Справа № 22ц-8758/10                                                                                           Головуючий у 1-й інстанції Біцюк А.В.

Категорія 5                                                                                                 Доповідач апеляційного суду Яворської Ж.М.

  У  Х  В  А  Л  А

Іменем  України

              21  грудня 2010 року  колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

             головуючого -   Базовкіної Т.М.,

             суддів: Колосовського С.Ю., Яворської Ж.М.,

             при секретарі – Величковській В.С.,

             без участі осіб, які беруть участь у справі і належним чином повідомлені  про час і місце розгляду справи

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  м. Миколаєві  цивільну  справу

за   апеляційною  скаргою

ОСОБА_2  

  на рішення  Казанківського районного суду  Миколаївської області  від 14 вересня 2010  року

за   позовом

    ОСОБА_2 до Дмитрівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області, Казанківської районної державної адміністрації Миколаївської області  про визнання права на земельну частку (пай)

В С Т А Н О В И Л А:  

                У серпні 2010 року  ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Дмитрівської сільської ради Казанківського району, Казанківської районної державної адміністрації про визнання права на земельну частку(пай).          

                Позивачка зазначала, що 12 лютого 1993 року її було прийнято в члени колгоспу ім. Дімітрова. 04 лютого 1996 року її було виключено із членів колгоспу.  26 грудня 1995 року Колективно – акціонерному сільськогосподарському підприємству ім. Дімітрова ( далі КАСП ім. Дімітрова) видано Державний акт на право колективної власності на землю. Оскільки на момент видачі цього Державного акту вона була членом КАСП ім. Дімітрова, але не була внесена до списку осіб, що мають право на земельну частку(пай), просила визнати за нею право на земельну частку(пай) в розмірі 9.37 умовних кадастрових гектарів, розташованих на території Дмитрівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області вартістю 89844 грн.32 коп.

Рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області  від 14 вересня 2010 р. у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення по  суті позовних вимог, посилаючись на неповне  з’ясування судом обставин, що мають значення по справі, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що з 12 лютого 1993 року по 04 лютого 1996 року  ОСОБА_2 була членом  колгоспу, потім КАСП ім. Дімітрова.

26 грудня 1995 року КАСП ім. Дімітрова отримало Державний акт на право колективної власності на землю.

Відмовляючи у задоволені позову, суд вважав, що позивачка мала право на отримання земельної частки (паю), так як була членом КАСП ім. Дімітрова, але відповідно до вимог ст.71 ЦК УРСР пропустила строк для звернення до суду за захистом свого порушеного права.

Як вбачається із листа Держкомзему у Казанківському районі від 22.09.2010 р. ОСОБА_2 не була включена до основного списку, який додавався до державного  акту на право колективної власності КАСП ім. Дімітрова.

 Посилання апелянта в  скарзі на те, що  вона не пропустила строк позовної давності, оскільки про порушення свого права дізналася  тільки у травні 2010 року, коли було з’ясовано, що на час отримання КАСП Державного акту на землю вона була членом цього підприємства  і не була включена до  списку осіб, які мають право на земельну частку пай, не можуть бути прийняті до уваги.

 Згідно з вимогами ст.ст.71,75 ЦК УРСР, який діяв на час виникнення правовідносин, загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність),  встановлюється в три роки і позовна давність застосовується судом незалежно від заяв сторін. До суду ж позивачка звернулася лише  у серпні 2010 року.

 Крім того, відповідно до вимог ст.ст.22,23 ЗК УРСР та Указу Президента України від 08 серпня 1995 року №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», що право власності на земельну частку (пай) виникає   не з часу внесення членів КСП до списків, доданих до державного акта на право колективної власності на землю, перевірки, уточнення і затвердження цих списків, а з моменту передачі державного акта про право колективної власності на землю конкретному сільськогосподарському підприємству, членом якого є особа.

 Маючи право, як член КАСП    на отримання земельної частки (паю), ОСОБА_2 в той же час, не скористалася наданим їй законом правом, не вчиняла ніяких дій, направлених на  отримання  земельної частки (паю).

 Доказів на підтвердження відмови керівництва КАСП  в отриманні земельної частки (паю)  позивачка до суду не надала.

  З врахуванням  обставин справи та  положень закону, суд дійшов  вірного висновку про  відсутність підстав для задоволення  позову у зв’язку з пропуском встановленого законом строку для захисту порушеного права.

  Перевіривши законність та обґрунтованість оспорюваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про його відповідність вимогам норм матеріального та процесуального права, в зв’язку  з чим підстав для його скасування не має.

     Керуючись статтями 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

 Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити,  а рішення Казанківського районного суду Миколаївської області  від 14 вересня 2010  року залишити без змін.

 Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку .

Головуючий

   Судді