Справа № 2-а- 6948 /10 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

21 грудня  2010 року                                                                       м. Суми

Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Хитров Б.В. розглянувши в порядку скороченого провадження матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми, в якому просить визнати причини пропущення строку для звернення до суду поважними та поновити пропущений за поважних причин строк для звернення до суду, визнати бездіяльність Управління пенсійного фонду України, щодо невиплати державної соціальної допомоги у розмірі 30 %  надбавки, що передбачена ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» до пенсії за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року по 01 липня 2010 року незаконною; зобов’язати відповідача здійснити перерахунок, та виплату несплаченої державної соціальної допомоги як дитині війни за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року по 01 липня 2010 року; стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 26.10.2010 року  було відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії.

Справа розглядається, відповідно до ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, в порядку скороченого провадження без виклику осіб, які беруть участь у справі, без проведення судового засідання.

15.12.2010 року  на адресу суду надійшли письмові заперечення відповідача, в яких Управління зазначає, що ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк. ( із змінами внесеними згідно з Законом № 2453- VI від 07.07.2010р. ) який обчислюється з дня коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Про розмір підвищення як особі, яка має статус дитини війни до пенсії, позивачу було відомо протягом всього періоду одержання пенсії,  в тому  числі з моменту настання права на дане підвищення .

Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м Суми вважає, що позивачем порушені строки звернення до адміністративного суду

Що стосується справи по суті, управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми пояснює наступне:

01.01.2006р. набрав чинності Закону України №  2195-VI від 18.11 2004р. " Про соціальний захист дітей війни" (далі Закон № 2195), відповідно до ст. 1 якого, позивач має статус "дитини війни". Ст. 6 Закону № 2195-VI передбачено, що "дітям війни" пенсії або щомісячне довічне грошове  утримання  чи  державна  соціальна   допомога,   що   виплачується   замість пенсії, або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, про що позивач знав, оскільки це безпосередньо стосується його інтересів.

Ст. 7 Закону № 2195-VI встановлено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади, до яких  належить Пенсійний фонд України, його органи та посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Згідно з чинним законодавством та Положенням про Пенсійний фонд України, його територіальні органи здійснюють виплату пенсій громадянам, які призначені відповідно до Законів України, які регламентують пенсійне забезпечення, зокрема: Закон України від 09.07.2003р. № 1058 - IV „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закон України від 05.11.1991р. № 1788 „ Про пенсійне забезпечення " та деякі спеціальні закони.

Пункт 9 Положення про Пенсійний фонд України передбачає, вичерпний перелік напрямів використання коштів Пенсійного фонду України, які використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають.

Що стосується безпосередньо зобов'язання управління нарахувати на користь позивача недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу слід зазначити:

Ст. 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" передбачено поетапне запровадження у 2006 році виплат "дітям війни", встановлених ст. 6 Закону № 2195-VI за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Оскільки Кабінетом Міністрів України не визначено вказаного порядку, підвищення до пенсії дітям війни у 2006 році не було запроваджено.

Пунктом 12 ст. 71 Закону України " Про Державний бюджет України на 2007 рік" припинено дію ст .6 Закону "Про соціальний захист дітей війни". Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. № 6-рп/2007 по справі № 1-29/2007 (далі - Рішення) визнано неконституційним п.12 ст.71 Закону України від 19.12.2006р. №  489-V „Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким на 2007 рік зупинено дію ст. 6 Закону № 2195, що призвело до поновлення з 09.07.2007р. дії ст.6 Закону №2195.

Оскільки у 2007 році Законом України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" не було встановлено механізму фінансування таких виплат та питання щодо такого підвищення в законодавчому порядку було не врегульовано, управління не мало жодних підстав для їх проведення.

З прийняттям Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" у статтю 6 Закону України "Пpo соціальний захист дітей війни" внесено зміни щодо встановлення та виплати підвищення до пенсії в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто в розмірі 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Оскільки іншого чинним законодавством не передбачено.

У 2008 році позивач отримував щомісячну державну допомогу у розмірі: з 01.01.2008р - 47,00 грн., з 01.04.2008р. - 48,10 грн.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", затверджені розміри надбавок дітям війни, які виплачуються: з 22.05.08 - 48,10 грн.; з 01.07.08 48,20 гри.; з 01.10.08 по 31.12.2009 р. - 49,80 грн. по теперішній час.

В зв’язку з цим відповідач вважає, що вимоги позивача є безпідставними, оскільки управлінням не були порушені його права, в зв'язку з тим, що Законом України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що фінансування виплат по даному Закону проводиться із Державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не з бюджету Пенсійного фонду України, який затверджує Кабінет Міністрів України.

 Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач  є особою, що належить до соціальної категорії громадян «Діти війни», що також не заперечується відповідачем.  

Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» особам, що належать до соціальної категорії громадян «Діти війни», з 01.01.2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, яке не виплачувалось належним чином.

На момент звернення позивача до суду, нарахування доплати до пенсії позивачу в сумі 30% від мінімальної пенсії за віком відповідно до положень ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", відповідачем не здійснено.

Позицію відповідача про порушення позивачем строку звернення до адміністративного суду, судом не розглядається, оскільки це питання було вирішено відповідно до п.5 ч. 1 ст. 107 КАС України  при відкритті провадження по справі, в зв’язку з тим, що позивач в позовній заяві просив визнати пропуск строку для звернення до суду поважним та поновити даний строк.

Згідно ч. 1 ст. 102 Кодексу адміністративного судочинства України, пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Враховуючи доводи позивача, його вік та постійну зміну чинного законодавства, суд вважав причини пропуску строку звернення до суду поважними та визнав можливим його поновити, про що і зазначив в ухвалі про відкриття скороченого провадження по справі.

Встановлює правовий статус дітей війни і визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки Закон України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.  

Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18.11.2004 року № 2195-ІV, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів, або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.  

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" визначено, що прожитковий мінімум застосовується, зокрема для: встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України; формування Державного бюджету України та місцевих бюджетів.

Спірні відносини з 01 січня 2009 року по 01 липня 2010 регулюються відповідно до положень, статті 6 Закону №2195-ІV ( в редакції від 18.11.2004 року)

Розмір мінімальної пенсії за віком станом на 01.01.2009  року визначено лише статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV, який і підлягає застосуванню відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІV.

Враховуючи викладене, в контексті положень ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (в редакції від 18.11.2004 року № 2195-ІV) та частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд вважає за можливе застосувати для визначення розміру щомісячної доплати до мінімальної пенсії за віком розмір прожиткового мінімуму, оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується лише як коефіцієнт для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, що на думку суду, не суперечить вимогам частини 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності своєї бездіяльності.

Таким чином, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача в частині визнання дій Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми щодо нарахування та виплати несплаченої державної соціальної допомоги як дитині війни з 01.01.2009 року по 01.07.2010  року протиправними та зобов'язання відповідача провести нарахування та виплату позивачеві державної соціальної допомоги як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (в редакції від 22 травня 2008 року), а саме надбавки до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, за період з 01.01.2009 року по 01.07.2010 року , є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому, суд звертає увагу, що з 01 січня 2009 року по 01 липня 2010 року  підвищення до пенсії виплачувалось позивачеві у розмірах, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року, отже, нарахування та виплату такої допомоги слід провести відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та з урахуванням раніше нарахованих та здійснених виплат.

За таких обставин, є підстави для задоволення позовних вимог в повному обсязі, визнання протиправною бездіяльності відповідача, спонукання останнього до проведення нарахування позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 01 січня 2009 року по 01 липня 2010 року , з врахуванням раніше проведених виплат.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа), в зв’язку з чим на користь позивача з місцевого бюджету м. Суми слід стягнути 3,40 грн. судових витрат понесених на сплату судового збору.

Відповідно до ч. 3 ст. 183-2  та ч. 1 ст. 256 КАС України постанова суду підлягає негайному виконанню відповідачем.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 19, 22, 46, 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 1, 3, 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум", ст.ст. 2, 7-9, 11, 21, 69-71, 99, 102, 158-163, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов  ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з  01 січня 2009 року по 01 липня 2010 року, з врахуванням раніше  проведених виплат.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3,40 грн. в рахунок відшкодування понесених по справі судових витрат.

Постанова суду підлягає негайному виконанню відповідачем.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Харківського апеляційного адміністративного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.  

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя                                                                                Б.В. Хитров