Справа № 22ц-6607/10 Головуючий у 1-й інстанції Андрощука В.В.
Категорія 27 Доповідач апеляційного суду Мурлигіна О.Я.
У Х В А Л А
Іменем України
23 вересня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого - Козаченка В.І.,
суддів: Мурлигіної О.Я., Довжук Т.С.,
при секретарі судового засідання Фірсовій Т.В.,
за участю:
представника позивача Сербіна В.О.,
представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу
за апеляційною скаргою
ОСОБА_4
на рішення
Заводського районного суду м. Миколаєва від 29 квітня 2010 року
за позовом
відкритого акціонерного товариства комерційного банку « Надра» ( далі – ВАТ КБ «Надра») до ОСОБА_5 і ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, неустойки та комісії,
В С Т А Н О В И Л А:
У листопаді 2009 року ВАТ КБ «Надра» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_5 і ОСОБА_6 про стягнення з них в солідарному порядку 17740,30 доларів США, що є еквівалентом 136667 грн. 67 коп., за кредитним договором укладеним між банком та ОСОБА_7, а також договору поруки укладеному між банком та ОСОБА_6 1 вересня 2006 року.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 29 квітня 2010 року позов задоволено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, про відмову у задоволенні позову. На думку апелянта, суд, розглянувши справу у його відсутність, не врахував наявності між ним та банком додаткового графіку погашення заборгованості за кредитом.
Представник позивача, заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, просить залишити рішення суду без змін.
З’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 1 вересня 2006 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_5 укладено кредитний договір №08/09/2006/840 К-429 за яким відповідач отримав 15250 доларів США в кредит на 180 місяців під 11% річних. Відповідач зобов’язався повертати кредит щомісяця не менше ніж по 225 доларів США з процентами за користування кредитом.
В той же день між банком та ОСОБА_6 укладено договір поруки, за яким відповідачка зобов’язалася відповідати перед позивачем за виконання ОСОБА_5 обов’язків по кредитному договору в тому ж обсязі що і він.
ОСОБА_5 обов’язків, які взяв за кредитним договором не виконав, а тому мав заборгованість за поточними платежами. У зв’язку з наявною заборгованістю, банк направив відповідачам вимогу про виплату таких сум, а також дострокове повернення кредиту, пені і комісії, що в сукупності на 10 серпня 2009 року складало 17740,30 доларів США, еквівалент 136667 грн. 67 коп. Але відповідачі вказаних сум, не сплатили.
Встановивши зазначене суд дійшов обґрунтованих висновків, які відповідають вимогам ст.ст. 526, 543 554,726, 1050 та 1054 ЦК України, про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_5 і його поручителя кредиту (який складається з простроченої суми та такої що підлягає достроковому поверненню), відсотків за його користування, пені і комісії.
Доводи апелянта про існування договору реструктуризації боргу не можуть бути взяті до уваги. Так, 14 жовтня 2009 року банком складено лист результатів проведення зустрічі з позичальником на виконання Указу Президента України. Але цей лист не є згаданим договором. Зміст листа не дає підстав вважати що сторони взагалі визначили порядок погашення заборгованості за кредитним договором. Зокрема, графа у вказаному листі «Погоджена з позичальником програма реструктуризації» не заповнена. Заповнення п. 11 листа під назвою «Інше» відносно сплати в жовтні 2009 року 400 доларів США, в листопаді 2009 року 500 доларів США, а потім по 300 доларів США, без зазначення в рахунок чого сплачуються ці суми - додатково до щомісячних, передбачених договором, чи замість вказаних в договорі сум, свідчать лише про наміри сторін обговорити питання реструктуризації боргу.
Щодо проведених відповідачем платежів по кредиту за 2009-2010 роки (після подачі позову), то суд обґрунтовано не взяв їх до уваги, оскільки стягнув заборгованість за кредитом, яка виникла на час подачі позовної заяви.
За викладених обставин колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду.
Керуючись ст.ст. 303, 315 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити, а рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 29 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України.
Головуючий:
Судді: