Справа № 2-6252/2010р.                                                                  

                                                                                              Р І Ш Е Н Н Я

         ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ      

29 листопада  2010р.                                             Жовтневий районний суд  м. Дніпропетровська

у складі: головуючого - судді - Ткаченко Н.В.

    при секретарі -         Омарбековій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ПАТ КБ „ПриватБанк” до  ТОВ  «УФА «Верус», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

                                                                          В С Т А Н О В И В:

30.09.2009р. ПАТ КБ „Приватбанк”  звернувся до  суду  з позовом до ТОВ «УФА «Верус», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач в позовній заяві посилався  на те,  що 17.09.2008р. між позивачем та відповідачкою ОСОБА_1 був укладений кредитний договір                  № HAR0GL01270067, відповідно до якого остання отримала кредит у розмірі  38433,87 дол. США,  з терміном повернення до 17.09.2018р.  та зі сплатою згідно графіку погашення щомісячно та відсотків у розмірі 17,52% на рік за користування кредитом. На забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором,  з ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус» укладено договір поруки №  467 від 12.01.2009р., на виконання обов'язків за кредитним договором тільки у загальному розмірі 200грн. Зі свого боку,  позивач виконав передбачені кредитним договором умови та передав відповідачці грошові кошти в розмірі 38433,87  дол. США, проте,  відповідачка  не виконувала належним чином  взяті на себе зобов’язання у зв’язку з чим, у неї виникла  заборгованість перед банком. Станом на 20.05.2009р. відповідачка мала  заборгованість у розмірі 40694,61 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 309690,01 грн., яка складається із заборгованості за: кредитом у розмірі 35871,41 дол. США; по процентам за користування кредитом у розмірі 2637,38 дол. США грн.; крім того, відповідачці були нараховані пеня за несвоєчасне виконання зобов’язань  в розмірі 216,69 дол. США та штрафні санкції в загальному розмірі 1969,12 дол. США.  За умовами кредитного договору № HAR0GL01270067, встановлено обов'язки позичальника по сплаті відсотків за користування кредитом та погашення кредиту, отриманого в межах встановленого ліміту.

Представник позивача – ОСОБА_2   (яка діє на підставі доручення № 3751-О від 27.09.2010р.),                  в наданій суду 29.11.2010р. заяві просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, а саме стягнути з відповідачки ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором,  а також судові витрати в доход держави. З відповідачів ТОВ «УФА «Верус» та ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» стягнути солідарно 200грн.  Крім того, в заяві від 29.11.2010р. представник позивача просила  розглядати справу з винесенням рішення  в судовому засіданні за її  відсутності.

Представник відповідача  - ТОВ «УФА«Верус» - Костогриз Д.О., (який діє на підставі довіреності  від 15.12.2009р.) в судове засідання не з’явився, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.  Своєю заявою від 29.11.2010р.  позовні вимоги  в межах  стягнення солідарно з  ТОВ «УФА «Верус» та відповідачки  200 грн.,  визнав в повному обсязі, просив розглядати справу за його відсутності.

Відповідачка – ОСОБА_1 в судове засідання 29.11.2010р. не з,явилася, про день та час   слухання справи  повідомлялася  належним чином. 29.11.2010р.  до суду надійшла заява представника відповідачки – ОСОБА_4 ( який діє на підставі довіреності від 23.02.2010р.),  в якій  представник відповідачки повідомив, що ОСОБА_1 дійсно має заборгованість за кредитним договором, позовні вимоги в частині стягнення суми заборгованості станом на 20.05.2009р.  в розмірі  309690 грн. 01коп.. визнав в повному обсязі, просив суд, винести рішення в судовому засіданні у його відсутність.

За таких обставин, на підставі ст.169 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності сторін.  З урахуванням того, що відповідачами по справі  висловлена думка  щодо визнання позовних вимог, суд вважає за можливе винести рішення на загальних підставах, встановлених ЦПК України.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, заявами сторін про підтримання позову, його визнання, розгляд справи за відсутністю сторін, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17.09.2008р. між позивачем та відповідачкою ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № HAR0GL01270067, відповідно до якого остання отримала кредит у розмірі  38433,87 дол. США,  з терміном повернення до 17.09.2018р.  та зі сплатою згідно графіку погашення щомісячно та відсотків у розмірі 17,52% на рік за користування кредитом.

 Відповідно до умов кредитного договору позичальник ОСОБА_1, повинна була в порядку та в строки, встановленими договором повертати кредитні кошти рівними частинами, що складаються із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди. Враховуючи те, що відповідачка належним чином                    не виконувала своїх обов’язків за кредитним договором, станом на 20.05.2009р. відповідачка мала  заборгованість у розмірі 40694,61 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 309690 грн.01коп., яка складається із заборгованості за: кредитом у розмірі 35871,41 дол. США; по процентам за користування кредитом у розмірі 2637,38 дол. США грн.; пеня за несвоєчасне виконання зобов’язань  в розмірі 216,69 дол. США та штрафні санкції в загальному розмірі 1969,12 дол. США.  

Як вбачається з наданої  ПАТ КБ «Приватбанк» суду довідки, на день  винесення рішення, тобто на 29.11.2010р.,  заборгованість відповідачки перед ПАТ КБ «Приватбанк» не зменшилася, а навпаки зросла  та  складає 402 272,85 грн., в тому числі, є прострочена заборгованість по сплаті відсотків 90874,40 грн.

Згідно ст. 1054 ЦК України, обов’язком позичальника за кредитним договором є зокрема повернення кредиту та сплата процентів за користування ним.

Згідно  ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

З урахуванням викладеного, дослідивши письмові матеріали справи,  з огляду на те,  що відповідачка        не виконала належним чином взятих на себе зобов’язань  за кредитним договором, суд вважає,  що  позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими, заснованими на законі і такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, стягненню з ОСОБА_1 на користь  ПАТ КБ „ПриватБанк”  підлягає  заборгованість за кредитним договором  № HAR0GL01270067 від 17.09.2008р. станом на 20.05.2009р.           в розмірі  309690 грн.01коп. (що є еквівалентом 40694,61 дол. США)  оскільки уточнень ( збільшення суми) позовних вимог на день винесення рішення від позивача до суду не надходило.

В розрахунках ціни позову ( судових витрат) суд також буде враховувати первісну ціну позову, оскільки банк позовні вимоги не уточнював.

Також при винесені рішення, суд враховує письмову заяву представника відповідачки  -  ОСОБА_4 від 29.11.2010р., в якій він визнав позовні вимоги, а отже відповідно до положень ст. 61 ЦПК України обставини, які визнані стороною по справі, не потребують доказування судом.

На забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором  № HAR0GL01270067,  з ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус» укладено договір поруки № 467 від 12.01.2009р. на виконання обов'язків за кредитним договором тільки у загальному розмірі 200грн.

Відповідно до ст. ст. 553, 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником його обов’язку, а у випадку порушення такого обов’язку боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Але, приймаючи до уваги ті обставини, що договір поруки  № 467 від 12.01.2009р., яким передбачено стягнення суми 200 грн. солідарно  з ОСОБА_1 та  ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус», не є трьохстороннім договором, суд вважає, що в задоволені частини позовних вимог, яка стосується  стягнення з ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус»  та ОСОБА_1  солідарно 200грн.  на користь  ПАТ КБ „ПриватБанк” слід  відмовити.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат, з огляду на те, що для позивача ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 30.09.2009р. була відстрочена сплата цих витрат, а даним рішенням позовні вимоги задоволено частково, на підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за можливе стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1700 грн. (1% від ціни позову в гривневому еквіваленті, але не більше ніж 1700 грн.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120грн., відмовивши у стягненні судових витрат з ТОВ „УФА „Верус”, оскільки даним рішенням в задоволені позовних вимог до  цього відповідача  відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.  526, 527, 530, 1054 ЦК України, ст. ст. 8, 10, 11, 60, 61, 88, 169, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ПАТ   КБ „ПриватБанк” до ТОВ «УФА «Верус», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути   з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість по кредитному договору № HAR0GL01270067 від 17.09.2008р. станом на 20.05.2009р. в розмірі  309 690 грн.01коп.          ( триста дев’ять  тисяч шістсот дев’яносто грн. 01 коп.).

Стягнути  з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі  120 грн.

В задоволені іншої частини  позовних вимог ПАТ КБ „Приватбанк” – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти.

Суддя:                                                                                                                                                    Ткаченко Н.В.