У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 грудня 2010 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області у складі:
Головуючого судді: Демянчук С.В.
суддів: Василевича В.С., Ковалевича С.П,
при секретарі: Приходько Л.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 26 травня 2010 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк /далі ПАТ КБ/ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору шляхом звернення стягнення на заставне майно.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 26 травня 2010 року Рівненської області від 28 жовтня 2009 року позов ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено.
Передано в заклад ПАТ КБ "ПриватБанк" шляхом вилучення у ОСОБА_1 належне йому на праві власності заставлене майно, а саме: автомобіль Уоlvо (модель: FН12, рік випуску 2004, тип ТЗ: вантажний-С сідловий тягач, № кузова/ шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1).
В рахунок погашення заборгованості за кредитною угодою № 0710/77 від 30.10.2007 року в сумі 51 030,14 доларів США звернуто стягнення на майно, що є предметом застави за кредитною угодою № 0710/77, посвідченого 30 жовтня 2009 р. приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу В.П.Олинцем, зареєстрованого в реєстрі за № 5226, а саме:
- автомобіль Уоlvо (модель: FН12, рік випуску 2004, тип ТЗ: вантажний-С сідловий тягач, № кузова / шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1).
За рахунок вартості предмета задоволено вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" за кредитним договором № 0710/77 від 30.10.2007 року у загальній сумі 51 030,14 доларів США, що на день розгляду справи за офіційним курсом НБУ (7,9255) становить 404 471 (чотириста чотири тисячі чотириста сімдесят одна) грн. 08 коп.
Спосіб реалізації предмета застави визначено наступним чином: реалізацію предмета застави здійснити шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені заставодавця, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в
органах ДАІ України.
Справа № 22-1955/2010 Головуючий в 1 інстанції: Красовський О.О.
Категорія: 41 Доповідач: Демянчук С.В.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" 1700,00 грн. судового збору, та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судового процесу 250,00 грн., а всього 1950 грн.
Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Вважає, що рішення прийнято з порушенням матеріальних та процесуальних норм права, оскільки неповно з'ясовано всі обставини по справі, неправильно визначені правовідносини сторін.
Зазначає, що судом не враховано курс підвищення курсу іноземної валюти. Тобто з підвищенням курсу іноземної валюти, сума боргу значно зросла, яку йому необхідно сплачувати, в зв'язку із чим значно погіршився його фінансовий стан.
Виконання кредитного договору на умовах, що діють на даний час є порушенням одного із принципів цивільно - правових відносин, які закріплені у статті 3 ЦК України - принципу справедливості. Умови кредитного договору є несправедливими. Зокрема, є несправедливими умови кредитного Договору в частині надання кредиту в доларах США.
В суді було звернено увагу суду на те, що в грудні 2009 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до Жовтневого районного суду М.Дніпропетровська з позовом ОСОБА_1, ОСОБА_4, ТОВ «Українське Фінансове Агентсо ВЕРУС» про стягнення заборгованості за кредитними договорами на підставі яких ПАТ КБ «Приватбанк» обґрунтовує свої вимоги у даній справі. Зокрема, вимога ПАТ КБ «Приватбанк» про стягнення заборгованості ґрунтується на підставі кредитного договору № 0710/77 від 30.10.2007 року. І в оскаржуваному рішенні підставою для звернення стягнення на майно, що є предметом застави за тією ж кредитною угодою.
Банком повністю ігноруються спроби та пропозиції Позичальника вирішити питання погашення кредиту та відстрочити погашення заборгованості у зв'язку з фінансовою кризою та збільшенням курсу долара.
Крім того, суд не взяв до уваги ті обставини, що Позичальником згідно кредитної угоди № 0710/77 від 30 жовтня 2007 р. та Графіку погашення кредиту, відсотків і винагороди протягом 2007 р., 2008 р. та 2009 р. своєчасно були погашені кредит, відсотки і винагорода, однак, незважаючи на такі обставини прийняв оскаржуване рішення про звернення стягнення всього майна, що є предметом застави за кредитною угодою №0710/77 від 30.10.2007р. в рахунок погашення заборгованості, яка залишилася непогашеною.
Суд не звернув увагу на те, що на час прийняття оскаржуваного рішення, відповідача не було в м. Рівне, відповідач перебував у відрядженні у м.Дніпропетровськ.
В судовому засіданні , ОСОБА_5, його представник підтримали апеляційну скаргу в повному обсязі.
Представник відповідача апеляційну скаргу не визнав, вважає висновки суду першої інстанції правильними. Просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, а також вимог, заявлених в суді першої інстанції, правильність застосування судом норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
У відповідності до вимог ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не передбачено договором або законом.
Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
Ч. 4 цієї статті передбачено, що у разі часткового виконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається у первісному вигляді.
Як видно з матеріалів справи, пояснень сторін та не спростовано відповідачем, ОСОБА_5 свої зобов'язання по виконанню умов кредитного договору за № 0710/77 від 30.10.2007 року на суму 51 030,14 доларів США належним чином та у строки, встановлені ним, не виконав.
Вказана сума , визначена судом як сума боргу кредитора перед банком на час звернення стягнення на майно відповідачем, не спростована. Доводи останнього про те, що він вніс значну суму в рахунок погашення боргу за даною угодою належними доказами не підтверджена, а навпаки спростована довідкою банку про наявність більшої заборгованості, оскільки розмір нарахованих до сплати сум збільшився.
Задовольняючи позовні вимоги банку про звернення стягнення на предмет застави, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що оскільки зобов'язання за договором кредиту належним чином кредитором не виконується, чим порушується права та законні інтереси банку, тому вимоги банку є обґрунтованими, що узгоджується з положеннями ст.ст. 526, 530, 589, 610, 612 ЦК України, ст. ст. 19, 20, 21 Закону України "Про заставу", .
На підтвердження такого висновку в рішенні наведені відповідні мотиви та докази з якими погоджується апеляційний суд, оскільки такі висновки суду ґрунтуються на вимогах чинного цивільного законодавства.
Згідно принципу диспозитивності цивільного судочинства / ст.11 ЦПК України/ , суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до норм ЦПК, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Обов'язок доказування і подання доказів процесуальним Законом / ст.60 ЦПК/, покладено на сторони.
Однак, будь-яких належних та заслуговуючих на увагу і спростовуючих висновки суду доказів відповідач суду не надав.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи спір, правильно встановив дійсні обставини справи, з'ясував характер взаємовідносин сторін, постановив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 10 , 60 , 303 , 307 , 308 , 313 - 317 ЦПК України , колегія суддів, -
У х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 26 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.
Головуючий суддя: Демянчук С.В.
Судді : Василевич В.С.
Ковалевич С.П.