Справа №22ц-3896/10 Суддя першої інстанції – Алєйніков В.О.
Категорія 57 Суддя-доповідач апеляційного суду – Мурлигіна О.Я.
РІШЕННЯ
Іменем України
30 серпня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого - Лисенка П.П.,
суддів - Мурлигіної О.Я., Шолох З.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою
Департаменту праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Миколаївської міської ради
на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 9 листопада 2009 року
за позовом
ОСОБА_2 до Департаменту праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Миколаївської міської ради (далі - департамент праці та соцзахисту населення) про покладення обов’язку вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом.
В обгрунтування своїх позовних вимог він посилалася на те, що як учасник війни має право на щорічну разову державну допомогу до Дня Перемоги. Однак у 2008 році відповідач вказану допомогу виплатив йому в меншому розмірі, ніж передбачено ч. 5 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з наступними змінами (далі – Закон ).
Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з відповідача 1381 грн. недоплаченої щорічної допомоги за 2008 рік та 1065 грн. моральної шкоди.
Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 9 листопада 2009 року позов задоволено частково. З Департаменту праці та соцзахисту населення стягнуто на користь позивача 2940 грн. недоплаченої допомоги за 2008-2009 роки.
В апеляційній скарзі Департамент праці та соцзахисту населення просить постанову скасувати і ухвалити нову про відмову у задоволенні позову у повному обсязі. Апелянт посилається на відсутність підстав для стягнення з нього допомоги.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи постанову про часткове задоволення позову суд виходив з того, що відповідач неправильно обрахував та виплатив позивачу за 2008 - 2009 роки суму щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, тобто у меншому розмірі ніж це передбачено ч.5 ст. 14 Закону.
Між тим, таки висновки суперечать вимогам матеріального й процесуального права.
Так, ч. 5 ст. 14 Закону передбачено, що учасникам війни до 5 травня виплачується разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Однак, Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були внесені зміни до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Виплата щорічної допомоги до 5 травня учасникам бойових дій виплачувалася у розмірі, який визначався Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених Законом про Державний бюджет України.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів № 183 від 12 березня 2008 року «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» щорічна допомога до 5 травня учасникам війни визначена в розмірі 65 грн.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення п. 20 розділу другого Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнані такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними) з часу ухвалення рішення. Між тим, даних про те, що допомога за 2008 рік виплачена позивачу після 22 травня 2008 року в справі немає.
За такого, дії відповідача відносно виплати допомоги за 2008 рік не можна вважати неправомірними.
Щодо стягнення допомоги за 2009 рік, то суд в даному випадку невмотивовано вийшов за межі позовних вимог. Позивач не звертався з вимогами виплату недорахованої допомоги за 2009 рік.
Виходячи з викладеного колегія суддів вважає, що постанову суду у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України необхідно скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, про відмову в задоволенні позову щодо виплати допомоги за 2008 рік та відшкодування моральної шкоди.
Задовольняючи апеляційну скаргу частково, колегія суддів виходить з об’єму доводів взятих до уваги.
Керуючись ст. ст. 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу Департаменту праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Миколаївської міської ради задовольнити частково.
Постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 9 листопада 2009 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 до Департаменту праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Миколаївської міської ради про перерахунок та стягнення за 2008 рік щорічної до 5 травня разової державної допомоги та моральної шкоди.
Рішення апеляційного суду є остаточним та оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: