Справа №22ц-3904/10 Суддя першої інстанції – Алєйніков В.О.
Категорія 57 Суддя-доповідач апеляційного суду – Мурлигіна О.Я.
РІШЕННЯ
Іменем України
19 серпня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого - Лисенка П.П.,
суддів - Мурлигіної О.Я., Шолох З.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою
Департаменту праці та соціального захисту населення виконавчого комітету
Миколаївської міської ради
на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 9 листопада 2009 року
за позовом
ОСОБА_2 до Департаменту праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Миколаївської міської ради (далі - департамент праці та соцзахисту населення) про визнання дій неправомірними та стягнення разової щорічної допомоги,
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2008 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вищезазначеним позовом.
В обгрунтування своїх позовних вимог вона посилалася на те, що має статус учасника війни та право на щорічну разову державну допомогу до Дня Перемоги у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, як зазначено в ч.5 ст. 14 Закону України від 22 жовтня 1993 року «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з наступними змінами (далі – Закон). Однак відповідач неправомірно за 1999 – 2008 роки виплачував меншу ніж встановлено Законом суму.
Посилаючись на викладене позивачка просила визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови виплатити одноразову допомогу у розмірі встановленому Законом, зобов’язати його провести перерахунок разової допомоги та виплатити їй за вказані роки – 5155 грн.
Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 9 листопада 2009 року позов задоволено частково. З Департаменту праці та соцзахисту населення стягнуто на користь позивачки 4115 грн. недоплаченої допомоги за 2007 -2009 роки. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі Департамент праці та соцзахисту населення просив постанову скасувати і ухвалити нову про відмову у задоволенні позову у повному обсязі. Апелянт посилається на відсутність підстав для стягнення з нього вказаної судом допомоги.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановою суду позивачці відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо визнання дій відповідача неправомірними та стягнення щорічної допомоги за 1999 - 2006 роки.
Позивачка постанову не оскаржила, а апелянт не навів доводів неправильності судового рішення в цій частині. З постановою в цій частині погоджується й колегія суддів.
Разом з тим колегія суддів не погоджується з висновками суду про стягнення допомоги за 2007-2009 роки.
Так, ухвалюючи рішення в цій частині суд виходив з того, що відповідач у 2007 – 2009 роках необґрунтовано виплатив позивачці суму щорічної разової грошової допомоги до Дня Перемоги у меншому розмірі ніж це передбачено ч.5 ст. 14 Закону.
Між тим, таки висновки суперечать вимогам матеріального й процесуального права.
Так, ч. 5 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що учасникам війни щорічно до 5 травня виплачується разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Однак Законами України «Про Державний бюджет України» на відповідні роки встановлено виплату цієї допомоги у 2007 р. –55 грн., а у 2008 р. – 65 грн.
Отже, на період виникнення спірних правовідносин, які є предметом спору в цій справі, були наявні нормативно-правові акти, які мають однакову юридичну силу, але по-різному встановлювали розмір щорічної допомоги до 5 травня учасникам бойових дій та інвалідам війни. При цьому дія ст. 14 Закону, на час виникнення спірних правовідносин (на 2007 -2008 роки), була зупинена згаданими Законами України «Про Державний бюджет України» на відповідні роки.
Задовольняючи позов в частині виплати допомоги за 2007 - 2008 роки, суд не врахував норм матеріального права про зупинення дії норми, за якою позивачка мала право на отримання допомоги в більшому розмірі. У зв’язку з чим, суд необґрунтовано застосував недіючу норму права.
Посилання суду на Рішення Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 та №10-рп/2008 від 22.05.2008, якими визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), деякі положення Законів України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», у тому числі і положення пунктів, якими зупинено на 2007, 2008 роки дію ч. 5 ст.ст. 12, 13, 14 та ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в частині визначення розміру виплати щорічної разової грошової допомоги, колегія суддів вважає помилковим. Це рішення було прийнято після закінчення строку проведення виплати щорічної до 5 травня разової допомоги.
Таким чином на момент виплати щорічної допомоги до 5 травня за 2007 – 2008 роки орган, який виплачував допомогу, діяв відповідно до діючого законодавства.
За такого, постанова суду у відповідності з п. 3 ч. 1 ст. 309 ЦПУ України в частині позовних вимог відносно щорічної допомоги за 2007 - 2008 роки підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволення позовних вимог.
Щодо стягнення допомоги за 2009 рік, то суд в даному випадку невмотивовано вийшов за межі позовних вимог, оскільки позивачка не ставила питання про нарахування та виплату допомоги за вказаний період. Тому, колегія суддів вважає, що рішення в цій частині також підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу управління Департаменту праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Миколаївської міської ради задовольнити частково.
Постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 9 листопада 2009 року в частині позовних вимог щодо разової допомоги до 5 травня за 2007 – 2009 роки скасувати та ухвалити в цій частин нове рішення.
Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Департаменту праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Миколаївської міської ради про визнання дій неправомірними, нарахування та стягнення недоплаченої за 2007 - 2008 роки щорічної до 5 травня разової грошової допомоги.
В іншій частині постанову суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду є остаточним та оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: