Справа № 22ц-6824/10                         Головуючий суду першої інстанції -   Спінчевська Н.А.          

Категорія   21                                  Суддя доповідач апеляційного суду - Шаманська Н.О.  

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

4 листопада 2010 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

    головуючого:   Данилової О.О.,

    суддів:   Лівінського І.В.,     Шаманської Н.О.,

    при секретарі:   Величковській В.С.,

    за участю:  представника позивача – ОСОБА_2,    

розглянувши у відкритому судовому  засіданні  в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_3

    на рішення  Ленінського  районного суду  м. Миколаєва  від  2 червня 2010 р. ухваленого за позовом

ОСОБА_3

до

ОСОБА_4

про визнання договору дарування недійсним,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2009 р. ОСОБА_3 звернулась з позовом до ОСОБА_4   про визнання договору дарування недійсним.

Позивачка зазначала, що вона і відповідачка є доньками ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.  За три місяця до смерті батька позивачка дізналася, що належна йому частка житлового будинку АДРЕСА_1 подарована ще у 2007 р.  відповідачці у справі. За життя батько страждав різноманітними хворобами, внаслідок чого  проходив лікування та перебував на обліку  у поліклініці, вживав сильнодіючи ліки, які впливали на його свідомість.    

Посилаючись на те, що  при укладенні  договору дарування  батько через свій психічний стан не усвідомлював значення своїх дій і не міг керувати ними, позивачка просила визнати   договір дарування недійсним.

    Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 2 червня 2010 р.  в задоволені позову ОСОБА_3 відмовлено.

    В апеляційній скарзі позивачка, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин справи, розгляд справи у відсутність  представника Другої Миколаївської нотаріальної контори, приватного нотаріуса, який посвідчував договір  та інших співвласників будинку, просила рішення скасувати а  справу направити на новий розгляд.     Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно  до ч. 1 ст. 225 ЦК України,  правочин , який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала  значення своїх дій та (або) не могла  керувати ними може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті – за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

Судом встановлено, що 24 квітня 2007 р.  ОСОБА_5  уклав з відповідачкою ОСОБА_4 договір дарування частки житлового будинку, за яким  подарував, а  відповідачка  прийняла в дар 63/100 частки  житлового будинку  АДРЕСА_1.

Доказів, які б свідчили про те, що на час укладення спірної угоди ОСОБА_5 не міг  усвідомлювати значення своїх та керувати ними позивачка суду не надала.

З медичної картки  ОСОБА_5  вбачається,  що останній лікувався у невропатолога і терапевта з приводу  хвороби паркінсонізму з червня 2008 р., тобто після укладання спірної угоди.

За таких обставин, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав належну оцінку наданим сторонами доказам та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав, передбачених ч. 1 ст. 225 ЦК України для визнання договору дарування  недійсним. Тому вірно відмовив позивачці в задоволені  позову.

Посилання  позивачки на те, що суд   розглянув справу у відсутність  представника Другої Миколаївської нотаріальної контори, приватного нотаріуса, який посвідчував договір, та нового власника будинку, не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки позивач  не обґрунтовує недійсність правочину посиланнями на неправомірні дії нотаріуса, а тому  нотаріус, що посвідчував правочин не є стороною у справі, а   права нового власника спірної частки будинку рішенням суду не порушені.

    Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду, ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 2 червня 2010 р . залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: