У Х В А Л А

                            ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

12 жовтня 2010 року  судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого –  Макарова Г.О.,

суддів:                Котелевець А.В.,

                Кружиліної О.А.,

при секретарі –  Пуль С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Куп’янського  міськрайонного суду Харківської області  від 2 червня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: виконавчий комітет Кіндрашівської сільської ради Куп’янського району Харківської області, комунальне підприємство «Куп’янське бюро технічної інвентаризації» про захист права на добросусідство, припинення дій, які порушують право, відновлення становища, яке існувало до порушення, знесення нерухомого майна за рахунок особи, яка здійснила самочинне будівництво,

встановила:

13.08.2009 року ОСОБА_2, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, в якому після змін та доповнень просила зобов’язати відповідача знести сарай, розташований на межі з її земельною ділянкою та вигрібну яму, побудовані самочинно, посилаючись на наступне.

Згідно договору купівлі –продажу від 25 жовтня 1988 року, вона є власницею будинку з надвірними будівлями, розташованими на земельній ділянці за адресою : АДРЕСА_1, яка згідно Державного акта ЯБ № 14452 від 2.12.2005, площею 0,1520 га є також її власністю.

ОСОБА_3 є власником житлового будинку з надвірними будівлями, розташованими на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2, яка не приватизована.

На зазначеній земельній ділянці відповідач самочинно здійснив будівництво сараю на межі з земельною ділянкою, а також вигрібну яму, що призвело порушення її, позивачки прав, оскільки споруди затіняють та створюють неприємні запахи, що перешкоджає нормальне використання її, позивачкою власної земельної ділянки.

Представник відповідача позов не визнав, оскільки вважав, що відповідач не порушує право власності позивачки на земельну ділянку та будинок.    

Рішенням Куп’янського міськрайонного суду Харківської області від 02.06.2010 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати з направленням справи на новий розгляд, посилаючись на порушення судом норм матеріального та  процесуального права, оскільки суд неповно з’ясував обставини  справи, не допитав відповідача, який діяв через свого представника, не узяв до уваги порушення з боку відповідача, який не довів свою невинність.

 Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає,  що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Згідно ст..308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що самовільно побудований сарай та вигрібна яма відповідачем на своїй ділянці не порушує право власності  позивачки на належну їй на праві власності ділянку і житловий будинок, оскільки належних доказів з приводу цього останньою не надано. Крім того, функції за використання земельною ділянки  відповідачем, згідно ЗУ України і ЦК України здійснюють органи місцевого самоврядування та інші державні органи в межах своєї компетенції.

Такий висновок є обґрунтованим, оскільки суд дійшов його на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин справи, та наявних в ній доказів, яким дана відповідна оцінка. Правильно встановивши юридичну природу виниклих правовідносин, суд застосував закон, який їх регулює.

При цьому суд правильно узяв до уваги, що ст. 376 ЦК передбачає можливість знесення самочинного будівництва за позовом відповідного органу державної влади або місцевого самоврядування, і то лише у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил, та в разі неможливості проведення відповідної перебудови або відмови особи, яка здійснила будівництво від її проведення, а за позовом громадянина таке рішення може бути ухвалено на підставі ст. 391 ЦК у разі доведеності ним відповідно до вимог ч.3 ст.10 ЦПК України факту створення йому перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном при неможливості усунення цих перешкод в іншій спосіб.

Доводи викладені в апеляційній скарзі були предметом судової перевірки і не дістали об’єктивного підтвердження.

Оскільки судове рішення ухвалене з додержанням вимог  матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи не відносяться до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов’язує можливість прийняття рішення відносно скасування  чи зміни оскаржуваного судового рішення і висновків суду першої інстанції не спростовують, в її задоволенні належить відмовити на  підставі ст. 308 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 303 - 305, 307, 308, 313 -315, 317, 319, 321, 322, 324, 325 ЦПК України, судова колегія,-

 ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

    Рішення Куп’янського  міськрайонного суду Харківської області  від 2 червня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий – підпис

Судді: підписи

Вірно:

Суддя