Справа № 22ц-7994/10 Головуючий у 1-й інстанції Ямкова О.О.
Категорія 41 Доповідач апеляційного суду Мурлигіна О.Я.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
25 листопада 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого - Козаченка В.І.,
суддів: Мурлигіної О.Я., Довжук Т.С.,
при секретарі судового засідання Шпонарській О.Ю.,
за участю:
позивачів ОСОБА_2,
представника позивача ОСОБА_3,
відповідачки ОСОБА_4,
представника третьої особи ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу
за апеляційною скаргою
ОСОБА_4
на рішення
Центрального районного суду м. Миколаєва від 29 липня 2010 року
за позовом
ОСОБА_2, ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні квартирою,
В С Т А Н О В И Л А:
У лютому 2010 року ОСОБА_2 і ОСОБА_6 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні їх квартирою АДРЕСА_1, яки чинить відповідачка, проживаючи в квартирі АДРЕСА_1 вказаного будинку.
Позивачі зазначали, що остання огородила вхід до своєї квартири металевою сіткою, накривши її шифером, з використанням стіни їх прибудови як підпорку. Внаслідок цього дощова вода потрапляє на стіну прибудови. На огородженій території, на яку відповідачка нікого не впускає, вона зберігає різні речи, влаштовуючи безлад, перегороджуючи доступ до комунальних мереж.
Посилаючись на викладене, позивачі просили зобов’язати відповідачку знести самовільно побудовану огорожу, демонтувати шиферне покриття над огорожею, прибрати майно від стіни їх прибудови та звільнити двір на метр від стіни їх квартири.
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 29 липня 2010 року позов задоволено частково. ОСОБА_4 зобов’язано за її рахунок перенести самовільно змонтовану нею металеву огорожу, яка примикає до стіни квартири АДРЕСА_1 на 0,5 м. від цієї стіни, а також прибрати належні їй старі дерев’яні вікна та рами. З відповідачки на користь ОСОБА_2 стягнуто 45 грн. 50 коп. судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. На думку апелянта, висновки суду суперечать обставинам справи та вимогам матеріального права, оскільки суд вийшов за межі позовних вимог та обрав неналежний спосіб захисту прав позивачів.
З’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що сторони проживають у багатоквартирному будинку АДРЕСА_1, який знаходиться на балансі ТОВ «Центральний 1». Позивачі проживають в двокімнатній квартирі АДРЕСА_1, маючи рівне право власності на неї, а відповідачка в однокімнатній квартирі АДРЕСА_1 вказаного будинку.
Відповідачка огородила металевою сіткою площу перед входом у свою квартиру. Огорожа примикає до стіни квартири позивачів. ОСОБА_4 зберігає на огородженому нею майданчику біля стіни квартири позивачів різні речи.
Відповідно до вимог ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування й розпорядження своїм майном.
Встановивши, що складування ОСОБА_4 речей біля стіни квартири АДРЕСА_1 вказаного будинку перешкоджає позивачам обслуговувати зовнішні стіни їх квартири, суд обґрунтовано поклав на відповідачку обов’язок прибрати старі двері та вікна рами від стіни вказаної квартири.
Проте з висновками суду в частині переносу ОСОБА_4 металевої огорожі на 0,5 м. від стіни квартири позивачів колегія суддів погодитися не може.
Так, вказаний спосіб необґрунтований оскільки не відповідає вимогам СНіП та не усуває перешкоди в обслуговуванні стіни квартири позивачів. Навпаки, він перешкоджає нормальному обслуговуванню зовнішньої стіни квартири АДРЕСА_1, оскільки обмежує простір між стіною та сіткою. Разом з тим, хвіртка огорожі не закривається на замок, і позивачі не позбавлені вільного, необмеженого доступу на огороджену територію для обслуговування стіни своєї квартири. Таке їх право не заперечувала в апеляційному суді відповідачка.
За вказаного колегія суддів вважає, що рішення в частині переносу огорожі у відповідності з п. 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення в цій частині, про відмову в такому способу усунення перешкод в користуванні майном позивачів.
Наявність неприязних стосунок між сторонами сама по собі не є підставою для переносу огорожі. Крім того, позивачі не надали достовірних та допустимих доказів перешкод з боку відповідачки в їх доступу на огороджену площу для обслуговування квартири або комунікацій.
Інші доводи в апеляційній скарзі необґрунтовані. Суд, ухвалюючи рішення, не вийшов за межі підстав позову.
Рішення в частині відмови в задоволенні позову сторони не оскаржили.
Керуючись ст.ст. 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 29 липня 2010 року в частині покладення на ОСОБА_4 обов’язку перенести за її рахунок змонтовану нею огорожу, яка примикає до квартири АДРЕСА_1 скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення. Відмовити в задоволенні цих позовних вимог.
В інший частині вказане рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий: Судді: