КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.12.2010 № 9/362-07/9-10
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гарник Л.Л.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Хільчук О.П., дов. № 01-330 від 03.11.2009 року
від відповідача -Філіпович В.В.
від третьої особи:не з’явилися
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київська регіональна спілка споживчої кооперації
на рішення Господарського суду м.Києва від 19.10.2010
у справі № 9/362-07/9-10 ( .....)
за позовом Київська регіональна спілка споживчої кооперації
до СПД ОСОБА_1
третя особа позивача
третя особа відповідача Ржищівський міський споживчий кооператив "Міськспоживкоопторг"
про розірвання договору оренди та примусове виселення з приміщення
В судовому засіданні 16.12.2010 року відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Київської області від 19.10.2010 року у справі № 9/362-07/9-10 в позові Київської регіональної спілки споживчої кооперації (далі - позивач) до Суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (далі - відповідач) про розірвання договору оренди та примусове виселення з приміщення відмовлено повністю.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Київської області від 19.10.2010 року у справі № 9/362-07/9-10 та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю. Апелянт вважає, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального права. В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що відповідач, займаючи приміщення протягом шести років, не сплачував орендну плату, що є істотним порушенням договору оренди з боку відповідача.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2010 року вказану апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 13.12.2010 року.
Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/3/1 від 10.12.2010 року справу № 9/362-07/9-10 передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддів – Гарник Л.Л., судді: Іваненко Я.Л., Пантелієнко В.О.
В судовому засіданні 13.12.2010 року було оголошено перерву до 16.12.2010 року.
В судове засідання 16.12.2010 року з’явились представники позивача та відповідача. Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі. Представник відповідача просив залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення. Представник третьої особи в судове засідання без поважних причин не з’явився.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:
Позивач звернувся до Господарського суду Київської області з позовом про розірвання договору оренди, укладеного між Ржищівським міським споживчим кооперативом “Міськспоживкоопторг” та ПП ОСОБА_1, та примусове виселення останньої з приміщення.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Київської області від 19.12.2007 року у справі № 9/362-07 позов задоволено повністю; розірвано договір оренди від 01.09.2002 укладений між Ржищівським міським споживчим кооперативом “Міськспоживкоопторг” та ПП ОСОБА_1; примусово виселено Приватного підприємця ОСОБА_1 із приміщення магазину “Уцінені товари”, що розташований за адресою: Київська область, м. Ржищів, вул. Леніна, 23; стягнуто з Суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь Київської регіональної спілки споживчої кооперації (01042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби, 21, код 31924756) 170 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11.11.2009 року у справі № 9/362-07 апеляційну скаргу Суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 19.12.2007 року № 9/362-07 задоволено повністю; рішення Господарського суду Київської області від 19.12.2007 року № 9/362-07 скасовано повністю; прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено повністю; стягнуто з Київської регіональної спілки споживчої кооперації (01042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби, 21, код 31924756) на користь Суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 85,00 грн. витрат по сплаті державного мита, сплаченого за подання апеляційної скарги.
Постановою Вищого господарського суду України від 04.03.2010 року у справі № 9/362-07 рішення Господарського суду Київської області від 19.12.2007 року № 9/362-07 та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11.11.2009 року у справі № 9/362-07 скасовано; справу № 9/362-07 передано до Господарського суду Київської області на новий розгляд. В обґрунтування своїх доводів Вищий господарський суд України зазначив, що судами попередніх інстанцій не були досліджені доводи відповідача про те, що Київська регіональна спілка споживчої кооперації не може бути позивачем у справі, оскільки спірне майно їй не належить на праві власності.
При новому розгляді судом першої інстанції встановлено, що 01.09.2002 року між Ржищівським міським споживчим кооперативом “Міськспоживкоопторг” (третьою особою) та Суб’єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (відповідачем) було укладено договір здачі в оренду основних засобів (далі -договір).
Відповідно до п. 1.1. договору Ржищівське міське кооперативне підприємство “Міськспоживкоопторг” (орендодавець) передає, а Суб’єкт підприємницької діяльності –ОСОБА_1 (орендар) приймає в строкове платне користування магазин “Уцінені товари”, розташований по вул. Леніна, 23, м. Ржищів, Київської області.
Надаючи спірне приміщення в оренду, третя особа діяла на підставі дозволу колишнього власника даного майна Київської обласної спілки споживчих товариств.
Право власності Київської облспоживспілки на дане приміщення було визнано рішенням господарського суду Київської області від 25.03.2004 року у справі № 27/10/3-2002/7-04.
В свою чергу, Київська облспоживспілка, реалізуючи своє право власності, передала магазин “Уцінені товари” до статутного фонду позивача. Внаслідок такої передачі у позивача виникло право власності на спірне приміщення, що підтверджується рішенням виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області № 165 від 30.04.2004 року та виданим на підставі даного рішення Свідоцтвом про право власності.
Право власності Київської регіональної спілки споживчої кооперації на спірне майно зареєстроване у Ржищівському бюро технічної інвентаризації 20.10.2004 року, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 20.10.2004 року № 5123724.
Таким чином, починаючи з 20.10.2004 року до позивача перейшло право власності на спірне приміщення, на підставі ст. 144 ГПК України, в зв’язку з чим з 20.04.2004 року Київська регіональна спілка споживчої кооперації є орендодавцем за договором.
Крім того, правомірність набуття Київською регіональною спілкою споживчої кооперації права власності на магазин “Уцінені товари”, розташований по вул. Леніна, 23, м. Ржищів, Київської області підтверджено постановою Господарського суду міста Києва від 20.10.2006 року у справі № 6/411-А, яка залишена в силі ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2007 року.
У жовтні 2007 року Київська регіональна спілка споживчої кооперації звернулась до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Ржищівської міської ради Київської області та Ржищівського міського споживчого товариства, третя особа на стороні позивача - Київська обласна спілка споживчих товариств, третя особа на стороні відповідача - Ржищівське міське бюро технічної інвентаризації про визнання права власності на об’єкти нерухомого майна, серед яких зазначено спірний об’єкт - магазин “Уцінені товари”, розташований по вул. Леніна, 23, м. Ржищів, Київської області.
Рішенням господарського суду Київської області від 28.07.2008 року у справі № 9/347-07 встановлено, що 12.03.2002 року правлінням Київоблспоживспілки прийнято постанову №5 “Про власність”, п. 1 якою постановлено передати Київській регіональній спілці споживчої кооперації у власність безоплатно з правом володіння, користування та розпорядження, як членський внесок до статутного фонду в обмін на корпоративні права наявні кошти та власне майно Київської обласної спілки споживчих товариств по залишковій вартості.
На підставі даної постанови між Київоблспоживспілкою та Київською регіональною спілкою споживчої кооперації складено акти приймання-передачі основних засобів Київської облспоживспілки на баланс в статутний фонд, як власність Київської регіональної спілки споживчої кооперації №21/1 від 29.04.2002 року та б/н від 30.03.2004 року.
Відповідно до акту приймання-передачі від 29.04.2002 року № 21/1 Київрегіонспілці передано нерухоме майно, визначене у рішенні.
Постановою правління Київоблспілки від 20.05.2003 року №6 п. 1 “Про доповнення до постанови правління “Про власність” від 12.03.2002 року пр. .№ 5 п.1” вирішено доповнити пооб’єктний перелік вартості майна, що передається Київській регіональній спілці споживчої кооперації в обмін на корпоративні права майном, що перелічено у п. 1.1. даної постанови.
На підставі зазначеної постанови складено акт №3 від 29.05.2003 року приймання-передачі основних засобів Київської облспоживспілки на баланс в статутний фонд, як власність Київської регіональної спілки споживчої кооперації.
Постановою Ради Київоблспілки від 19.05.2004 року №02п.3 “Про передачу основних засобів” постановлено передати Київській регіональній спілці споживчої кооперації у власність безоплатно з правом володіння, користування та розпорядження, як членський внесок до статутного фонду в обмін на корпоративні права наявні кошти та власне майно Київської обласної спілки споживчих товариств по залишковій вартості наступні об’єкти нерухомого майна: магазин №4 по вул. Б.Хмельницького, 5 у м. Ржищів, магазин “Спорттовари”по вул. Леніна, 23 у м. Ржищів, магазин “Комісійний”по вул. Леніна, 23 у м. Ржищів, магазин “Уцінені товари”по вул. Леніна, 23 у м. Ржищів, магазин “Меблі”по вул. Петровського, 17 у м. Ржищів, кафе “Піцерія”по вул. Адмірала Петренка, 44, кафе “Леглич”по вул. Петровського, 1 у м. Ржищів, магазин “Молоко”по вул. Леніна, 23 у м. Ржищів, магазин “Господарчі товари”по вул. Леніна, 21 у м. Ржищів.
На підставі зазначеної постанови між Київоблспоживспілкою та Київською регіональною спілкою споживчої кооперації складено акт від 19.05.2004 року №б/н приймання-передачі основних засобів Київської облспоживспілки на баланс в статутний фонд, як власність Київської регіональної спілки споживчої кооперації.
Відповідно до даного акту Київрегіонспілці передано магазин №4 по вул. Б.Хмельницького, 5 у м. Ржищів, магазин “Спорттовари”по вул. Леніна, 23 у м. Ржищів, магазин “Комісійний”по вул. Леніна, 23 у м. Ржищів, магазин “Уцінені товари”по вул. Леніна, 23 у м. Ржищів, магазин “Меблі”по вул. Петровського, 17 у м. Ржищів, кафе “Піцерія”по вул. Адмірала Петренка, 44, кафе “Леглич”по вул. Петровського, 1 у м. Ржищів, магазин “Молоко”по вул. Леніна, 23 у м. Ржищів, магазин “Господарчі товари”по вул. Леніна, 21 у м. Ржищів.
На підставі вищезазначених документів за Київрегіонспілкою було оформлено право власності на спірне майно відповідно до абз. 4 підпункту а пункту 6.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5 із змінами та доповненнями, яким передбачено, що оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування юридичним особам у разі внесення до статутного фонду об'єктів нерухомого майна їх засновниками.
Зокрема, Київрегіонспілці, як власнику майна, були видані свідоцтва про право власності на об’єкти нерухомого майна, серед яких нежитлова будівля магазин “Уцінені товари”, що розташована за адресою: Київська обл., м. Ржищів, вул. Леніна, 23, заг. площею 15,4 кв.м. (Свідоцтво про право власності серія САА №546237 від 26.05.2004р., Витяг про реєстрацію прав власності від 20.10.2004р. №5123724).
Свідоцтва про право власності на вищезазначене нерухоме майно були видані Київрегіонспілці відповідно до рішень виконавчого комітету Ржищівської міської ради №165 від 30.04.2004 року та №102 від 30.03.2004 року.
Рішенням Ржищівської міської ради від 01.06.2006 року №78-02-05 скасовано рішення виконавчого комітету Ржищівської міської ради від 30.04.2004 року №165 “Про оформлення права власності”(п. 1) та зобов’язано міськвиконком Ржищівської міської ради оформити право власності на об’єкти, перераховані у даному рішенні, на Ржищівський міський споживчий кооператив (п. 3).
Рішенням виконкому Ржищівської міської ради від 16.06.2006 року №212 “Про оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна”, винесеним відповідно до рішення Ржищівської міської ради від 01.06.2006 року №78-02-05, вирішено скасувати свідоцтва про право власності Київрегіонспілки та оформити за Ржищівським міським споживчим кооперативом право власності на спірне майно.
Рішенням Ржищівської міської ради від 23.08.2007 року № 486-21-05 скасовано п. 2 рішення виконкому Ржищівської міської ради від 16.06.2006 року № 212 “Про оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна”, оформлено за Ржищівським міським споживчим товариством право власності на об’єкти нерухомого майна у м. Ржищів, а саме: магазини: “Продовольчі товари”№ 4 (по вул. Б.Хмельницького), № 6 “Продовольчі товари”(вул. Петровського, 40), № 2 “Хліб”(по вул. Леніна, 29), № 7 “Господарчі товари”(вул. Леніна, 29), “Спорттовари”(вул. Леніна, 23), “Дитячий світ”(вул. Леніна, 23), “Техніка”(вул. Леніна, 23), “Молоко”(вул. Леніна, 23), “Комісійний”(вул. Леніна, 23), “Уцінені товари”(вул. Леніна, 23), “Меблі”(вул. Петровського, 17), “Універмаг”(вул. Леніна), № 17 “Продовольчі товари”(вул. Будівельників), № 4 “Товари повсякденного попиту”(вул. Воровського, 17), заготларьки –2 шт. (вул. III Інтернаціоналу), ресторан “Дніпро”(вул. Шевченка, 9), кафе “Леглич”(вул. Петровського, 1), “Піцерія”(вул. Радянська, 44), “Господарчі товари”(вул. Леніна, 21), “Посуд”(вул. Леніна, 21), “Овочі”(вул. Леніна, 21), “М’ясо-риба”(вул. Леніна, 21), адмінкорпус (вул. Шевченка, 8).
Відповідно до законодавства України, що діяло на момент прийняття за Київською обласною спілкою споживчих товариств рішень у вигляді постанов правління та ради про передачу нерухомого майна у власність позивача, власник на свій розсуд володів, користувався та розпоряджався своїм майном, мав право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.
Проте, набуття права власності на спірне майно позивачем є правомірним лише у тому випадку, якщо рішення про передачу у власність позивачу спірного майна прийняв його колишній власник.
Відповідно до рішення Господарського суду Київської області від 25.03.2004 року у справі №27/10/3-2002/7-04, яке залишене без змін постановою Вищого господарського суду України у справі №27/10/3-2002/7-04 від 30.01.2008 року, та рішення Господарського суду Київської області від 06.12-18.12.2002 року у справі №28/10-2002 за Київською обласною спілкою споживчих товариств визнано право власності на наступні об’єкти нерухомого майна, що розташовані у м. Ржищів Київської області: магазини: “Продовольчі товари”№ 4 (по вул. Б.Хмельницького), № 6 “Продовольчі товари”(вул. Петровського, 40), № 2 “Хліб”(по вул. Леніна, 29), № 7 “Господарчі товари”(вул. Леніна, 29), “Спорттовари”(вул. Леніна, 23), “Дитячий світ”(вул. Леніна, 23), “Техніка”(вул. Леніна, 23), “Молоко”(вул. Леніна, 23), “Комісійний”(вул. Леніна, 23), “Уцінені товари”(вул. Леніна, 23), “Меблі”(вул. Петровського, 17), “Універмаг”(вул. Леніна), № 17 “Продовольчі товари”(вул. Будівельників), № 4 “Товари повсякденного попиту”(вул. Воровського, 17), “Продовольчі товари”(вул. Комсомольська, 21), заготларьки –2 шт. (вул. III Інтернаціоналу), ресторан “Дніпро”(вул. Шевченка,9), кафе “Леглич”(вул. Петровського, 1), “Піцерія”(вул. Радянська, 44), адмінбудинок хлібозаводу (вул. Комсомольська, 21), хлібопекарний цех (вул. Комсомольська, 21), товарний склад (вул. Комсомольська, 21), “Господарчі товари”(вул. Леніна, 21), “Посуд”(вул. Леніна, 21), “Овочі”(вул. Леніна, 21), “М’ясо-риба”(вул. Леніна, 21), тобто Київоблспоживспілка була власником спірного майна з моменту його будівництва.
Таким чином, Київрегіонспілка, отримавши спірне майно у власність від Київоблспоживспілки, правомірно звернулась за оформлення права власності до виконавчого комітету Ржищівської міської ради, оскільки набула право власності на спірне майно у спосіб, що не заборонений чинним законодавством України.
Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Таке право вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Враховуючи викладене, рішенням господарського суду Київської області від 28.07.08 р. у справі № 9/347-07 позовні вимоги Київської регіональної спілки споживчої кооперації до Ржищівської міської ради та Ржищівського міського споживчого товариства задоволено повністю; визнано за Київською регіональною спілкою споживчої кооперації (01042, м. Київ, вул. П. Лумумби, 21, код ЄДРПОУ 31924756) право власності на нерухоме майно, серед якого нежитлова будівля, магазин “Уцінені товари”, що розташована за адресою: Київська обл., м. Ржищів, вул. Леніна, 23, заг. площею 15,4 кв. м.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 13.08.09р. відмовлено Суб’єкту підприємницької діяльності Філіпович Валентині Вікторівні в прийнятті касаційної скарги на рішення господарського суду Київської області від 28.07.08 р. у справі № 9/347-07.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
З урахуванням викладеного, місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні дійшов вірного висновку, що на даний час Київська регіональна спілка споживчої кооперації є належним позивачем у справі.
Відповідно до п. 2.2 договору передача основних засобів в оперативну оренду не спричиняє передачу орендареві права власності на це майно. Власником орендованих основних засобів залишається орендодавець, а орендар користується ним протягом строку договору оренди, без права суборенди, без права давати під заставу та використовувати не за призначенням.
В п. 2.3 договору зазначено, що основні засоби вважаються поверненими орендодавцю з часу підписання сторонами акту прийняття-передачі про фактичне повернення майна. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованих основних засобів або їх загибель, він повинен відшкодувати орендодавцю всі збитки.
Згідно з п. 3.1 договору орендна плата в місяць за користування основними засобами складає 52, 00 грн.
Відповідно до п. 4.1.2 договору орендар зобов’язаний своєчасно здійснювати за свій рахунок поточний ремонт орендованих основних засобів.
Орендодавець має право виступати з ініціативою щодо внесення змін у договір оперативної оренди або його розірвання у випадку несвоєчасної сплати орендної плати або використання основних засобів на цілі, не обумовлені договором оренди, недосягнення згоди про збільшення розміру орендної плати (п. 4.4.2 договору).
Пунктом 6.1 договору передбачено, що договір є дійсним строком на 1 рік з 01.09.2002 року по 01.09.2003 року.
Відповідно до п. 6.2 договору зміна або розірвання договору можуть мати місце за погодженням обох сторін. Зміни та доповнення, що вносяться до договору, розглядаються сторонами протягом одного місяця. Одностороння відмова від виконання договору та внесення змін не допускається.
Згідно з п. 6.3 договору, договір може бути розірваний на вимогу однієї із сторін або за рішенням судових органів у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також за умов: закінчення строку його дії, загибелі об’єкта оренди, достроково за згодою обох сторін або за рішенням судових органів.
У випадку відсутності заяви однієї із сторін про припинення договору після закінчення його строку протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором (п. 6.4 договору).
Реорганізація орендодавця не є підставою для змін умов або припинення дії цього договору (п. 6.5 договору).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач просив суд першої інстанції розірвати договір з підстав несвоєчасної сплати орендних платежів та не проведення поточного ремонту.
Встановивши, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження створення відповідачем загрози пошкодження об’єкта найму та доказів недбалої поведінки наймача, що створює загрозу пошкодження об’єкта, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Київської регіональної спілки споживчої кооперації про розірвання договору не підлягають задоволенню.
При цьому, як зазначив місцевий господарський суд, невиконання умов договору щодо внесення орендних платежів не може бути підставою його розірвання в судовому порядку, оскільки ст. 783 ЦК України містить вичерпний перелік підстав для розірвання договору найму на вимогу орендодавця. До того ж, місцевий господарський суд визнав необґрунтованим посилання позивача на ст. 651 ЦК України, оскільки ч. 3 цієї статті встановлює право на односторонню відмову від договору, а не на розірвання його в судовому порядку.
Враховуючи, що позивачем не було подано доказів припинення договору оренди, місцевий господарський суд дійшов висновку і про відмову в задоволенні позовної вимоги щодо примусового виселення відповідача зі спірного приміщення.
Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції не погоджується з огляду на наступне.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певні строки.
Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 6.3. договору, договір може бути розірваний на вимогу однієї із сторін або за рішенням судових органів у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також за умов: закінчення строку його дії, загибелі об’єкта оренди, достроково за згодою обох сторін або за рішенням судових органів.
Згідно з п. 4.4.2. договору, орендодавець має право виступати з ініціативою щодо внесення змін у договір оперативної оренди або його розірвання у випадку несвоєчасної сплати орендної плати або використання основних засобів на цілі, не обумовлені договором оренди, недосягнення згоди про збільшення розміру орендної плати тощо.
Відповідно до частини 3 статті 285 та частини 1 статті 286 Господарського кодексу України, орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату за користування об'єктом оренди незалежно від наслідків господарської діяльності. Статтею 291 Господарського кодексу України унормовано, що одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
При цьому, згідно з ч. 1 ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитись від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
Згідно з ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Як зазначено в резолютивній частині рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року у справі щодо офіційного тлумачення положення частини 2 статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), положення частини 2 статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.
Отже, колегія суддів вважає висновок місцевого господарського суду про відсутність підстав для розірвання договору оренди у зв’язку з несплатою відповідачем орендних платежів, оскільки законодавством для такого випадку передбачено право орендодавця на односторонню відмову від договору, що не потребує його розірвання в судовому порядку, помилковим, оскільки, виходячи з вищенаведених приписів ст. 124 Конституції України, позивач не позбавлений права, у разі виникнення необхідності, звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання договору.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач в якості однієї з підстав для розірвання договору оренди зазначає систематичне порушення орендарем умови договору щодо строку внесення орендних платежів.
Колегією суддів встановлено, що матеріали справи не містять жодних доказів виконання відповідачем умов договору в частині оплати орендної плати, що також не заперечувалось та підтверджувалось відповідачем в судовому засіданні 16.12.2010 року.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що, оскільки матеріалами справи підтверджено систематичну несплату відповідачем орендних платежів за договором від 01.09.2002 року з моменту його укладення, вимога позивача про розірвання спірного договору є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Посилання ж позивача в обґрунтування позовних вимог на те, що відповідач тривалий час не проводить поточний ремонт орендованих приміщень, чим створює загрозу пошкодження орендованого ним нерухомого майна, колегією суддів не приймається до уваги, оскільки документально не підтверджено.
Відповідно до присів статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що вимога позивача про виселення відповідача зі спірного приміщення також підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення було неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, а отже висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, чим порушено норми матеріального і процесуального права, а тому апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення - скасуванню з прийняттям нового про задоволення вимог позивача.
З огляду на викладене вище та керуючись ст. ст. 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу Київської регіональної спілки споживчої кооперації на рішення Господарського суду Київської області від 19.10.2010 року у справі № 9/362-07/9-10 задовольнити.
2.Рішення Господарського суду Київської області від 19.10.2010 року у справі № 9/362-07/9-10 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Розірвати договір оренди від 01.09.2002 року, укладений між Ржищівським міським споживчим кооперативом “Міськспоживкоопторг” та Суб’єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1.
Примусово виселити Суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 із приміщення магазину “Уцінені товари”, що розташований за адресою: Київська область, м. Ржищів, вул. Леніна, 23.
Стягнути з Суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1 на користь Київської регіональної спілки споживчої кооперації (01042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби, 21, код 31924756) 170 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3.Стягнути з Суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1 на користь Київської регіональної спілки споживчої кооперації (01042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби, 21, код 31924756) 85 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.
4.Видачу наказів із зазначенням реквізитів сторін доручити Господарському суду Київської області.
5.Матеріали справи № 9/362-07/9-10 направити до Господарського суду Київської області.
Головуючий суддя
Судді
20.12.10 (відправлено)