умов договору від 21.09.2005 року мають відповідати меблі, тобто не надано доказів про неналежне виконання договору та спричинення шкоди.

Такий висновок є обґрунтованим, оскільки суд дійшов його на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин справи, та наявних в ній доказів, яким дана відповідна оцінка. Правильно встановивши юридичну природу виниклих правовідносин, суд застосував закон, який їх регулює.

Доводи викладені в апеляційній скарзі були предметом судової перевірки і не дістали об’єктивного підтвердження.

Наведені в рішенні мотиви визнання цих доводів безпідставними, судова колегія вважає обгрунтованими, такими, що відповідають матеріалам справи.

Суд дав належну оцінку всім зібраним у справі доказам, та навів у рішенні мотиви спростування кожного з доводів, які наводилися.

Оскільки судове рішення ухвалене з додержанням вимог  матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи не відносяться до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов’язує можливість прийняття рішення відносно скасування  чи зміни оскаржуваного судового рішення і висновків суду першої інстанції не спростовують, в її задоволенні належить відмовити на  підставі ст. 308 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 305, 307, 308, 313 -315, 317, 319, 321, 322, 324, 325 ЦПК України, судова колегія,-

 ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 квітня  2010 року відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 квітня  2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий – підпис

Судді: підписи

Вірно:

Суддя