Справа № 22ц-7344/10 Головуючий суду першої інстанції – Кваша С.В.
Категорія 53 Суддя доповідач апеляційного суду - Шаманська Н.О .
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2010 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого: Данилової О.О.,
суддів: Лівінського І.В., Шаманської Н.О.,
при секретарі: Меріковій Д.В.,
за участю позивачки - ОСОБА_2, представника відповідача – Романчука О.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_2
на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 9 червня 2010 р. ухваленого за позовом
ОСОБА_2
до
державного підприємства «Миколаївській ремонтно-механічний завод»
(далі – ДП «Миколаївській ремонтно-механічний завод»)
про стягнення заробітної плати, невиплаченої при звільненні та середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні,
в с т а н о в и л а:
У квітні 2010 р. ОСОБА_2 звернулась з позовом до ДП «Миколаївський ремонтно-механічний завод» про стягнення заробітної плати, невиплаченої при звільненні та середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні.
Позивачка зазначала, що з 1 червня 2001 р. знаходилася з відповідачем у трудових відносинах, звільнена за власним бажанням 6 вересня 2009 р. На день звільнення з підприємства їй була нараховано 12966 грн. 73 коп. заробітної плати за період з 1 листопада 2008 р. по 5 вересня 2009 р.
Посилаючись на те, що в день звільнення вона не отримала належні їй виплати, позивачка просила стягнути з відповідача 12966 грн. 73 коп. заробітної плати невиплаченої при звільненні та 12187 грн. 65 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
В судовому засіданні позивачка уточнила позовні вимоги та просила стягнути 11415 грн. 73 коп. заробітної плати, невиплаченої при звільнення, у зв’язку з частковою виплатою заборгованості.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 9 червня 2010 р. позов задоволено частково. Стягнуто з ДП «Миколаївський ремонтно-механічний завод» на користь ОСОБА_2 11415 грн. 73 коп. заробітної плати, невиплаченої при звільненні. Розподілені судові витрати.
В апеляційній скарзі позивачка, посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в частині відмови в стягненні середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, просила його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 перебувала у трудових відносинах з відповідачем з 25 червня 2001 р. по 6 вересня 2009 р. Наказом № 146 від 2 вересня 2009 р. звільнена за власним бажанням В день звільнення відповідач не провів розрахунку належних позивачці сум та заборгованість складає 11415 грн. 73 коп.
За такого, з урахуванням положень ст. 116 КЗпП України суд дійшов вірного висновку про те, що 11415 грн. 73 коп. заробітної плати не виплаченої при звільненні підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки.
Разом з цим, вирішуючи питання про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, суд першої інстанції вважав, що відсутні підстави для застосування ст. 117 КЗпП України, оскільки вина підприємства в не виплаті позивачці розрахунку при звільненні відсутня.
Між тим, з таким висновком суду колегія суддів погодитися не може, на підставі наступного.
Згідно ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, за відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
З матеріалів справи вбачається, що невиплата позивачці розрахунку при звільненні, пов’язана з відсутністю у відповідача коштів. Однак, сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності за затримку розрахунку при звільненні (п. 20 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»).
Постанови державного виконавця про накладення арешту на рахунки відповідача, не можна розцінювати, як відсутність вини підприємства в невиплаті позивачці розрахунку при звільненні, оскільки кошти надходили на рахунки підприємства та заробітна плата сплачувалась, про що свідчить платіжна відомість № 153 на виплату зарплати за вересень 2009 р. ( а.с. 27).
За такого, рішення суду в частині відмови в задоволені вимог про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні підлягає скасуванню на підставі п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України з ухваленням нового рішення в цій частині.
Враховуючи конкретні обставини справи, а саме відсутність належного фінансування відповідача, в зв’язку з чим на заводі оголошено простій, колегія суддів вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивачки середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 7 вересня 2009 р. по 1 березня 2010 р. до працевлаштування позивачки.
Так, згідно довідки наданої відповідачем (а.с. 17) середньоденна заробітна плата позивачки складає 78 грн. 63 коп. Таким чином, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки складає 10457 грн. 65 коп. ( 78 грн. 63 коп. х 133 дні = 10457 грн. 65 коп.).
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, рішення суду в частині стягнення судового збору слід змінити збільшивши стягнення судового збору з 114 грн. 15 коп. до 218 грн.
Керуючись ст. ст. 303, 309, 316 ЦПК України, колегія судів
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 9 червня 2010 р. в частині відмови в задоволені позову про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.
Стягнути з державного підприємства «Миколаївський ремонтно-механічний завод» на користь ОСОБА_2 10457 грн. 79 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Рішення суду в частині стягнення судового збору змінити, збільшити стягнення судового збору з 114 грн. 15 коп. до 218 грн.
В іншій частині зазначене рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді: