Справа № 22ц-8496/10 Головуючий у 1-й інстанції Серебрякова Т.В.
Категорія 24 Доповідач апеляційного суду Яворська Ж.М.
У Х В А Л А
Іменем України
23 листопада 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі
головуючого – Базовкіної Т.М. ,
суддів - Колосовського С.Ю., Яворської Ж.М.,
при секретарі – Єфіменко О.М. ,
за участю:
представника позивача – Гаджарий А.В.,
відповідача – ОСОБА_3, його представника – ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу
за апеляційною скаргою
відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна компанія „Миколаївобленерго”
на рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 вересня 2010 року
за позовом
Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна компанія „Миколаївобленерго”
( далі - ВАТ ЕК „Миколаївобленерго”) до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію
В С Т А Н О В И Л А
У жовтня 2009 р. ВАТ ЕК „Миколаївобленерго” звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію.
Позивач зазначав, що відповідач є споживачем електричної енергії, на його ім’я відкрито особовий рахунок №НОМЕР_1. Відповідно до умов договору енергопостачальник поставив споживачеві у період з 01.06.2000 р. по 01.10.2009 р. електроенергію в обсязі 10191 кВт, що за діючими тарифами становить 1327 грн. 17 коп. Оскільки ним частково було сплачено за спожиту електричну енергію, то сума боргу становить 1149 грн.33 коп.
Посилаючись на викладені у позові обставини, позивач просив стягнути на їх з відповідача борг за спожиту електричну енергію у розмірі 1149 грн.33 коп.
Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 вересня у задоволені позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник позивачка просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи.
Відповідач заперечував проти задоволення апеляційної скарги, оскільки рішення суду є законним, у задоволені скарги просив відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, відповідача, його представника, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що відповідач є користувачем садового будинку АДРЕСА_1. 03 червня 2000 р. за вказаною адресою було встановлено електричний лічильник типу СО-И446, №0565748, з показаннями 0066. На ім’я відповідача відкрито особовий рахунок №НОМЕР_1. Згідно розрахунку позивача (а.с.2) за період з 1 червня 2000 р. по 01 жовтня 2009 р. загальна заборгованість відповідача за спожиту електроенергією складає 1149 грн. 33 коп., а споживання електричної енергію склало 10191 кВт. За цей період відповідачем було проведено всього дві оплати за отриманні послуги: в серпні 2008 р. на показання 0066 -0250 - 35 грн. та у грудні 2009 р. на показання 0250-0300 - 9 грн.
Тобто, зазначені послуги відповідач отримує, але розраховується за них несвоєчасно.
Отримання відповідачем послуг і відкриття особового рахунку на ОСОБА_3 слід вважати фактичним укладенням договору на умовах, передбачених Законом та правилами. Таким чином, встановлено, що між сторонами виникли договірні правовідносини.
Виходячи з положень ст.ст.6,526,626-631 ЦК України укладений договір є обов’язком для належного виконання сторонами відповідно до його умов, вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та Правил користування електричною енергією для населення згідно із законодавством України.
Згідно п.19,20 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою кабінету міністрів України №1357 від 26.07.1999 р., розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами для населення на підстав показань приладів обліку; розрахунковий період для встановлення розміру оплати споживачем електричної енергії є календарний місяць, плата вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.
Відповідно п.38 цих же Правил, енергопостачальник зобов’язаний проводити планову повірку, ремонт і заміну приладів обліку в терміни, встановлені нормативно-технічними документами та договором; проводити не менш як один раз на 6 місяців контрольне знімання показань приладів обліку у споживачів відповідно до затверджених графіків.
При проведені перевірки Департаментом з питань електроенергетики за заявою відповідача було встановлено явні порушення з боку позивача вимог нормативних документів щодо процедури зняття показів електролічильника, відсутність відомостей та підтверджуючих документів про зняття контрольних показів електролічильника, невиконання останнім зобов’язань щодо термінів повірки та заміни приладів обліку електричної енергії.
Згідно даних розрахункової книжки споживача ОСОБА_3, будь-які відмітки про фіксацію представником ВАТ ЕК «Миколаївобленерго» про контрольні знімання показань приладу обліку за період з червня 2000 р. по жовтень 2009 р. відсутні.
Як вбачається із матеріалів справи, а саме абонентської книжки та акту технічної перевірки від 04.05.2009 р. за спірний період відповідачем було спожито 191 Квт ( 0066 - 0250 – 0257 ). Даних про порушення правил користування електричною енергію відповідачем не надано.( а.с.49-52)
Твердження представника позивача про фактичне споживання відповідачем 10191 кВт електроенергії за вказаний період ґрунтується лише на припущеннях і в порушення ст.60 ЦПК України не підтверджується жодними об’єктивними даними.
З врахуванням даних обставин, судом було ухвалене обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позову.
Враховуючи, що висновки суду відповідають обставинам справи та нормам матеріального права, підстав для скасування рішення суду не вбачається.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що судом не надано належної оцінки довідці про програмні характеристики комплексу «Мегабілінг», не взято до уваги показання свідків, не є підставою для скасування рішення суду, оскільки є надуманими і не мають правового значення по даній справі. Більш того, дані, які зазначено у наданих до суду рахунках, не узгоджені з відповідачем.
Керуючись ст. ст. 303, 307,308, 315 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна компанія „Миколаївобленерго” відхилити , а рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення але може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку.
Головуючий
Судді