Справа № 22ц-8436/10 Суддя першої інстанції: Стрєльніков Д.В.
Категорія 23 Суддя-доповідач апеляційного суду: Лівінський І.В.
У Х В А Л А
іменем України
16 грудня 2010 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючої Данилової О.О.,
суддів: Лівінського І.В.,
Шаманської Н.О.,
при секретарі судового засідання Калашниковій А.М. ,
за участю представника позивача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу
за апеляційною скаргою
представника позивача – ОСОБА_3
на рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 28 вересня 2010 р.
за позовом
ОСОБА_4 до сільськогосподарського виробничого кооперативу «Олімпійський» (далі – СГВК «Олімпійський») про стягнення заборгованості по орендній платі та розірвання договору оренди землі,
в с т а н о в и л а:
У квітні 2010 р. ОСОБА_4 пред’явила позов до СГВК «Олімпійський» про стягнення заборгованості по орендній платі та розірвання договору оренди землі.
Позивачка зазначала, що за договором оренди землі від 1 листопада 2007 р. передала в оренду належну їй на підставі Державного акту земельну ділянку загальною площею 9,24 га строком на 5 років. Оскільки орендар неналежно виконував зобов’язання, сплату орендної плати проводив нерегулярно, тому просила стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 2 750 грн. по орендній платі за 2009 р. та розірвати договір оренди землі.
Рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 28 вересня 2010 р. у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник позивачки ОСОБА_3 , просила вказане рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про розірвання договору оренди скасувати, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позов.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору.
Відповідно до ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.
Із матеріалів справи вбачається, що позивачу на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку ЯЕ № 907435, виданого 28 вересня 2007 р., належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 9,24 га в межах території Криничанської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області.
За договором оренди землі, укладеним між сторонами 1 листопада 2007 р., позивачка передала вказану земельну ділянку строком на 5 років, а відповідач зобов'язався сплачувати позивачу орендну плату, з урахуванням додатку до договору від 15 січня 2008 р., щорічно до 30 грудня поточного року у формі та розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки 2750 грн., починаючи з урожаю 2009 р.
Судом встановлено, що за 2009 р. кооператив мав можливість вчасно сплатити орендну плату, проте не сплатив, оскільки ОСОБА_4 не надала реквізити для перерахунку коштів по орендній платі та не з’являлась до бухгалтерії для їх отримання.
В липні 2010 р., після звернення ОСОБА_4, відповідач розрахувався з позивачкою в повному обсязі, надавши їй сільськогосподарську продукцію за її заявою.
Вказані обставини підтверджуються наявними у справі зверненням відповідача до ОСОБА_4 (а.с. 27), довідкою відповідача від 20 вересня 2010 р. (а.с. 25), а також заявою позивачки від 6 липня 2010 р. про виконання умов договору позивачем щодо сплати орендної плати (а.с. 16).
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що несвоєчасний розрахунок по орендній платі за 2009 р. було проведено відповідачем не з його вини, а тому підстави як для стягнення заборгованості, так і розірвання договору оренди землі відсутні.
Доводи апелянта про те, що здійснення орендної оплати в натуральній формі, замість грошової, свідчить про неналежне виконання відповідачем умов договору оренди, є необґрунтованими, оскільки позивачка погодилася отримати орендну плату саме в такій формі.
Твердження апелянта про те, що ОСОБА_4 своєчасно зверталась до відповідача з вимогою про виплату орендної плати, але їй було відмовлено, є необґрунтованими, оскільки доказів таких звернень позивачка не надала, хоча це є її обов’язком відповідно до положень ст. 60 ЦПК України.
Таким чином, апеляційна скарга не містить доводів, які б спростували висновки суду чи доводили б порушення ним вимог матеріального та процесуального права, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів ,
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу представника позивача – ОСОБА_3 відхилити, а рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 28 вересня 2010 р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції.
Головуюча: Судді: