Судове рішення #12747247

                                                   

         

                                          У   Х   В   А   Л   А

                            І  М  Е  Н  Е  М    У  К  Р  А  Ї  Н  И

 21 грудня 2010 року                                                                            м. Рівне

    Колегія суддів судової палати  в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області у складі:

                                                   Головуючого судді: Демянчук С.В.

                                               суддів: Василевича В.С., Шимківа С.С.

                                                     при секретарі:  Приходько Л.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні  цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 04 листопада 2010 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.

    Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів ,-

в с т а н о в и л а :

    Рішенням Радивилівського районного суду Рівненської області від 04 листопада 2010 року позов ОСОБА_2 про поділ майна подружжя задоволено частково.

    Виділено ОСОБА_2 спальний гарнітур вартістю 2400 грн., пральну машинку «Сіменс» вартістю 920 грн., чотири табуретки вартістю 300 грн.

    Виділено ОСОБА_1 мопед «Дельта» вартістю 2500 грн. та скутер вартістю 1500 грн.

    Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за частку в спільній сумісній власності подружжя в сумі 190 грн.

    В решті позовних вимог відмовлено.

    Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 51 грн.

    Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Вважає, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, оскільки суд першої інстанції не дослідив в повному обсязі обставини справи, допустив неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

    Вказує, що судом першої інстанції  не враховано офіційну довідку з Кременецького РЦЗ щодо повернення позивачкою отриманої державної допомоги на загальну суму 2837 грн. 02 коп. Дані кошти були сплачені уже під час перебування його і позивачки у шлюбі і повинні бути враховані під час поділу майна.

    Крім того зазначає, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги той факт, що скутер був придбаний і проданий під час спільного подружнього життя і кошти від продажу пішли в сімейний бюджет, тому даний скутер вже не може бути предметом спору.

Справа № 22-2063/2010                                          Головуючий в 1 інстанції: Бірук В.О.

Категорія: 46                                                           Доповідач: Демянчук С.В.    

Також звертає увагу на те, що позивачка не надала жодного доказу стосовно того, що пральна машина була куплена під час шлюбу і не могла цього зробити, оскільки зазначена пральна машинка була куплена його бабцею ще до укладення шлюбу.

Крім того вказує, що мопед «Дельта» ніколи не належав їхній сім’ї на праві власності, а він користувався мопедом у зв’язку з професійною діяльністю.  

Тому просив рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 04 листопада 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким з переліку майна, яке пропонується для поділу позивачкою, виключити мопед «Дельта», скутер і пральну машинку. ОСОБА_2 присудити табуретки вартістю 300 грн., а ОСОБА_1 – спальний гарнітур вартістю 2400 грн., оскільки з спільного бюджету було проведено погашення боргу позивачки в розмірі 2837 грн. 02 коп., який виник у неї перед Кременецьким РЦЗ, ще до шлюбу.

ОСОБА_1 з'явився до апеляційного суду, однак без повідомлення суду, до початку розгляду справи залишив зал судового засідання. За вказаних обставин, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи в відсутності апелянта, який повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

    ОСОБА_2 апеляційну скаргу не визнала, вважає висновки суду першої інстанції правильними. Просила апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

    Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, а також вимог, заявлених в суді першої інстанції, правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Постановляючи рішення про поділ спільного сумісного майна подружжя, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення заявлених вимог та виділ у власність ОСОБА_2 спального гарнітуру вартістю 2400 грн., пральної машинки «Сіменс» вартістю 920 грн., чотирьох табуреток вартістю 300 грн.; виділ у власність ОСОБА_1 мопеда «Дельта» вартістю 2500 грн. та скутера вартістю 1500 грн. При цьому стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за частку в спільній сумісній власності подружжя в сумі 190 грн.

На підтвердження такого висновку в рішенні наведені відповідні мотиви та докази з якими погоджується апеляційний суд, оскільки такі висновки суду ґрунтуються на вимогах  чинного  законодавства, зокрема ст.60, 70, 71 СК України.

З матеріалів справи вбачається, і це встановлено судом, що під   час   спільного подружнього життя сторін було придбано майно: спальний гарнітур вартістю 2400 гривень, 4 табуретки вартістю 300 гривень, пральна машинка «Сіменс» вартістю 920 гривень, мопед «Дельта» вартістю 2500 гривень та скутер вартістю 1500 гривень, а всього на суму 7620 гривень.

Відповідно до ст.60 СК України майно набуте подружжям за час шлюбу належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом спільної сумісної власності подружжя.

Згідно принципу диспозитивності  цивільного судочинства  / ст.11 ЦПК України/ суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до норм ЦПК, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб,  які беруть участь у справі. Обов'язок  доказування і подання доказів  процесуальним Законом / ст.60 ЦПК/, покладено на сторони.

 Однак, будь-яких належних, та заслуговуючих на увагу, і спростовуючих  висновки суду доказів ,  ОСОБА_1 суду не надав.

Колегія суддів погоджується і з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач не довів, що мопед «Дельта» належить не йому, що пральна машинка була куплена за гроші, які дала йому баба і, що скутер був проданий під час спільного проживання в жовтні 2009 року, оскільки належних та беззаперечних доказів в спростування таких висновків суду ОСОБА_1 суду не надав, навпаки щодо пральної машинки, останній в суді першої інстанції стверджував, що її придбано влітку 2009 року, тобто під час шлюбу.

Безпідставними є і доводи апелянта про те, що судом не враховано  того факту, що скутер був придбаний і проданий під час спільного подружнього життя і кошти від продажу пішли в сімейний бюджет, тому даний скутер вже не може бути предметом спору. Зазначені обставини не знайшли свого беззаперечного підтвердження в суді першої інстанції, оскільки були спростовані показаннями свідків.

Не заслуговують до уваги і доводи апелянта про те, що мопед «Дельта» ніколи не належав їхній сім’ї на праві власності, а він користувався мопедом у зв’язку з професійною діяльністю, оскільки такі обставини відповідач не ствердив жодним доказом.  

Не ґрунтуються на доказах і доводи апелянта про необхідність поділу повернутої під час шлюбу позивачкою отриманої державної допомоги на загальну суму 2837 грн. 02 коп. , оскільки не підтверджено, що дані кошти були повернуті позивачкою поза волею відповідача, та зі спільного бюджету сім'ї. Позивачка стверджувала, що зазначені кошти остання повернула з дошлюбних її заощаджень.

    Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи спір, правильно встановив дійсні обставини справи, з'ясував характер взаємовідносин сторін, постановив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування не вбачається.

    На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, ЦПК України колегія суддів , -

у х в а л и л а :

    Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

      Рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 04 листопада 2010 року залишити без зміни.

         Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.      

                 

         Головуючий суддя:                                                    Демянчук С.В.

         Судді :                                                                          Василевич В.С.

                                                                                               Шимків С.С.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація