Справа  22ц – 8248/10                                                 Суддя першої інстанції  Подзігун Г.В.

Категорія   20                                                                    Суддя доповідач   Кутова Т.З.          

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

    8 грудня 2010 року  судова колегія судової палати   в цивільних справах  Апеляційного суду Миколаївської області   в складі:

    головуючого:     Галущенка О.І.,

    суддів:       Шолох З.Л.

             Кутової Т.З.,

    при секретарі: Голубкіній О.О. ,

    за участю:  представника   позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3,  ОСОБА_4,  ОСОБА_5, ОСОБА_6 - ОСОБА_7, представників  Товариства  обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «НІС-ТВ»  (далі ТОВ «ТРК «НІС-ТВ») - Мехеди В.В., Верцюх І.М.,  представника позивачки ОСОБА_9 – ОСОБА_10, відповідачки ОСОБА_11  та її представника  ОСОБА_12,  приватного нотаріуса ОСОБА_13,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні   в м. Миколаєві  цивільну справу за   апеляційними скаргами

ОСОБА_2,  ОСОБА_5,  ОСОБА_3,  ОСОБА_6, ОСОБА_4; ОСОБА_11, приватного нотаріуса ОСОБА_13  

на   рішення    Центрального   районного   суду м. Миколаєва   від  7 червня   2010 року  по  цивільній  справі   за   позовом  

ОСОБА_2, ОСОБА_5,  ОСОБА_3,  ОСОБА_14,  ОСОБА_4

до

 Закритого акціонерного товариства (далі - ЗАТ) «Миколаївіндодяг», ОСОБА_11, треті особи   ОСОБА_9, ОСОБА_15, Відкрите акціонерне товариство (далі ВАТ) «Перлина», Товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Перукарня  чаруня»,  Товариство з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) «Миколаївелектро», ТОВ  «ТРК  «НІС-ТВ», приватний нотаріус ОСОБА_13  про

переведення прав та обов’язків покупця,

та за позовом

ОСОБА_9 до ЗАТ «Миколаївіндодяг»,  ОСОБА_11,  ОСОБА_16, ОСОБА_2, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_5,  ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_6,  ОСОБА_4, треті особи ОСОБА_15,  ВАТ «Перлина»,  ТОВ «Перукарня чаруня», ТОВ «Миколаївелектро», ТОВ «ТРК  «НІС - ТВ», приватний нотаріус ОСОБА_13

про визнання недійсним свідоцтва  в частині повідомлення  ОСОБА_9  про намір продажу,  визнати недійсним договір купівлі-продажу  в частині покупця  та переведення прав та обов’язків покупця

В С Т А Н О В И Л А:

В грудні 2008 року ОСОБА_2,  ОСОБА_5,  ОСОБА_3,  ОСОБА_6, ОСОБА_4,   ОСОБА_17,  ОСОБА_18 та  ОСОБА_8   звернулися до суду з позовною заявою до   ЗАТ «Миколаївіндодяг»  та ОСОБА_11  про переведення на них  в рівних частках прав  та обов’язків   покупця  за договором купівлі-продажу 113/1000   частини  нежитлової будівлі АДРЕСА_1,  укладеним  12 липня 2005 року між  ЗАТ «Миколаївіндодяг»   та ОСОБА_11  і посвідчений приватним нотаріусом  ОСОБА_13  Позивачі  зазначали, що  вказаний договір   було укладено з порушенням вимог закону, щодо  повідомлення їх, як співвласників вказаної нежитлової будівлі,    про вчинення  продажу  вказаної частки.  

    Аналогічний позов   пред’явила   також співвласниця ОСОБА_9, яка теж посилалася на порушення свої прав співвласника  щодо  переважного  права   купівлі частки   в спільному майні , та зазначала що про продаж не була повідомлена  продавцем,  а про   укладення договору купівлі-продажу  дізналася  лише   після узаконення ОСОБА_11   самочинно проведеної реконструкції. ОСОБА_9 просила перевести   в тому числі і на неї права покупця за вказаною угодою,  визнати   свідоцтво про   повідомлення співвласників  та спірний договір купівлі - продажу  частково недійсними.

    Ухвалами   суду від  22 липня,  5 серпня   2009 року  та  12 квітня  2010 року    провадження по справі  в частині  позовних вимог  ОСОБА_18,  ОСОБА_17, ОСОБА_8  та ОСОБА_16 закрито, в зв’язку з їх відмовою від позовних вимог.

Рішенням  Центрального районного суду   м. Миколаєва  від  7 червня 2010 року  позови задоволено.  Переведено права та обов’язки покупця  за договором купівлі-продажу 113/1000  частин  нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, укладеним між ЗАТ «Миколаївіндодяг»  та ОСОБА_11 від 12 липня 2005 року  на ОСОБА_2, ОСОБА_5,  ОСОБА_3,  ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_9  в рівних частках, а саме по  113/6000 на кожного. Стягнуто з  вказаних осіб   на користь ОСОБА_11 по 45666 грн. 66 коп. з кожного, а сього   274000  грн. сплачених за вказаним договором шляхом списання вказаних коштів з депозитного рахунку ТУ ДСА у Миколаївській області, залишок коштів повернуто  відповідним  особам.    

    В задоволенні  інших  позовних вимог ОСОБА_9   відмовлено.  Розподілені судові витрати.

    В апеляційній скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_5,  ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4  просять вказане рішення   змінити  та відмовити   ОСОБА_9  в задоволенні позовних вимог, залишивши вказане рішення в іншій частині без змін, посилаючись на те, що   остання   не довела   в суді порушення своїх прав.

    В апеляційній скарзі  ОСОБА_11 просить вказане рішення суду  скасувати, та в задоволенні позовних вимог до неї повністю відмовити, посилаючись на те, що   вказане рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а   висновки суду не відповідають дійсним обставинам  по справі.

    В апеляційній скарзі  приватний нотаріус ОСОБА_13  просить   також вказане  рішення суду   скасувати та відмовити  в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що  відповідно до вимог «Інструкції про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» всі співвласники  спільної часткової власності   були повідомлені належним чином  про що свідчать  поштові зворотні повідомлення.

    Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, дослідивши докази по справі, судова колегія дійшла висновку про    наявність підстав для  часткового задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6,   ОСОБА_4  та  задоволення апеляційних скарг ОСОБА_11  і   приватного нотаріуса ОСОБА_13    

    Районний суд задовольняючи позовні вимоги та   вирішуючи про переведення прав   покупця   за договором купівлі продажу 113/1000    частини  нежитлової будівлі АДРЕСА_1,  виходив з того, що переважне право покупки частки у спільному майні  співвласників   вказаної будівлі порушено, оскільки співвласники не були   належним чином повідомлені про продаж вказаної частки, як того вимагає закон.

    Відповідно до вимог ст. 361 ЦК України   співвласник має право самостійно   розпоряджатися своєю часткою  у праві спільної часткової власності, а за   положеннями ч. 1 та 2 ст. 362 ЦК України у разі продажу частки   у праві спільної часткової власності  співвласник має переважне право  перед іншими особами   на її купівлю   за ціною, оголошеною для продажу   та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів.  Продавець частки у праві спільної часткової власності   зобов’язаний письмово повідомити  інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші  умови   на яких він її продає.

      Як вбачається з матеріалів справи, ЗАТ «Миколаївіндодяг»   належало на праві власності 113/ 1000  частин  нежитлової будівлі № 30-а    по вул.  Чкалова  в  м. Миколаєві (т. 1 а.с. 22).  Інша   частина   вказаної будівлі належить в різних частках   співвласникам: ОСОБА_8 -  565/20000  частин,  ОСОБА_6 -  805/20000 частин,  ОСОБА_18 – 36/1000  частин,  ОСОБА_3 -  385/20000  частин,  ОСОБА_5 155/1000  частин, ОСОБА_4  985/20000  частин,  ОСОБА_17-  35/1000  частин,  ОСОБА_9 – 15/1000  частин,  ОСОБА_16 -  18/1000  частин,  ОСОБА_15 -  18/1000 частин,  ОСОБА_2  23/1000  частин,  ВАТ «Перлина» - 29/1000  частин, ТОВ  «Перукарня Чаруня»  - 62 /1000  частин, ТОВ  «ТРК «НІС – ТВ» - 86/1000  частин,  ТОВ «Миколаївелектро» -  119/ 1000   частин,  ЗАТ «Миколаївіндодяг» - 154/1000  частин (т.1 а.с.10, 12, 14, 15, 20, 21, т.2 а.с.11).

       За договором   купівлі-продажу  від 12 липня 2005 року  ЗАТ «Миколаївіндодяг»   продав, а   ОСОБА_11 купила  113 /1000  частин  вказаної    нежитлової   будівлі за 274000 грн.  (т. 1 а.с.  17).

       На виконання вимог наведеного  закону, 16  березня 2005 року  продавець  ЗАТ «Миколаївіндодяг»  звернувся   до приватного нотаріуса  ОСОБА_13 з заявою про повідомлення   співвласників  вказаної  нежитлової   будівлі   про  продаж   належної йому частки  в спільному майні  з зазначенням розміру частки, яка продається,  її ціни  та   строку (один місяць)   на протязі якого  співвласники мають змогу заявити про свої наміри   щодо купівлі вказаної частки (т. 1 а.с. 62).  Вчинення вказаної нотаріальної  дії, а саме «Передача заяви однієї особи   іншій особі»  передбачено   ст. 84 Закону України «Про нотаріат».

    В порядку   встановленому  п. 54 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» приватний нотаріус   направила  поштові   відправлення  зі зворотними поштовими повідомленнями про його вручення   з зазначеною заявою  всім співвласникам.   Як вбачається зі зворотних поштових повідомлень, в них містяться   відомості про вручення  направленої поштової кореспонденції  адресатам     ( т.1 а.с.  64-79, 82-96).  Таким чином,  впевнившись    в отриманні співвласниками  заяви  продавця про продаж  частки в спільному майні,    приватний нотаріус правомірно  12 липня  2005 року видала   відповідне свідоцтво  за реєстровим №  3090      (т. 1  а.с.  97).  

        При цьому неможна погодитись із   судженням   місцевого суду, про те, що   направлення поштового  повідомлення не за адресою місця проживання, а за  місцем роботи  співвласників  чи  знаходження їхньої  власності,  саме по собі  не є   належним повідомленням.   Оскільки   відповідно до  положень ст. 362 ЦК України  законодавцем визначено, що правове значення   має сам факт повідомлення співвласника, а не спосіб, в  який  таке повідомлення  було  здійснено.  

                Так з пояснень  працівника  ТОВ «ТРК «НІС-ТВ»  ОСОБА_19, допитаної в якості свідка,    слідує, що саме вона, як уповноважена на отримання поштової кореспонденції  отримала    листи    від приватного нотаріуса на ім’я  ОСОБА_2, ОСОБА_5,  ОСОБА_3, ОСОБА_6  та ОСОБА_4  При отриманні   вказаної кореспонденції на ім’я зазначених  осіб,  ОСОБА_19   не  заперечувала їх місце  роботи  в ТОВ «ТРК «НІС – ТВ» чи можливість вручення їм цієї кореспонденції. Вказані листи   були передані  керівнику  товариства ОСОБА_8, від якого також ніяких заперечень  не послідувало.

    Відповідно до довідки, виданої   ТОВ  «ТРК «НІС – ТВ»  ОСОБА_3 та ОСОБА_4   є  його працівниками  (т. 3  а.с. 117).  Згідно зі   Статутом    вказаного товариства,    зазначені  особи   та  також   ОСОБА_6   є його засновниками (а.с. 105-117).   Пунктом  5.5.  вказаного Статуту  зазначено, що директор  здійснює   всі питання діяльності підприємства,  куди відносяться,  в тому числі і повноваження щодо управління трудовим колективом, а також те, що   директор  є підзвітним зборам  учасників товариства. Таким чином ОСОБА_8, як директор товариства, був зобов’язаний     передати   вказану поштову кореспонденцію працівникам підприємства та його засновникам, або повернути, як  помилково направлені.

    Крім того,  про належне повідомлення  про продаж частки в спільному майні, вищезазначених осіб,   свідчить   подальше листування з приводу вирішення   питань господарювання   та співпраці  ТОВ «ТРК  «НІС – ТВ»  в особі його директора  ОСОБА_8  з  набувачкою спірної частки ОСОБА_11, з яких вбачається   сприйняття   останньої   саме, як співвласниці  нежитлової будівлі.  

Так, в  листі   від  21 квітня 2006 року,   ОСОБА_11   пропонується   надати згоду на реконструкцію  даху  нежитлової будівлі АДРЕСА_1   та  прийняти участь в  дольовій участі  фінансування   її  реконструкції (т. 2 а.с. 24). А листом від 29 серпня 2006 року  ТОВ «НІС-ТВ» ОСОБА_8 дає погодження на реконструкцію спірної  113/1000  частки  придбаної ОСОБА_11 (т.2  а.с. 28).  Листом від 26 квітня 2007 року  ОСОБА_11 направлено  поверховий   план  мансардного поверху для погодження (а.с. 72).  Більше того, 21 травня  2007 року  ОСОБА_11 та ТОВ «ТРК «НІС – ТВ»   підписали договір комісії  щодо реконструкції   відповідної частини даху будинку (а.с. 75).  

    Помилковими  є висновки  суду і стосовно неналежного повідомлення   про продаж частки в спільному майні співвласниці позивачки  ОСОБА_9  Так,   поштове повідомлення їй було направлено  двічі  за   місцем  її проживання по АДРЕСА_2  (т. 1 а.с. 69, 96). Як слідує зі зворотних повідомлень,  поштове відправлення вручене, відповідно до вимог «Правил  пересилання та вручення поштових відправлень»  особі, яка знаходилась за вказаною  адресою на  прізвище ОСОБА_9, в другому випадку з зазначенням  ініціалів  ОСОБА_9 Посилання позивачки  на те, що підпис на зворотному повідомленні вчинено не нею   не підтверджені належними доказами. Також її ствердження    про неможливість   отримання   вказаного поштового відправлення, в зв’язку з перебуванням   на санаторному лікуванні  в м. Одесі,  враховуючи, як не значну відстань місця лікування від місця проживання так і   санаторний режим лікування, який не є суворим,   не  можна сприймати, як  належний  доказ  на  спростування  вказаного  факту (а.с. т.2 а.с. 133).      

    Також обізнаність   позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_5,  ОСОБА_3,  ОСОБА_6,  ОСОБА_4   щодо особи співвласниці ОСОБА_11 з  грудня 2007 року, а ОСОБА_9  з  вересня 2008 року,  як   вони  зазначають в позовних заявах,    спростовується  відкритим  проведенням   відповідачкою  реконструкції належної їй частки  з 2006 року, що  вбачається з наведених попередніх листів.   До того ж  в матеріалів справи № 2-14-1637/09 за позовом  ОСОБА_11 до Адміністрації Центрального району в м. Миколаєві  де на а.с. 6 міститься довідка БТІ  від  20 вересня 2006 року   про вартість  самочинно реконструйованих приміщень, з якої слідує, що  на час  видачі вказаної  довідки реконструкція була вже проведена.      

Листом  від  25 липня 2006 року   ЗАТ «Миколаївіндодяг»    повідомило співвласників   про  аварійний стан  діючої системи  теплопостачання  в спільному будинку,   та запропонувало    їм  самостійно вирішувати   питання  опалення  для належних їм приміщень.  Вказаного листа було направлено  в тому числі і   директору  ТОВ «ТРК «НІС – ТВ» ОСОБА_8, ОСОБА_9  ОСОБА_5,  а також  як співвласницю зазначено і ОСОБА_11  (т. 2 а.с. 77).  Оскільки питання опалення  вирішено кожним із співвласників,  то  це є підтвердженням отримання ними  вказаного листа, а значить  і  обізнаності  ними  щодо кола осіб  співвласників.

     Факт  належного   повідомлення про продаж частки в спільному майні,  зокрема позивача  ОСОБА_5,  також підтверджується визнанням цього  факту   співвласницею   його дружиною  ОСОБА_16,  в зв’язку з чим остання відмовилася  від позову.  

Відмова  інших позивачів  від   позову, а саме   ОСОБА_16, ОСОБА_17,  ОСОБА_8, ОСОБА_18  та  не пред’явлення такого позову ТОВ  «Миколаївелектро», ТОВ «Перукарня «Чаруня», в зв’язку з їх належним повідомленням  про продаж частки в спільному майні,    свідчить про належне їх повідомлення  у спосіб  обраний нотаріусом, що стосується   в тому числі і   позивачів по справі (  т.1 а.с. 60-61, т.2  а.с. 136-137).

    Враховуючи наведені обставини,  перешкоди  для нотаріального посвідчення  договору купівлі - продажу   частки в спільному майні від  12 липня 2005 року   були відсутні.

Тому судова колегія,  оцінюючи наведені  докази в їх сукупності,  дійшла   висновку,  що позивачами   своєчасно отримані  поштові листи з заявою продавця про продаж частки  в спільному майні, так як це зазначено в зворотних поштових повідомленнях,   а їх послідуючі вищезазначені дії (щодо листування), або бездіяльність (з приводу реконструкції проданої частки) де вони сприймали ОСОБА_11, як співвласницю нежитлової будівлі, свідчать про їх свідомий вибір щодо відмови від реалізації   права переважної покупки спірної  частки.    

Оскільки    позивачами не доведено   факту порушення їх прав, як   співвласників,     в наслідок укладення договору купівлі-продажу   спірної частки від  12 липня 2005 року, а тому і   відсутні підстави  для їх судового захисту  в порядку встановленому ч. 4 ст.  362 ЦК України.

    За такого, оскаржуване  рішення суду, відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення  про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до   положень ч. 6  ст. 154  ЦПК України  скасуванню також підлягають  заходи щодо забезпечення позову  вжиті  на підставі  ухвал  суду від 14 квітня 2009 року, 22 липня 2009 року та  1 квітня 2010 року,   а кошти, які внесені  позивачами на  депозитний рахунок ТУ ДСА  необхідно повернути.

    Керуючись ст. ст. 303,  307,  309  ЦПК України , судова колегія

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу   ОСОБА_2, ОСОБА_5,  ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_21   – задовольнити  частково, апеляційні скарги ОСОБА_11 та ОСОБА_13   задовольнити.

    Рішення   Центрального   районного   суду м. Миколаєва     від   7  червня    2010 року    скасувати.

    В задоволенні позову   ОСОБА_2, ОСОБА_5,  ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4 до ЗАТ «Миколаївіндодяг» та ОСОБА_11  про переведення прав покупця  та позову ОСОБА_9   до  ЗАТ «Миколаївіндодяг», ОСОБА_11 та інших  про переведення прав   покупця, визнання  нотаріального свідоцтва  та договору купівлі-продажу частки в спільному майні частково недійсними     відмовити.

    Скасувати  заходи забезпечення   позову  вжиті на підставі  ухвал  вказаного   суду  від  14 квітня 2009 року, 22 липня 2009 року та  1 квітня 2010 року, а кошти внесені  на депозитний  рахунок   ТУ ДСА  України  в Миколаївській області на підставі вказаних ухвал   повернути їх власникам.  

    Рішення   апеляційного суду   може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого  суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ  на протязі двадцяти днів  з дня його проголошення.

Головуючий

Судді