Справа № 2-2618/2010р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2010р Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого – судді Ткаченко Н.В.
при секретарі – Омарбекової І.Н.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ПАТ КБ „ПриватБанк” до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави,-
В С Т А Н О В И В:
23.06.2009р. ЗАТ КБ „Приватбанк” звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави.
11.09.2009р. справу передано в провадження судді Ткаченко Н.В. у зв’язку із закінченням повноважень у судді Гончаренко В.М.
Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 15.09.2009р. було замінено сторону позивача – замість ЗАТ КБ «ПриватБанк» - ПАТ КБ «ПриватБанк» (в липні 2009р. відбулась офіційна зміна назви банку з ЗАТ КБ «ПриватБанк» на ПАТ КБ «ПриватБанк»).
В обґрунтування позовних вимог позивач в позовній заяві посилався на те, що 05.02.2008р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитно-заставний договір № MKH7AN13731283, відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 10560,16 дол. США з терміном повернення до 04.02.2015р., та зобов’язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в розмірі 10,56% річних в строки та в порядку, встановлених умовами договору. На забезпечення виконання умов кредитно – заставного договору відповідачем був переданий в заставу легковий автомобіль DAEWOO модель NEXIA, 2008 р.в., тип ТЗ: легковий, № кузова: НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2. Зі свого боку позивач виконав, передбачені кредитно - заставним договором умови та передав відповідачу грошові кошти в розмірі 10560,16 дол. США на купівлю автомобіля, а також на сплату страхових платежів, проте відповідач не виконував належним чином взяті на себе зобов’язання у зв’язку з чим, у нього виникла заборгованість перед банком. Станом на 09.05.2009р. відповідач мав загальну заборгованість у розмірі 10148,55 дол. США, що становить у гривневому еквіваленті 78302,18 грн., яка складається із заборгованості за: кредитом у розмірі 9527,51 дол. США; по процентам за користування кредитом у розмірі 90,95 дол. США; по комісії за користування кредитом у розмірі 15,97 дол. США; крім того, відповідачу були нараховані штрафні санкції на загальну суму 514,12 дол. США.
Представник позивача – Ткачова О.В. (яка діє на підставі доручення від 09.09.2009р.) в наданій суду 29.11.2010р. заяві просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, передати в заклад ПАТ КБ „ ПриватБанк” шляхом вилучення у відповідача належне йому на праві власності заставлене майно – легковий автомобіль DAEWOO модель NEXIA, 2008 р.в., тип ТЗ: легковий, № кузова: НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2 та в рахунок погашення заборгованості за кредитно - заставним договором, звернути стягнення на предмет застави, а саме: автомобіль DAEWOO модель NEXIA, 2008 р.в., тип ТЗ: легковий, № кузова: НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_1 шляхом надання ПАТ КБ „ПриватБанк” права укладати від його імені договір купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою – покупцем, знявши автомобіль з обліку в органах ДАІ України, а також надання ПАТ КБ „ПриватБанк” всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Крім того, в заяві від 29.11.2010р. представник позивача просила розглядати справу за її відсутності.
Відповідач – ОСОБА_1 - ні в попереднє судове засідання 07.04.2010 р., ні в судове засідання 29.11.2010р. не з’явився. В судовому засіданні 29.11.2010р. був присутній його представник за дорученням.
Між тим, 29.11.2009р. відповідачем поштою до суду були надіслані письмові заперечення, в яких відповідач повідомив, що погашення щомісячних платежів ним здійснювалось своєчасно в повному обсязі, як це передбачено умовами кредитно - заставного договору. Проте, при здійсненні сплати чергових платежів, працівники банку повідомили відповідачу про те, що нібито наявна заборгованість, виникла у зв’язку з тим, що відповідач уклав договори страхування з страховою компанією, яка не «акредитована» позивачем, тому частину коштів, яка була направлена на погашення кредиту, банк списав в якості оплати чергових страхових платежів». Наразі між сторонами виник спір щодо права вибору страхової компанії, оскільки будь-яких договорів із страховою компанією, якій позивач нібито сплатив кошти, відповідач не укладав. Виходячи з викладених обставин, відповідач просив суд відмовити банку в задоволенні позову в повному обсязі.
Представник відповідача – ОСОБА_3 (діє на підставі доручення від 30.03.2010р.) - будучи присутнім в судовому засіданні 29.11.2010р. факт існування заборгованості ОСОБА_1 за кредитно – заставним договором від 05.02.2008р. визнав, проти задоволення позовних вимог не заперечував.
Враховуючи, заяву представника позивача про підтримання позову та керуючись положеннями ст. 169 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника позивача з винесенням рішення на загальних підставах, встановлених ЦПК України.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. ст. 526, 530, 610 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет
застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки,
відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч.1 ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом та заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі коли зобов’язання не буде виконано у встановлений строк ( термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків, належних йому.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» №1255-ІV від 18.11.2003р., позивач є обтяжувачем як кредитор за забезпеченим рухомим майном зобов'язанням.
Відповідно до ст. З Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» №1255-ІV від 18.11.2003р., обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних осіб і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» №1255-ІV від 18.11.2003р. предметом обтяження може бути рухоме майно, не вилучене з цивільного обороту, на яке згідно із законодавством може бути звернене стягнення.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Відповідно до ст. 22, 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» №1255-ІV від 18.11.2003р., обтяжувач має право в разі порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в повному обсязі або в частині, встановленій договором. Розмір забезпеченої обтяженням вимоги визначається на момент її задоволення і включає: відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги і зверненням стягнення на предмет обтяження; сплату процентів та неустойки; сплату основної суми боргу; відшкодування збитків, завданих порушенням боржником забезпеченого зобов'язання або умов обтяження; відшкодування витрат на утримання і збереження предмета обтяження.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» №1255-ІV від 18.11.2003р., звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом.
Відповідно до п.2 ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» №1255-ІV від 18.11.2003р. передбачено можливість продажу обтяжувачем (кредитором) предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.
Судом встановлено, що 05.02.2008р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитно-заставний договір № MKH7AN13731283, відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 10560,16 дол. США з терміном повернення до 04.02.2015р., та зобов’язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в розмірі 10,56% річних в строки та в порядку, встановлених умовами договору.
Відповідно до п. 17.9 кредитно – заставного договору, з метою забезпечення його виконання, відповідачем був переданий в заставу легковий автомобіль DAEWOO модель NEXIA, 2008 р.в., тип ТЗ: легковий, № кузова: НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2.
Зі свого боку позивач виконав передбачені кредитно – заставним договором умови та передав відповідачу грошові кошти в розмірі 10560,16 дол. США на купівлю автомобіля, а також на сплату страхових платежів, проте, відповідач не виконував належним чином взяті на себе зобов’язання у зв’язку з чим, у нього виникла заборгованість перед банком.
Станом на 09.05.2009р. відповідач мав загальну заборгованість у розмірі 10148,55 дол. США, що становить у гривневому еквіваленті 78302,18 грн., яка складається із заборгованості за: кредитом у розмірі 9527,51 дол. США; по процентам за користування кредитом у розмірі 90,95 дол. США; по комісії за користування кредитом у розмірі 15,97 дол. США; крім того, відповідачу були нараховані штрафні санкції на загальну суму 514,12 дол. США.
Як вбачається з наданої суду довідки ПАБ КБ «Приватбанк» на день винесення рішення, тобто на 29.11.2010р., заборгованість відповідача перед банком не зменшилася, а навпаки, зросла та складає 84829,16 грн., в тому числі є прострочена заборгованість по тілу кредиту 12184 грн. та відсоткам 5123,52 грн.
Проте, в розрахунках ціни позову (судових витрат) суд буде враховувати первісну ціну позову, оскільки на день винесення рішення банк позовні вимоги не уточнював.
При винесенні рішення, суд критично оцінює обставини, викладені відповідачем в письмових запереченнях, оскільки суду не було надано доказів звернення відповідача до суду (задоволення позову) з вимогами про оскарження дій позивача, щодо вибору страхової компанії та неправомірного перерахування коштів, внаслідок яких на думку відповідача, і виникла заборгованість за договором, в зв’язку з чим, суд приходить до висновку, що дані обставини не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.
Між тим, при винесені рішення, суд враховує, що факт існування заборгованості за кредитно – заставним договором визнаний представником відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні 29.11.2010р. , а отже згідно до положень ст. 61 ЦПК України, обставини, які визнані стороною по справі, не потребують доказування судом.
Виходячи з вищенаведеного, оцінюючи в сукупності обставини по справі, викладені сторонами та письмові та усні докази по справі, з огляду на те, що відповідач не виконав належним чином взятих на себе зобов’язань за кредитно – заставним договором, має значну суму простроченої заборгованості, суд вважає за можливе передати в заклад ПАТ КБ „ПриватБанк” шляхом вилучення у ОСОБА_1 належне йому на праві власності заставлене майно – легковий автомобіль DAEWOO модель NEXIA, 2008 р.в., тип ТЗ: легковий, № кузова: НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2, а також в рахунок погашення заборгованості за кредитно - заставним договором № MKH7AN13731283 від 05.02.2008р. в розмірі 10148,55 дол. США, що у гривневому еквіваленті становить 78302,18 грн., звернути стягнення на предмет застави, а саме: легковий автомобіль DAEWOO модель NEXIA, 2008 р.в., тип ТЗ: легковий, № кузова: НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_1, шляхом надання ПАТ КБ „ПриватБанк” права укладати від імені ОСОБА_1 договір купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою – покупцем, знявши автомобіль з обліку в органах ДАІ України, а також надання ПАТ КБ „ПриватБанк” всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
Враховуючи, що ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 04.02.2010р. заходи забезпечення позову, прийняті ухвалою судді Гончаренко В.М. від 23.06.2009р., були скасовані в повному обсязі, наразі відсутня необхідність часткового скасування заходів забезпечення позову для реалізації предмета застави.
Обговорюючи питання розподілу судових витрат, з огляду на те, що для позивача ухвалою судді Гончаренко В.М. від 23.06.2009р. була відстрочена сплата цих витрат, а даним рішенням позовні вимоги задоволено в повному обсязі, на підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 783 грн. 02 коп. (1% від ціни позову в гривневому еквіваленті) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 530, 589, 590, 610, 617 ч. 2 ст. 1050 ЦК України, ст. 2, З, 5, 20, 22, 23, 24, п.2 ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» №1255-ІV від 18.11.2003р., ст. ст . 8, 10, 11, 60, 61, 88, 169, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд,
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ПАТ КБ „ПриватБанк” до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави – задовольнити.
Передати в заклад ПАТ КБ „ ПриватБанк” шляхом вилучення у ОСОБА_1 належне йому на праві власності заставлене майно – легковий автомобіль марки DAEWOO модель NEXIA, 2008 р.в., тип ТЗ: легковий, № кузова: НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2.
В рахунок погашення заборгованості за кредитно - заставним договором № MKH7AN13731283 від 05.02.2008р. в розмірі 10148,55 дол. США, що у гривневому еквіваленті становить 78302,18 грн., звернути стягнення на предмет застави , а саме: легковий автомобіль марки DAEWOO модель NEXIA, 2008 р.в., тип ТЗ: легковий, № кузова: НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_1, шляхом надання ПАТ КБ „ПриватБанк” права укладати від імені ОСОБА_1 договір купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою – покупцем, знявши автомобіль з обліку в органах ДАІ України, а також надання ПАТ КБ „ПриватБанк” всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі - 783 грн. 02коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів.
Суддя Н.В.Ткаченко