Справа № 22ц - 8274/10                                       Головуючий першої інстанції: Бобровський І.М.

Категорія: 41                                       Суддя-доповідач апеляційного суду: Шаманська Н.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    16 грудня  2010  р.   колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

            головуючого: Данилової О.О.,

            суддів:     Лівінського І.В., Шаманської Н.О.,  

    при секретарі: Калашниковій А.М.,

      за участю:  позивачки – ОСОБА_2, представника відповідача – ОСОБА_3,    

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою  

ОСОБА_2

    на рішення Южноукраїнського міського суду  Миколаївської області  від 5 серпня 2010 р.,  ухваленого  за позовом

    ОСОБА_2

                                                                               до

відокремленого підрозділу «Южноукраїнська атомна електростанція»

державного підприємства НАЕК «Енергоатом»

( далі – ВП «ЮЖ АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом»),

ОСОБА_4,

ОСОБА_5

про визнання ордеру недійсним та визнання права на жиле приміщення,

в с т а н о в и л а :

    У березні 2010 р. ОСОБА_2 звернулась з позовом до ВП «ЮЖ АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом», ОСОБА_4 про визнання  ордеру недійсним та визнання за нею права  на жиле приміщення.

    Позивачка зазначала, що в травні 2007 р. її родина отримала ордер на кімнату АДРЕСА_1 який перебуває у господарському віданні  ВП «ЮЖ АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом» та має статус малосімейного гуртожитку. В травні 2009 р. звільнилась кімната АДРЕСА_1, яка знаходиться в одній секції з кімнатою, в якій проживає її родина. Проте, в порушенні  положень ч. 1 ст. 54 ЖК України, звільнену кімнату, рішенням  адміністрації та профспілкового комітету ВП «ЮЖ АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом»   було надано  родині ОСОБА_4

    Посилаючись на те, що її родина має переважне право на отримання спірної кімнати, позивачка просила  визнати недійсним ордер, виданий  ОСОБА_4 на кімнату АДРЕСА_1, зобов’язавши відповідача  видати їй ордер на спірну кімнату та зобов’язати ОСОБА_4 звільнити спірну кімнату від речей.

    Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 20 травня 2010 р. до участі в справі в якості відповідача притягнуто ОСОБА_5

    Рішенням цього ж суду від 5 серпня 2010 р.  в задоволені позову  відмовлено.

    В апеляційній скарзі  ОСОБА_2,  посилаючись на те,  що суд не врахував,  що окрема кімната в секції гуртожитку не може бути об’єктом самостійного договору  найму, а також кімната надана родині відповідача за розміром є меншою  ніж передбачено Примірним положенням про гуртожитки, просила скасувати рішення  суду та ухвалити нове, яким задовольнити її позов.  

    Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб які з’явились в судове засідання, дослідивши докази по справі в  межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції , колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  не підлягає задоволенню з наступних підстав.

    Судом встановлено, що власником  будинку АДРЕСА_1 є  державне підприємство НАЕК «Енергоатом». Зазначений будинок має статус гуртожитку для проживання сімей.

    Порядок надання жилої площі в гуртожитках, врегульований Примірним положенням про гуртожитки, затвердженим  Постановою Ради Міністрів Української РСР від 3 червня 1986 р. № 208 (далі - Положення)  та  главою 4 ЖК України. Зокрема, згідно п. 9  Положення  та ч.  2 ст. 128 ЖК України передбачено, що жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу  кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету.

    З матеріалів справи вбачається, що позивачка з родиною із трьох осіб на підставі ордеру № 20/2007 від 17 травня 2007 р.  займає кімнату АДРЕСА_1, яка знаходиться в зазначеному гуртожитку.  

Згідно рішення адміністрації та профспілкового комітету ВП «ЮЖ АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом» від 18 серпня 2009 р.   працівнику цього підприємства  ОСОБА_4 на склад сім’ї з трьох чоловік надана кімната АДРЕСА_1 в зазначеному гуртожитку.

    При цьому комісія керувалась ст. 12 Положення  про використання жилих будинків для малосімейних для тимчасового забезпечення  жилими приміщеннями малих сімей, згідно якого житлові приміщення, які вивільняються в будинках для тимчасового проживання малосімейних, вправі заселяти в перше чергу працівникам підприємства.

Положення  ч. 1 ст. 54 ЖК України, на яку посилається позивачка,  не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки зазначені норми регулюють порядок надання житлових приміщень в будинках державного та громадського фондів.  До того ж,   надання жилого приміщення суміжному наймачеві стосується квартир, в яких  проживають два або більше наймачів.

За таких обставин, суд дійшов вірного висновку, що ордер на кімнату АДРЕСА_1 ОСОБА_4 виданий з дотриманням п. 9  Положення  та ч. 2 ст. 128 ЖК України, а тому відсутні підстави вважати його недійсним.

    Надання відповідачам кімнати, яка за площею  є меншою ніж передбачено п. 12 Положення, не  порушує прав позивачки, а тому не  може бути підставою для скасування судового рішення.

     Керуючись ст. ст. 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

              Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити , а рішення Южноукраїнського міського суду  Миколаївської області  від 5 серпня 2010 р. залишити без змін.              

      Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: