Справа № 2а-1693/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

в порядку письмового провадження

10 грудня 2010 року                                      м. Тячів

    Тячівський районний суд Закарпатської області в особі     головуючого судді Бобрушко В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тячів адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Тячівському районі про нарахування недоплаченої соціальної державної допомоги,

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Тячівському районі про нарахування недоплаченої соціальної державної допомоги. В позовній заяві зазначив, що він народився 04 липня 1931 року і відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни та з 1 січня 2006 року йому до пенсії повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Виплата надбавки до пенсії повинна здійснюватись відповідачем, так як основним завданням органів Пенсійного фонду України є забезпечення своєчасного  і у повному обсязі фінансування і виплати пенсій та інших виплат, які згідно законодавства здійснюються за рахунок коштів фонду та інших джерел, визначених чинним законодавством.

Всупереч положенням ст. 22 Конституції України, якою передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до діючих законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, бюджетним законодавством дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено відповідно на 2006 та 2007 роки. Його законні права було обмежено прийняттям неконституційних правових актів, а про факт порушення йому стало відомо лише після висвітлення зазначених подій у засобах масової інформації  і тому строки звернення до суду про відновлення порушених прав ним були пропущені.

Просить продовжити строк на звернення до суду та зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі нарахувати йому, як дитині війни, щомісячну державну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії по віку та забезпечити її виплату за період з 2007 року по жовтень 2010 року і справу розглянути у його відсутності.

Представник відповідача надіслав суду письмові заперечення. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що статтею 6 цього Закону передбачено, що дітям війни, крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та Закону України  «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення проводиться за їх вибором згідно з одним із законів.

Оскільки позивач ОСОБА_1 користується пільгами, передбаченими Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» то надбавки до пенсії йому виплачуються згідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Так як два види пільгових надбавок законодавством не передбачено, то просить в задоволенні позову відмовити.

Сторони в судове засідання не з’явилися, надіславши письмові заяви про розгляд справи у їх відсутності, а тому суд вважає за можливе розглянути справу за наявними доказами в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набув чинності з 1 січня 2006 року, дитиною війни визнається особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення ( 2 вересня 1945 року ) Другої світової війни було менше 18 років.

Згідно до ст. 6 ч.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни              (крім тих, на який поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення.

Відповідно до ст. 6 ч. 2 вказаного Закону ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону  та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення проводиться за їх вибором згідно з одним із законів.

Позивач ОСОБА_1 є ІНФОРМАЦІЯ_1, отримує пенсію за віком  і надбавки, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що стверджується даними його пенсійного посвідчення, тобто на нього поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і він має право на пільги, передбачені цим Законом.

Оскільки підвищення до пенсії проводиться за вибором особи згідно з одним із законів, то підстав для задоволення його вимог про нарахування допомоги ще і по Закону України «Про соціальний захист дітей війни» немає, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ч.2 ст.152 Конституції України, ст.ст. 1, 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  ст.ст. 6, 11, 71, 72, 122 ч.3, 159-163 КАС України, суд,

   П О С Т А Н О В И В:

    В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Тячівському районі про нарахування недоплаченої соціальної державної допомоги відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду  через Тячівський районний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

    Головуючий:                                                                        В.І. Бобрушко