Справа 22ц-8271/ 10 року Головуючий 1-ї інстанції: Тихонова Н.С.
Категорія 27 Суддя – доповідач апеляційного суду: Кутова Т.З.
У Х В А Л А
Іменем України
2010 року грудня місяця 22 дня судова колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого: Галущенка О.І.,
суддів: Шолох З.Л.,
Кутової Т.З.,
при секретарі: Богуславській О.М.,
за участю : представника позивачки ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_3, в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1
на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 серпня 2010 року постановлене по справі за позовом
ОСОБА_3, в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1
до
Акціонерно-комерційного Банку соціального розвитку «Укрсоцбанк», ОСОБА_5, треті особи Служба у справах дітей адміністрації Ленінського району виконкому Миколаївської міської ради, Ленінський відділ державної виконавчої служби управління юстиції м. Миколаєва, приватний нотаріус Нікітін Р.В.
про
визнання недійсними договору іпотеки та виконавчого напису.
В С Т А Н О В И Л А :
У жовтні 2008 року ОСОБА_3 в інтересах своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернулася до суду з позовною заявою до Акціонерно-комерційного Банку соціального розвитку «Укрсоцбанк», ОСОБА_5 про визнання договору іпотеки та виконавчого напису нотаріуса недійсними.
Позивачка зазначала, що 25 травня 2007 року між ОСОБА_5 та АКБ «Укрсоцбанк» було укладено кредитний договір на суму 35 000 доларів США зі сплатою 13 відсотків за користування кредитом строком до 24 травня 2017 року.
В забезпечення кредитних зобов’язань між відповідачами укладено також договір іпотеки, за яким в іпотеку передано квартиру АДРЕСА_1 вартістю 278480 грн.
Відповідач ОСОБА_5 не виконував належним чином зобов’язання за договором кредиту, в зв'язку з чим виникла заборгованість та на вимогу банку приватним нотаріусом Миколаївського міського округу Нікітіним Р.В., було вчинено виконавчий напис.
Посилаючись на те, що на підставі рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 16 вересня 2008 року співвласницею квартири, яка є предметом іпотеки, є також і неповнолітня донька позивачки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, однак це не було враховано при укладенні договору іпотеки та при вчиненні нотаріального напису, то вказаними діями порушені житлові права неповнолітньої, в зв’язку з чим ОСОБА_3 просила задовольнити її позовні вимоги.
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 серпня 2010 року в задоволені позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачка просить вказане рішення суду скасувати, по справі ухвалити нове рішення, яким задовольнити її вимоги, посилаючись на те, що суд не повно з’ясував обставини справи та дав доказам невірну оцінку, а тому дійшов необґрунтованого висновку.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивачки, дослідивши докази по справі, колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів справи і таке встановлено судом, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 28 липня 2006 року Адміністрацією Ленінського ВММР, квартира АДРЕСА_1 на праві власності належить ОСОБА_5 (а.с. 24).
В даній квартирі значаться зареєстрованими позивачка ОСОБА_3 її чоловік ОСОБА_5 та їх неповнолітня, на час звернення до суду, донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 13, 21).
ОСОБА_5 з АКБ СР "Укрсоцбанк" 25 травня 2007 року уклав договір кредиту на суму 35000 доларів США зі строком погашення до 24 травня 2017 року (а.с. 6-19).
Того ж дня в забезпечення взятих на себе кредитних зобов'язань між тими ж сторонами було укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого, в разі не виконання боржником за кредитним договором, кредитодавець може отримати задоволення за кредитним договором за рахунок звернення стягнення на іпотечне майно, тобто на квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 9-12).
Відповідно до положень ст. 319 ЦК України власник здійснює своє право власності шляхом володіння, користування та розпорядження своїм майном на власний розсуд.
Враховуючи, що інших власників квартири АДРЕСА_1, крім відповідача ОСОБА_5 немає, то відповідно до наведеної правової норми саме йому належить право розпорядження вказаною квартирою.
Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 серпня 2010 року, на яке посилається позивачка, скасовано та по даній справі за позовом ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, до ОСОБА_5, Управління з використання та розвитку комунальної власності Первомайської ради Миколаївської області та до інших про визнання права власності на житло, визнання недійсними свідоцтва та договорів купівлі-продажу постановлено ухвалу від 18 грудня 2009 року про залишення вказаного позову без розгляду (а.с. 50).
Таким чином права неповнолітньої доньки позивачки, як власниці квартири, не були доведені в судовому засіданні, а тому і відсутні підстави для їх судового захисту та застосування положень ст. 177 СК України та ст. 203 ЦК України, щодо недійсності угоди.
За вказаних обставин, районний суд обґрунтовано відмовив в задоволенні позову ОСОБА_3, заявленого в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Доводи апеляційної скарги про невідповідність кредитного договору вимогам закону, через те, що гроші банком за вказаним договором були видані в іноземній валюті, а саме доларах США, а не в гривні, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вказане не є предметом доказування по даній справі.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308 ЦПК України, судова колегія, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, - відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 серпня 2010 року – залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий:
Судді: