Справа №22ц-5499/10 Суддя першої інстанції – Алєйніков В.О.
Категорія 57 Суддя-доповідач апеляційного суду – Мурлигіна О.Я.
РІШЕННЯ
Іменем України
30 серпня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого - Лисенка П.П.,
суддів - Мурлигіної О.Я., Шолох З.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою
Департаменту праці та соціального захисту населення виконавчого комітету
Миколаївської міської ради
на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 17 вересня 2009 року
за позовом
ОСОБА_2 до Департаменту праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Миколаївської міської ради (далі - департамент праці та соцзахисту населення) про покладення обов’язку вчинити певні дії,
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищезазначеним позовом.
В обгрунтування своїх позовних вимог він посилався на те, що має статус учасника війни та право на щорічну разову державну допомогу до Дня Перемоги у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, як зазначено в ч.5 ст. 14 Закону України від 22 жовтня 1993 року «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з наступними змінами (далі – Закон). Однак відповідач неправомірно за 2004 – 2008 роки виплачував меншу ніж встановлено Законом суму.
Посилаючись на викладене позивач просив зобов’язати відповідача провести перерахунок разової допомоги та виплатити 4643 грн. за вказані роки.
Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 17 вересня 2009 року позов задоволено частково. З Департаменту праці та соцзахисту населення стягнуто на користь позивача 4120 грн. недоплаченої допомоги за 2007 -2009 роки. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі Департамент праці та соцзахисту населення просив постанову скасувати і ухвалити нову про відмову у задоволенні позову у повному обсязі. Апелянт посилається на відсутність підстав для стягнення з нього вказаної судом допомоги.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановою суду позивачу відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо проведення перерахунку та стягнення щорічної допомоги за 2004 - 2006 роки.
Позивач постанову не оскаржив, а апелянт не навів доводів неправильності судового рішення в цій частині. З постановою в цій частині погоджується й колегія суддів.
Разом з тим колегія суддів не погоджується з висновками суду про стягнення допомоги за 2007-2009 роки.
Так, ухвалюючи постанову в цій частині суд виходив з того, що відповідач у 2007 – 2009 роках необґрунтовано виплатив позивачу суму щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у меншому розмірі ніж це передбачено ч.5 ст. 14 Закону.
Між тим, таки висновки суперечать вимогам матеріального й процесуального права.
Так, ч. 5 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що учасникам війни щорічно до 5 травня виплачується разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Однак Законами України «Про Державний бюджет України» на відповідні роки встановлено виплату цієї допомоги у 2007 р. – 55 грн., а у 2008 р. – 65 грн.
Отже, на період виникнення спірних правовідносин, які є предметом спору в цій справі, були наявні нормативно-правові акти, які мали однакову юридичну силу, але по-різному встановлювали розмір щорічної допомоги до 5 травня учасникам війни. При цьому дія ст. 14 Закону, на час виникнення спірних правовідносин (на 2007 -2008 роки), була зупинена згаданими Законами України «Про Державний бюджет України» на відповідні роки.
Задовольняючи позов в частині виплати допомоги за 2007 - 2008 роки, суд не врахував норм матеріального права про зупинення дії норми, за якою позивач мав право на отримання допомоги в більшому розмірі. У зв’язку з чим, суд необґрунтовано застосував недіючу норму права.
Посилання суду на Рішення Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09 липня 2007 та №10-рп/2008 від 22 травня 2008, якими визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), деякі положення Законів України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», у тому числі і положення пунктів, якими зупинено на 2007, 2008 роки дію ч. 5 ст.ст. 12, 13, 14 та ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в частині визначення розміру виплати щорічної разової грошової допомоги, колегія суддів вважає помилковим. Ці рішення були прийняті після закінчення строку проведення виплати щорічної до 5 травня разової допомоги.
Таким чином на момент виплати щорічної допомоги до 5 травня за 2007 – 2008 роки орган, який виплачував допомогу, діяв відповідно до діючого законодавства.
За такого, постанова суду у відповідності з п. 3 ч. 1 ст. 309 ЦПУ України в частині позовних вимог відносно щорічної допомоги за 2007 - 2008 роки підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Щодо стягнення допомоги за 2009 рік, то суд в даному випадку невмотивовано вийшов за межі позовних вимог, оскільки позивач не ставив питання про нарахування та виплату допомоги за вказаний період. Тому, колегія суддів вважає, що рішення в цій частині також підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу Департаменту праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Миколаївської міської ради задовольнити частково.
Постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 17 вересня 2009 року в частині позовних вимог щодо перерахунку та виплати разової допомоги до 5 травня за 2007 – 2009 роки скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.
Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Департаменту праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Миколаївської міської ради про нарахування та стягнення недоплаченої за 2007 - 2008 роки щорічної до 5 травня разової грошової допомоги.
В іншій частині постанову суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду є остаточним та оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: