Справа № 22ц-8757/10 Суддя першої інстанції: Гажа О.П.
Категорія 52 Суддя-доповідач апеляційного суду: Лівінський І.В.
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
23 грудня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючої Данилової О.О.,
суддів: Лівінського І.В.,
Шаманської Н.О.,
при секретарі судового засідання Поліщук Ю.В. ,
за участю: позивачки ОСОБА_3,
представника відповідача Арбатського С.О.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу
за апеляційною скаргою
комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Миколаїв»
(далі – КП «Міжнародний аеропорт Миколаїв»)
на рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 26 жовтня 2010 року
за позовом
ОСОБА_3 до КП «Міжнародний аеропорт Миколаїв» про поновлення на роботі,
в с т а н о в и л а:
В липні 2010 року ОСОБА_3 звернулась з позовом до КП «Міжнародний аеропорт Миколаїв» про поновлення на роботі.
Позивачка зазначала, що з липня 2006 року працювала на КП «Міжнародний аеропорт Миколаїв» на посаді техніка зв’язку. З 21 червня 2010 року її звільнили з роботи за прогули наказом № 152-к від 18 червня того ж року.
Посилаючись на незаконність зазначеного вище наказу, позивачка просила поновити її на раніше займаній посаді та стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу, а також 10000 грн. моральної шкоди.
Рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 26 жовтня 2010 року позов задоволено частково. Постановлено поновити позивача на посаді техніка зв’язку служби ЕРТОС КП «Міжнародний аеропорт Миколаїв» та стягнути з відповідача на користь позивачки 3682 грн. 58 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, 920 грн. 70 коп. моральної шкоди та 200 грн. витрат на правову допомогу. Крім того, суд стягнув з КП «Міжнародний аеропорт Миколаїв» на користь держави 59 грн. 50 коп. мита та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі КП «Міжнародний аеропорт Миколаїв», посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Так, відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір може бути розірваний власником у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин .
Судом встановлено, що ОСОБА_3 з липня 2006 року по 21 червня 2010 року працювала на КП «Міжнародний аеропорт Миколаїв» з почасовим графіком роботи. За цим графіком вона працювала 5 годин на день, з послідуючими трьома вихідними днями. В тому числі, вона виконувала свої функціональні обов’язки 1 червня 2010 року. 2, 3, та 4 червня були вихідними. Такий графік було доведено до позивачки її безпосереднім керівником – начальником служби ЕРТОС Величко В.П. 5 червня того ж року позивачка дізналась про зміну графіку роботи, та з цього дня працювала за новим графіком. Однак наказом № 152-к від 18 червня 2010 року її звільнили з роботи за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, за прогул без поважних причин, а саме, відсутності на роботі 3 червня 2010 року, що було передбачено новим графіком роботи.
Разом з тим, позивачка не була ознайомлена зі зміною графіку роботи.
За таких обставин, судом правильно встановлено, що у відповідача не було підстав для звільнення ОСОБА_3 з роботи за прогул, оскільки не можна вважати, що 3 червня 2010 року позивачка була відсутня на роботі без поважних причин.
Крім того, відповідач порушив порядок, передбачений ст. 43 КЗпП України, звільнивши позивачку з роботи без попередньої згоди на це профспілкової організації.
Доводи відповідача про те, що позивачка заздалегідь знала про новий графік роботи та мала працювати 3 червня, не заслуговують на увагу, оскільки докази, на які посилається відповідач, є непослідовними та суперечливими.
Так, в наказі № 152-к про звільнення зазначено, що позивачка знала про новий графік, який їй був доведений її начальником Величко В.П. 1 червня 2010 року.
Водночас, в запереченнях на позов представник відповідача зазначав, що позивачка знала про зміну графіку роботи з 1 червня 2010 року в квітні, оскільки її було ознайомлено з наказом № 81-к від 19 квітня 2010 року та новим графіком (а.с. 20).
Між тим, доказів того, що позивачку було ознайомлено з цим графіком, відповідач не надав.
Посилання апелянта на те що, вона відмовилась від ознайомлення з цим наказом та графіком, не підтверджено наданими по справі доказами.
Крім того, з новим графіком не було ознайомлено і безпосереднього начальника позивачки – Величка В.П. Його підпис на цьому графіку відсутній (а.с. 21 ).
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що звільнення ОСОБА_3 проведено з порушенням вимог чинного трудового законодавства, що є підставою для її поновлення на роботі та стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу за правилами ст. 235 КЗпП України.
Також суд правильно встановив, що таке порушення прав позивачки призвело до її моральних страждань, в зв'язку з чим, обґрунтовано стягнув з відповідача на користь позивачки 3682 грн. 58 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 920 грн. 70 коп. моральної шкоди. При цьому, судом прийнято до уваги характер та обсяг заподіяних позивачці душевних страждань, ступінь їх доведеності та інші суттєві обставини справи . Розмір стягнутої моральної шкоди та середнього заробітку апелянт не оскаржував.
Разом з тим, суд помилково поновив позивачку на посаді техніка зв’язку, оскільки з наказу № 42-к від 26 лютого 2010 року вбачається, що позивачку було переведено з цієї посади на посаду чергової АТС служби ЕСТОП-ЕРТОС. Вказаний наказ позивачка не оскаржувала.
Отже на момент звільнення позивачка займала посаду чергової АТС служби ЕСТОП-ЕРТОС. А тому, її необхідно поновити саме на цій посаді.
За такого, рішення в частині поновлення на роботі має бути змінено на підставі ст. 309 ЦПК України.
Керуючись статями 303, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Миколаїв» задовольнити частково.
Рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 26 жовтня 2010 року в частині поновлення на роботі змінити, виклавши цю частину в такій редакції.
Поновити ОСОБА_3 на посаді чергової АТС служби ЕСТОП-ЕРТОС комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Миколаїв».
В іншій частині рішення залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції.
Головуюча: Судді: