Справа № 22ц-8498/10 Головуючий у 1-й інстанції Корнешова Т.В.
Категорія 48 Доповідач апеляційного суду Яворська Ж.М.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
07 грудня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого – Базовкіної Т.М.,
суддів: Колосовського С.Ю., Яворської Ж.М.,
при секретарі Величковській Ю.С.,
за участю
позивача – ОСОБА_2, її представника - ОСОБА_3,
представника відповідача – ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу
за апеляційною скаргою
представника відповідача ОСОБА_5 – ОСОБА_4
на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 16 вересня 2010 року
за позовом
ОСОБА_2 до ОСОБА_5
про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
В С Т А Н О В И Л А:
У липні 2010 р. ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі.
В позові вказувала, що вони з відповідачем перебувають у зареєстрованому шлюбі з 15 липня 2004 р., мають сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. З січня 2010 р. не проживають однією сім’єю. З цього часу відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.
Враховуючи, що відповідач не працює, інших стягнень за виконавчими документами не має, просила стягнути з ОСОБА_5 на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в розмірі 1000 грн. щомісяця до його повноліття.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 16 вересня 2010 р. позов задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісяця у розмірі 800 грн. з подальшою індексацією відповідно до закону, починаючи з 15 липня 2010 р. і до його повноліття та судові витрати - 51 грн. судового збору на користь держави, 120 грн. витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_5 – ОСОБА_4, посилаючись на те, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права, просить його скасувати та направити на новий розгляд.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, позивачки, її представника, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.
Із матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_2 перебувають в зареєстрованому шлюбі з 15 липня 2004 р.( а.с.5).
Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з матір’ю, знаходиться на її утриманні, відповідач в добровільному порядку кошти на утримання дитини не надає.( а.с. 3, 6)
Відповідно до положень ст. 180, 183 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, частка заробітку (доходу), матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, як то передбачено положеннями ст. 184 СК України.
Суд першої інстанції, вирішуючи спір, виходив з того, що відповідач має мінливий дохід, працездатний, є приватним підприємцем, а тому розмір аліментів визначено в твердій грошовій сумі - 800 грн.
Між тим, повністю погодитись з такими висновками суду не можна, оскільки він дійшов до них без установлення всіх обставин, що мають значення для справи.
Не викликає заперечень висновок суду про необхідність покладення на відповідача обов’язку по сплаті аліментів на утримання сина, оскільки добровільно він таких коштів не надає, а відповідно до ст. ст. 180 – 182 СК України та роз’яснень, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України ,,Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" від 15 травня 2006 р., батьки зобов’язані утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття.
За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутись до суду з відповідним позовом. За рішенням суду аліменти на дитину присуджуються в твердій грошовій сумі, якщо батько має непостійний або мінливий заробіток.
Разом з тим, всупереч вимогам ст. 182 СК України, визначаючи розмір аліментів, які підлягають щомісячному стягненню з відповідача, місцевий суд не в повній мірі врахував його матеріальне становище та не вказав, якими ж належними та допустимими доказами підтверджується його щомісячний дохід, обмежившись поясненнями позивачки, а тому встановив аліменти у більшому розмірі ніж відповідач спроможний сплачувати.
Відповідно до довідки Заводського районного центру зайнятості м. Миколаєва, ОСОБА_5 перебуває на обліку як безробітний, допомогу по безробіттю у встановленому законом розмірі призначено з 22 березня 2011 року. Крім того, відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців ОСОБА_5 припинив підприємницьку діяльність 16 листопада 2010 р.
В зв’язку з чим, оскаржене рішення, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підлягає зміні з зменшенням розміру аліментів, які підлягають щомісячному стягненню з відповідача, до 350 грн.
Інші доводи апеляційної скарги правового значення для визначення розміру аліментів не мають.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 312 ЦПК України, судова колегія
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_5 – ОСОБА_4 – задовольнити частково.
Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 16 вересня 2010 року в частині розміру аліментів, які підлягають щомісячному стягненню з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 змінити , зменшивши розмір стягнення аліментів з 800 грн. до 350 грн.
В частині стягнення судових витрат рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено протягом двадцяти днів в касаційному порядку.
Головуючий Судді