САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 2-а-1472/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2010 року Суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Румянцев О.П. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправною бездіяльність та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії -

ВСТАНОВИВ:

11 листопада 2010 року ОСОБА_1 звернулася до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з позовними вимогами про стягнення щомісячної соціальної допомоги дітям війни визнання дій відповідача неправомірними та зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська виплатити підвищення до пенсії, передбачене діючим законодавством.  

          В обґрунтування позовних вимог позивач послалася на те, що вона є пенсіонером,  тому має право на перерахунок розміру особистої пенсії за віком на підставах ч.4 ст. 42 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-4 з визначенням розміру заробітної плати для перерахунку пенсії за періоди страхового стажу, які зазначені в ч.1 ст. 40 вищезазначеного Закону.  Крім того, позивач посилається на Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008, яким було поновлено дію ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообо»язкове державне пенсійне страхування». Просить визнати протиправною бездіяльність та зобов’язати здійснити перерахунок та провести відповідні виплати  з 19 червня 2010 року по  теперішній час.

Судом винесено ухвалу про відкриття скороченого провадження у справі, копію якої направлено відповідачу.    

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

              Позивач ОСОБА_1 з 01.06.2005 року отримує пенсію за вислугу років,  та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду Самарського району м. Дніпропетровська.

              Правовий статус пенсіонерів визначений Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 р.

Відповідно до ст.42 ч.4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"  в редакції Закону після визнання рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22.05.2008 року неконституційними змін від 28.12.2007 року)  - "У разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніше  як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу , зазначені  в ч. 1 ст.40 цього Закону".  

Відповідно до підпункту третього пункту 11 постанови Кабінету міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», у разі, коли застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону України «Про загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до даного закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.  

  У ст. 95 Конституції України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР зазначено, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

  Статтею 23 Бюджетного кодексу України встановлено, що будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення.

  Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України.

              Пунктом 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ст. 40, 42 закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення п. 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнанні такими, що не відповідають Конституції України, тобто є неконституційними.

           Відповідно до вимог ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнання неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

З огляду на закріплений статтею 9 КАС України принцип законності при вирішення адміністративної справи, суд не бере до уваги посилання відповідача на відсутність законодавчого врегулювання щодо розміру мінімальної пенсії за віком, з якого необхідно виходити при здійсненні розрахунку підвищення до пенсії. Також, суд не погоджується з позицією відповідача про неможливість застосування до спірних правовідносин мінімального розміру пенсії за віком, визначеного Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», який, згідно ч.3 ст. 28 цього Закону, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з зазначеним Законом, оскільки, у відповідності до ч.7 ст. 9 КАС України, в разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини.

Таким чином,  суддя визнає необхідним зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська нарахувати та виплатити позивачу щомісячну державну соціальну допомогу за період з 19 червня 2010 року по 06 грудня 2010 року з урахуванням фактично виплачених сум. Судові витрати у справі віднести на рахунок держави.          

    Крім того, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача є зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу пенсії за віком, на підставі відповідних правових норм, зазначених у судовому рішенні, тому не проводить розрахунок цих виплат.

На підставі викладеного, керуючись ст. 22 Конституції України, ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 7-11, 71, 99, 158, 160, 162, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська, яка виразилася у не нарахуванні і не виплаті ОСОБА_1,  з 19.06.2010 року по 06.12.2010 року пенсії за віком  відповідно до ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-4 від 09.07.2003 р., із застосуванням показника заробітної плати для обчислення пенсії за 2008 рік.

  Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська нарахувати та виплатити ОСОБА_1,  пенсію за віком відповідно до ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-4 від 09.07.2003 р., в розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком відповідно до частини 1 статті 27 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за період з 19.06.2010 року по 06.12.2010 року включно, за виключенням сум, що вже нею отримані.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Самарський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови або отримання копії постанови апеляційної скарги.

Суддя                                         О.П.Румянцев