Справа № 22ц-8339/10 Головуючий у 1-й інстанції Тихонова Н.В.
Категорія 37 Доповідач апеляційного суду ОСОБА_1
У Х В А Л А
Іменем України
30 листопада 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі
головуючого – Базовкіної Т.М.,
суддів : Колосовського С.Ю., Яворської Ж.М.,
при секретарі - Поліщук Ю.В.,
за участю: відповідачів – ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу
за апеляційною скаргою
ОСОБА_4
на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 09 вересня 2010 року
за позовом
ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування
та зустрічним позовом
ОСОБА_2, ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування, -
В С Т А Н О В И Л А
У грудня 2008 р. ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Миколаївської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом.
В обгрунтування вимог зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_5 помер його батько ОСОБА_7. ІНФОРМАЦІЯ_6 померла його бабуся - мати батька ОСОБА_8. Після її смерті відкрилася спадщина на належний їй житловий будинок АДРЕСА_1 При зверненні до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини отримав відмову, оскільки ним не надано оригіналу правовстановлюючого документу на спадкове майно та невірно вказано прізвище спадкоємця як в рішення суду, так і в договорі дарування. Посилаючись на викладене, просив визнання за ним право власності в порядку спадкування за законом на ? частину житлового будинку № 6 по провулку 2-й Легпромівський у м. Миколаєві в порядку спадкування після смерті його бабусі ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6
У липні 2009 р. ОСОБА_9, ОСОБА_2, ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування на вищевказаний будинок. Посилаючись на те, що вони як дружина ОСОБА_7 та його діти також є спадкоємцями після смерті ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6, просили визнати за ними право власності в порядку спадкування після її смерті по ? частці кожному.
Дані позови об’єднано в одне провадження.
Ухвалою суду від 11 листопада 2009 р. первісного відповідача Миколаївську міську раду за первісним позовом замінено на належних ОСОБА_9, ОСОБА_5 та ОСОБА_2, в якості співвідповідача за первинним та зустрічним позовом залучено ОСОБА_3
Ухвалою суду від 09 вересня 2010 р. прийнято відмову ОСОБА_9 від заявлених нею позовних вимог про визнання права власності в порядку спадкування за законом, провадження у цій частині закрито.
Згодом ОСОБА_2, ОСОБА_5 було уточнено позовні вимоги, остаточно просили визнати за ними право власності в порядку спадкування за правом представлення по 1/6 частці за кожним на житловий будинок АДРЕСА_1, після смерті бабусі ОСОБА_8
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 9 вересня 2010 р. позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково, позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_5 задоволено у повному обсязі. Постановлено: визнати за ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5 право власності в порядку спадкування по 1/6 частці за кожним на житловий будинок АДРЕСА_1 після смерті бабусі ОСОБА_8, померлої ІНФОРМАЦІЯ_6
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме те, що позивач ОСОБА_5 у судовому засіданні особисто присутній не був, належним чином не уповноважив представляти його інтереси в суді, надана заява про розгляд справи у його відсутність написано не відомо ким, з заявою про прийняття спадщини не звертався, просив рішення суду змінити в частині задоволення позовних вимог щодо нього ОСОБА_4 та ОСОБА_2, задовольнивши позовні вимоги частково та визнати за кожним із них право власності в порядку спадкування на житловий будинок у розмірі 1\4 частки за кожним, позовні вимоги ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідачів, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що ОСОБА_8 є матір’ю ОСОБА_7 та ОСОБА_3.
ОСОБА_7 згідно копій свідоцтв про народження є батьком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3
На підставі договору дарування від 03 листопада 1973 р. ОСОБА_8 є власником житлового будинку АДРЕСА_1.
ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_7
ІНФОРМАЦІЯ_6 померла ОСОБА_8
Після її смерті відкрилася спадщина на вищевказаний житловий будинок.
Відповідно до вимог ст.1261, ч.1 ст.1267 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця та той із подружжя, який його пережив та батьки. Частки у спадщині кожного зі спадкоємців за законом є рівними.
Згідно вимог ч.1 та ч.5 ст.1266 ЦК України, внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частину спадщину, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини. Якщо спадкування за право представлення здійснюється кількома особами, частка їхнього померлого родича ділиться між ними порівну.
Спадкоємцями після смерті ОСОБА_8 є син ОСОБА_3 як спадкоємець першої черги та внуки - діти ОСОБА_7: ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 за правом представлення.
03 вересня 2008 р. ОСОБА_4 звернувся до другої Миколаївської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 Було заведено спадкову справу №793/2008 р., що свідчить про прийняття останнім спадщини в порядку визначеному ч.1 та 2 ст.1269 ЦК України.
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 14 серпня 2008 р. встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_4 та ОСОБА_8, яка є його рідною бабою.
На час відкриття спадщини, ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2, 09 грудня 1992 р.н були неповнолітніми, тому відповідно до вимог ч.4 ст.1268 ЦК України вважаються такими, що прийняли спадщину.
Постановами державного нотаріуса другої Миколаївську державної нотаріальної контори від 13 листопада 2009 р. та від 07 вересня 2010 р., ОСОБА_2 та ОСОБА_4 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_8, в зв’язку з тим, що ними не надано свідоцтво про смерть спадкодавця, оригінал правовстановлюючого документу про належність цього майна спадкодавцеві, що позбавляє спадкоємців отримати свідоцтво про право на спадщину у нотаріальній конторі.
ОСОБА_3 до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_8 до цього часу не звернувся.
Враховуючи викладене, суд прийшов до правильного висновку про те, що ОСОБА_4, ОСОБА_2. та ОСОБА_5 мають право на спадщину за правом представлення і їх частки, з врахуванням розміру тієї частки, яка б належала їх батькові – ? частка, є рівними кожному по 1/6 частці, а тому обґрунтовано задовольнив частково вимоги ОСОБА_4 та зустрічний позов у повному обсязі.
Доводи позивача в апеляційній скарзі про порушення судом норм процесуального права, а саме, що ОСОБА_5 не був присутній у судовому засіданні, на думку апелянта належним чином не уповноважив особу представляти його інтереси в суді є необґрунтованими, оскільки спростовується матеріалами справи. На а.с.101-102 є заява ОСОБА_5 про слухання справи у його відсутність, направлена до суду з супровідним листом за підписом начальника СІЗО, де на час розгляду справи перебував відповідач.
Що ж стосується доводів скарги про те, що ОСОБА_5 не звертався до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, то вони значення не мають, оскільки він на час відкриття спадщини був неповнолітнім і відповідно до вимог ч.4 ст.1268 ЦК України вважається таким, що прийняв спадщину автоматично.
За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду.
Керуючись статтями 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 9 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку.
Головуючий
Судді